Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Світлана Дорош, Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Президент Леонід Кучма, ознайомившись із будівництвом дамби і ситуацією на острові Тузла, зробив кілька важливих заяв.

Зокрема, пролунала його особиста версія розвитку подій. Пан Кучма звинуватив "безвідповівдальних російських політиків”, які успішно домоглися погіршення україно-російських взаємин.

Спільне внутрішнє море

Окрім того, Леонід Кучма заявив, що, попри тиск Росії, Україна і далі наполягатиме на делімітації кордону і по дну моря, як того хоче Москва, і по воді. Але водночас президент сказав, що Україна могла б погодитися на запровадження для Азова статусу спільного моря двох країн.

Договір про спільне внутрішнє море був підписаний президентами, але він не ратифікований парламентами обох країн. Однак тепер Леонід Кучма каже, що, можливо, зважаючи на ситуацію, треба не поспішати із цією ратифікацією, тим паче, що російський парламент документ ближчим часом не ратифікує, зважаючи на наближення виборів у Думу.

Чи бувають моря спільними?

Серед українських фахівців тим часом вже лунає суперечка про доцільність чи недоцільність взагалі розглядати запропонований Росією статус Азовського моря.

Опозиційний депутат Сергій Головатий, який є фахівцем міжнародного права, запевняє, що у міжнародному морському праві і, зокрема, Конвенції ООН з морського права відсутнє поняття спільного моря, і Україна на переговорах мала б послуговуватися цими правовими документами.

Кордон на дні

Нещодавно також і заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик заявляв, що делімітація кордону лише по морському дну – це виняток, прикладів якому у світі практично не існує.

Політики і аналітики менше згадують про те, що будівництво дамби і взагалі, дії Росії у Керченській протоці – це передусім переслідування економічних інтересів. Те, що Росія намагатиметься не втратити їх, підтверджує і остання заява губернатора Краснодарського краю Александра Ткачова. Він сказав, що передав до російського уряду документи, які доводять приналежність острова Тузла не українському Криму, а російській Кубані.

Стратегічна важливість

Про економічні аспекти суперечки за Керченську протоку першими почали говорити росіяни. Основні аргументи лунали так: Керченська протока для росіян є стратегічно важливою.

По-перше, з точки зору судноплавства. Для проходу кораблів з Чорного у Азовське море зараз використовується Керч-Єникальський канал, який знаходиться під контролем України.

У Росії також є два фарватери, проте вони є не такими глибокими, і великі вантажні судна через них не проходять. Як писали російські видання, українці користуються цим і пропускають російські кораблі за високу плату.

У скільки ж Росії обходиться канал?

За підрахунками російської сторони, через канал щорічно проходить від 8 до 9 тисяч суден, із яких 65 % - безпосередньо російські, або такі, що прямують до російських портів. Щорічні втрати Росії від проходу російських суден через Керч-Єнікальський канал за різними підрахунками становлять від 15-16 мільйонів доларів (такі дані наводить інтернет-видання Страна.Ру) до 170 млн. доларів (про що пише часопис "Комерсант" із посилання на підрахунки краснодарської влади).

Хто виграє від того, якщо збудують цю дамбу?

Сергій Куніцин

Втім, з українського боку лунають зовсім інші цифри. Голова кримського уряду Сергій Куніцин заперечив заяви росіян про те, що прохід через канал дорого коштує росіянам. Загалом, за його словами, Керченський порт отримує 6 млн. доларів щорічно за прохід суден, з них з російських кораблів стягується близько 1 млн. доларів.

"Коли ми підрахували економіку, - сказав пан Куніцин, - ми побачили, що мільйон доларів – це ціна втрат Росії від плати за прохід. Скажіть мені, це що, економіка? Але у самій Керчі люди стурбовані. Справа у тому, що навіть як ми рахуємо ці збитки, то сотні людей у Керченському торговому порту залишаться без роботи. Так хто ж виграє від того, що збудують цю дамбу?”

Риба

Окремою великою проблемою є використання рибних ресурсів Азова. На нерест риба йде до тої частини моря, яка належить Краснодарському краю Росії, а зимує вона у ямах, які знаходяться в українських водах.

Говорить депутат Ради Федерації Росії, Олександр Калита: "Риба із російського берегу взимку йде до України. Якщо ми будемо виловлювати її на своїй території, то вона буде виснаженою, і так ми можемо взагалі зруйнувати рибну ловлю в Азові.

Десятки кораблів і підходять до берега, і рибалки зустрічаються, і рибою обмінюються, і горілку разом п'ють, і пікніки спільні влаштовують. І всі поводяться у дусі дружби – чому б і далі так не чинити?".

Олександр Калита

Що поганого у тому, аби все було так, як зараз. А зараз українські судна заходять буквально у прибережну зону Росії, і їх ніхто не затримує. Навпаки – десятки кораблів і підходять до берега, і рибалки зустрічаються, і рибою обмінюються, і горілку разом п'ють, і пікніки спільні влаштовують. І всі поводяться у дусі дружби – чому б і далі так не чинити?".

Нафта і газ

Крім того, від того, хто контролюватиме Тузлу, або ж від того, як проходитиме кордон, залежатиме і те, як розроблятимуться родовища нафти і газу, відкриті в акваторії Азова. Якщо Тузла буде українською, Київ може претендувати на 70% території із розвіданими запасами енергоносіїв.

Росія боїться розмивання Тамані

Ще один аргумент росіян – екологічно-економічний. Він пов'язаний із тим, що, мовляв, без дамби узбережжя Таманського пів-острова швидко розмивається, що призводить до паводків та зсувів грунту, які останнім часом набирають масштабів стихійного лиха, та значних збитків для економіки регіону.

Дамба розмивається сама

У той таки час місцева українська влада має дещо інший погляд на всі ці проблеми. Голова кримського уряду, Сергій Куніцин, твердить, що будівництво дамби не тільки не вирішить екологічних проблем Тамані, але й може призвести до підтоплення і російської, і української території, включно із тим, що острів Тузла може взагалі зникнути під водою.

При цьому пан Куніцин посилається на дослідження проектних інститутів у Керчі. Крім того, на погляд прем'єра Криму, те, що щойно збудовані ділянки дамби вже розмиваються, свідчить про те, що будівництво здійснюється не за проектом, а тому можна припустити, що економічні та екологічні наслідки будівництва ніхто не прораховував.

Гребля також може призвести до зміни у маршрутах міграції риби, а також до замулювання фарватера Керч-Єнікальського каналу.

Дамба і ЄЕП

Утім, виглядає, що дамба у Керченській протоці може мати і інші економічні наслідки.

Парламентарі, які бачили досі не порилюднений офіційно указ президента Кучми, підписаний за підсумками спеціального засідання Ради Національної Безпеки і Оборони, присвяченого ситуації довкола Тузли, твердять, що серед заходів, які передбачаються цим указом є і пункт про те, що Україна вийде із угоди про створення ЄЕП з Росією, Білоруссю та Казахстаном, у разі, як будівництво дамби триватиме.

Депутати кажуть, що йдеться і про застосування інших економічних санкцій з боку України, які, утім, не деталізуються. Водночас під час останньої прес-конференції в Керчі президент Кучма заявив, що загострення стосунків із росією через Тузлу не означає, що участь у ЄЕП є невигідною для України.