Євгенія Клочко Бі-Бі-Сі, Київ

“Тиждень” у статті “Солідарна безвідповідальність” досліджує проблемність української пенсійної системи і пише, що в Україні кількість пенсіонерів на одного працюючого росте, разом з дефіцитом пенсійного фонду:

«Вже зараз кількість 18-річних майже на 120 тис. перевищує кількість чоловіків віком 60 років і жінок віком 55 років, а в 2014-му – вони переважатимуть на 168 тис. До того ж пенсії в Україні отримують практично всі громадяни, які досягли пенсійного віку, але не кожен працездатний працює офіційно. Вирішити проблему наростаючого дефіциту пенсійного фонду можна двома шляхами: стимулювавши зростання зарплат або підвищивши рівень зайнятості. Та навіть за умови підвищення зайнятості та легалізації зарплат без системних реформ у середньостроковій перспективі пенсійній системі загрожують перманентні кризи аж до краху. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, зараз на десять українців, які працюють, припадає дев’ять пенсіонерів, а через 40 років їх буде 14» - пише “Тиждень”.

“Власть дєнєґ” у статті “Велика мета” пише про те, як у часи кризи українські олігархи намагаються зберігати “боєвий настрій”, тоді як металургія, автомобілебудування та хімпром їх розчаровує:

«Зупинити, продавати скоротити – до цих непопулярних дій криза змусила у першому кварталі цього року фігурантів першої ліги чемпіонату олігархів Єдуарда Шифріна, Лакшмі Міттала та Володимира Бойка. Власники заводів, виробництво на яких через падіння світового попиту катастрофічно впало, перебували у пошуку способів мінімізації фінансових наслідків спаду. Тарієл Васадзе, власник концерту УкраАвто, був зайнятий посиленням сервісного обслуговування та продажем автозапчастин. Петро Порошенко, власник корпорації “Богдан” домовився про створення спільного підприємства з будівництва тролейбусів з російським “Вагонмашем”.

А два інших олігархи – обрали інший шлях – захопитися великою ідеєю і підкорити їй усе своє життя, принаймні на найближчі кілька років. Йдеться про організаційного і фінансового спонсорів Євро-2012 Ігоря Суркіса і Олександра Ярославського, які докорінно змінили своє життя, виключивши з нього усі інші турботи, – пише “Власть дєнєґ”.

“Фокус” у статті “Гра не скінчилася” пише як власники казино та гральних салонів знайшли вихід після запровадження заборони на цей вид бізнесу, і як змінилося життя тисяч людей, які там працювали:

“Деякі представники грального бізнесу вирішили не чекати великого переселення за місто. Власник казино “Аурум” вирішив, що через вибори до нового закону руки дійдуть не скоро, і відкриває замість грального дому караоке–клуб. А власники казино “Таймаут” нещодавно відправили до МВС офіційного листа, в якому попросили не турбувати їх постійними перевірками, оскільки суд дозволив цьому закладу працювати ще три роки. Тому, що київський “Таймаут” є дочірнім підприємством компанії, зареєстрованої на Кіпрі, і його робота регулюється Міжнародною угодою з європейською спільнотою.

До казіно “Імперіал” у міліції немає претензій – відтепер це покер-клуб, а покер в Україні нещодавно визнаний видом спорту. Навіть в робочий час немає вільних столів. Власник цього казино каже ,що зібрав людей грати на інтерес, а те, що вони грають на гроші йому не відомо. Тисячі колишніх працівників казино, які мали хорошу кваліфікацію та знають англійську мову, встигли знайти роботу в казино на круїзних лайнерах. Хоча, круїзні теплоходи, на які заборона гральних закладів не поширюється , платять на третину менше. Іншим рядовим співробітникам доводиться повертатися до рідних міст.” – пише “Фокус”.

“Тиждень” також досліджував цю тему у статті “Після гри”, і він пише про тих гравців, ставки яких коливаються в межах тисячі гривень, тепер вони грають у кафе, за віддаленим столиком. Крім того, у статті йдеться про бюджетні втрати після закриття десятків гральних салонів :

“Місто Чигирин після заборони грального бізнесу взагалі збанкрутувало, втративши 76% міського бюджету. В гетьманській столиці було зареєстровано фірму «Вегас», що володіла мережею гральних автоматів по Україні. До отримання податків «із азарту» місто було дотаційним, проте лише торік «Вегас» відрахував до міського бюджету майже 8 млн грн. Власники фірми заявляли, що обрали Чигирин для реєстрації свідомо, аби допомогти містові матеріально.” - пише “Тиждень”.

“Кореспондент” у статті “Крим відпочиває” пише, що Крим програє цей курортний сезон команді відпочивальників. Півострів недорахувався рекордної кількості туристів, які замість дорогих кримських курортів надають перевагу дачам або відпочинку за кордоном:

“Курортний сезон почався із запізненням, і навіть в його розпал кримське міністерство курортів та туризму рапортувало про те, що місцеві здравниці заповнені менше ніж торік, а це був не найкращий сезон. Утім поки не зрозуміло, хто в кінці сезону понесе збитки – приватники чи п’ять сотень офіційно зареєстрованих курортних закладів автономії. Дорогі номери кримських готелів та пансіонатів у розрахунку на натовпи туристів маючи далеко не кризові ціни, простояли напівпорожніми майже половину сезону.

Як не дивно, небувале затишшя цього року було навіть у таких культових місцях для шанувальників дикого відпочинку , як Казантин, Тарханкут та Меганом. Водночас, дуже вигідні цього року тури по Європі. З триразовим харчуванням,, проживанням у двозірковому готелі та перелітом можна відпочити за 650 євро. У Криму за аналогічну суму той самий відпочинок, але тільки з одним сніданком. Крім того, на півострові проблема з цінами, сервісом та інфраструктурою.” – пише “Кореспондент”, і підсумовує, що криза має піти на користь Кримові. Часопис припускає, що власники готелів, підрахувавши доходи, зрозуміють, що могли б отримати більше, якби трохи знизили ціни.