Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Валютні кредити - один із чинників проблеми неплатежів

При цьому за рік в українську банківську систему було "влито" понад 100 мільярдів гривень у вигляді рефінансування та рекапіталізації, що дозволило врятувати деякі системні банки від банкрутства.

Кілька із них стали державними банками. Утім, українські банкіри очікують другої хвилі кризи у банківському секторі. Якщо перша була пов'язана із тим, що банки не повертали гроші із депозитів своїм клієнтам, то друга хвиля буде спричинена неповерненням позик, які банки надавали юридичним і фізичним особам.

Проблемні кредити

За офіційною інформацією, на початок жовтня частка проблемних кредитів у загальному обсязі позик, наданих українськими банками, склала 7.1%. У Національному банку також повідомляють, що за вересень проблемні кредити зросли на 65%, і нині сягають 54 мільярдів 757 мільйонів гривень. Крім того, за інформацією НБУ, від початку цього року проблемна заборгованість збільшилася у 3 рази.

Проте офіційна статистика виглядає "квіточками" на тлі оцінок міжнародних експертів. Зокрема, за підрахунками рейтингової агенції Fitch, вже до кінця цього року частка проблемних кредитів в українських банках становитиме 28%.

Багато чого залежатиме від того, як повертатимуться реструктуровані кредити, і чи зможуть позичальники повертати гроші за новими розкладами, узгодженими з банками. Джеймс Вотсон

Керуючий директор аналітичного департаменту Fitch з фінансових ринків у регіоні СНД Джеймс Вотсон каже, що розбіжності між даними НБУ та експертів агенції пояснюються тим, що український Національний банк до проблемних кредитів зараховує лише ті, терміни погашення за якими витікли, а Fitch додає до них ще й ті, які були реструктуровані, тобто виплати за ними, за погодженням між банками та їх клієнтами, були відтерміновані.

Де взяти 100 мільярдів?

Крім того, експерти Fitch зважають не тільки на частку проблемних кредитів у загальній їх кількості, але й на ту загальну суму, яку втрачають банки через ці кредити. За словами експерта, рівень проблемних кредитів в Україні наближається до критичної межі, але коли її буде подолано - залежатиме від багатьох факторів.

Джеймс Вотсон: "Стосовно подальшого розвитку подій одностайної думки немає. Багато чого залежатиме від того, як повертатимуться реструктуровані кредити, і чи зможуть позичальники повертати гроші за новими розкладами, узгодженими з банками. Те, наскільки самі банки зможуть упоратися із неповерненням кредитів, залежатиме і від того, наскільки швидко відновиться економічне зростання в Україні, наскільки стабільним буде курс національної валюти, наскільки швидко відновиться політична стабільність після виборів. Ще одним потужним фактором стане подальший розвиток стосунків між Києвом та МВФ, і наскільки швидко відновиться кредитування з боку фонду."

На мою думку, під час кризи спочатку починає діяти фактор знецінення національної валюти, і він розгулявся і дійшов піку саме цього року. Власне кризові явища, як при вірусі, починаються трохи пізніше. І їх пік припаде на середину наступного року. Станіслав Аржевітін

У Fitch також вважають, що врятувати ситуацію може додаткове вливання в українську банківську систему 100 мільярдів гривень, при цьому частину цих грошей можуть дати головні контори іноземних банків, які мають дочірні структури в Україні. Саме їхня присутність дає деякі переваги Україні на відміну від інших пострадянських країн, де присутність іноземного капіталу у банківському секторі є меншою - вважають у Fitch.

Оцінки самих українських банкірів є ближчими до розрахунків іноземних експертів. Так, за словами члена парламентського банківського комітету Станіслава Аржевітіна, до кінця поточного року проблемні кредити можуть сягнути п'ятої частини усіх виданих позик. Проте пік неплатежів пан Аржевітін прогнозує на середину наступного року, і каже, що це і буде другою кризовою хвилею для українського банківського сектора.

Станіслав Аржевітін: "Десять років тому, коли я захищав кандидатську, я так і написав: якщо частка проблемних активів - 10%, то банк ще може функціонувати, при 20% у банківській системі починаються проблеми із платежами, при 30% проблемних активів банківська система повинна припиняти платежі. Це теорія, але якщо взяти і проаналізувати показники 15 проблемних банків, і те, який відсоток проблемних активів був у них, то це якраз і підтвердиться. Зараз так сталося, що я захищаю докторську, і один із пунктів моєї роботи стосується того, як розвивається криза у банківському секторі. На мою думку, під час кризи спочатку починає діяти фактор знецінення національної валюти, і він розгулявся і дійшов піку саме цього року. Власне кризові явища, як при вірусі, починаються трохи пізніше. І їх пік припаде на середину наступного року."

	Найгірше буде наступного року?

Значну частку неповернутих кредитів складають валютні позики, які банки видавали на купівлю житла. За інформацією Українського кредитно-банківського союзу, мільйони вкладників, які втратили доступ до своїх банківських депозитів, страждають через 300 тисяч позичальників, які заборгували банкам за іпотеку 7.2 мільярда гривень.

Як твердить генеральний директор союзу Галина Оліфер, від листопада минулого року проблемна іпотечна заборгованість зросла у 10 разів, а загальний обсяг іпотеки наразі складає 100 мільярдів гривень - половину бюджету країни.

Неплатники - страшний сон банків

На цьому тлі досить тривожним прецедентом стало рішення Господарського суду Донецької області, яким позичальнику дозволено не повертати валютний кредит на тій підставі, що єдиним платіжним засобом в Україні є гривня, а сторони договору не мали ліцензії на здійснення валютних операцій. І хоча банк, який видав позику, наголошував, що має таку ліцензію, як і будь-який інший банк в Україні, рішення поки що не скасоване, і перебуває на розгляді у вищих апеляційних інстанціях.

Перший віце-президент Асоціації українських банків Володимир Бондар каже: аби оцінити наслідки продовження подібної практики, треба враховувати, що частка валютних позик у кредитному портфелі фізичних осіб складає 73%.

Володимир Бондар: "Треба відмежовувати поняття "валюта кредитного договору" і "валюта платежу" за товари і послуги. Якщо взяти за аналогією до тих підприємств, що провадять зовнішньоекономічну діяльність, то у них є поняття "валюта контракту" - це для визначення ціни, наприклад, долари, і "валюта розрахунків" - розрахунки можуть відбуватися хоч у тугриках. Якщо простіше, то купуючи авто за доларовий кредит, ні позичальник, ні автомагазин доларів не бачить, - проходить конвертація валюти, і через механізм відкритої позиції це все регулюється з боку Нацбанку."

Позичав - повертай!

Серед інших методів, завдяки яким позичальники намагаються уникнути повернення кредиту, банкіри відзначають практику фіктивного банкрутства, адже банкрут не повинен розраховуватися з боргами. Така практика, за спостереженнями банкірів, частіше використовується юридичними особами.

Водночас, закликаючи позичальників виконувати закон і повертати гроші, взяті у кредит, банкіри самі нехтують законом, оприлюднюючи списки найбільших боржників, і в такий спосіб порушуючи банківську таємницю.

	Море грошей - море сліз?

Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, коментуючи цю практику, визнає, що вона є незаконною, і радить тим, хто відчуває себе скривдженими, звертатися до суду.

Олександр Сугоняко: "Нехай звертаються до суду і вирішують це у судовому порядку - нашому судовому порядку. У випадку, як уся наша судова система постала на захист прав боржника, що робити кредитору? І коли ми подивимося списки цих боржників, я не буду поіменно називати, там з'являються люди чи підприємства, які випускають горілку, а у боржниках числяться. Я не виправдовую дії банків, але це не від жиру, і не від бажання піти на порушення закону, це бажання обслуговувати власні борги, адже у банку є борг перед вкладником."

Національний банк, у свою чергу, закликає банки також звертатися до судів і вдаватися до кроків, які б унеможливлювали виїзд за кордон найбільших боржників.