Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

Про ухвалення їх домовилися парламентська більшість та ліва опозиція, як про передумову розгляду змін до Конституції. Однак якщо “президентський” закон не викликає серйозних заперечень, то закон про місцеві вибори може спричинити серйозну протидію регіональних органів влади.

Найсуттєвіша норма нової редакції закону про вибори президента України - це вимога до кандидатів на цю посаду. Вони мають бути висунені партіями чи політичними блоками, хоча закон і передбачає також самовисунення. Фактично автори закону намагаються зробити президентські вибори, як і парламентські, суто партійними.

Один зі авторів закону Юрій Ключковський вважає, що це не створить проблеми для кандидатів у президенти, які балотуватимуться на виборах через сім місяців, оскільки всіх їх уже підтримують політичні партії або ж вони є членами цих партій.

Одним із нововведень законопроекту є використання прозорих скриньок для голосування, що, на думку авторів, знизить імовірність фальсифікації результатів виборів, зокрема, вкидання зайвих бюлетенів.

Партійна система на місцях? Місця проти
На відміну від закону про вибори президента, який не викликає серйозних заперечень у депутатів, інший закон – про вибори депутатів усіх Рад, окрім сільських та селищних, за партійною системою, може спричинити дискусії не лише у сесійній залі.

Кілька громадських організацій, що об'єднують мерів міст, вже заявили протест проти запровадження таких виборів на місцях. Вони вважають, що такі вибори зруйнують місцеве самоврядування і перетворять ради на партійні дискусійні клуби.

Однак протести місцевих лідерів навряд чи будуть почуті депутатами. Запровадження партійної виборчої системи від президента до місцевих органів влади – це результат компромісу, досягненого між провладними силами і лівою опозицією. Без цього компромісу конституційну реформу не буде завершено.