Марта Шокало Бі-Бі-Сі, Київ

“Податкові заручники” – так журнал “Фокус” називає українських підприємців і розповідає про те, як в Україні вибивають податки наперед. Фіскальним органам немає діла до падіння прибутків українських підприємців, пише автор статті, їм треба наповнювати бюджет напередодні виборів:

“За перше півріччя податківці вже зібрали понад 45 мільярдів гривень. Державна податкова адміністрація звітує про перевиконання плану. Успіхи справді вражають: в той час, як виробництво в країні впало на 20%, податкові збори скоротилися лише на 15%. Оскільки за законом ніхто не може змусити платити авансом, в хід ідуть зовсім некоректні методи – шантаж позаплановими перевірками. В результаті підприємцям все одно доводиться платити набагато більше у вигляді штрафів та хабарів. Таке вже було у 2004, пригадують бізнесмени, і тоді і зараз податківці "поводяться як звірі": приходять і вимагають гроші ”.

"Фокус" наводить дані, що через податковий тиск тільки за три перші місяці цього року в Україні зникло 230 тисяч приватних підприємств.

“Контракти” натомість пишуть про те, як криза в Україні сприяє появі дрібного бізнесу:

“Криза мов скальпель пластичного хірурга, формує нове тіло економіки. Десять років тому завдяки кризі розпочався процес заміщення імпортних товарів, які раптом подорожчали, вітчизняними. Криза 2008-2009-го років напевно допоможе досягти диверсифікації економіки, яка залежить від великих орієнтованих на експорт виробництв, і підвищить частку малого бізнесу у ВВП. Адже, як виявилося, саме дрібні підприємці починають справу у неспокійне кризове сьогодення. Появу мікропідприємств провокує, зокрема, обмежений доступ до кредитів.”.

На думку “Контрактів”, компанії, які зараз створюють, повністю орієнтовані на кінцевого споживача. Цього бракувало підприємцям, які розвивали бізнес у сприятливі роки бурхливого зростання економіки. Найсприятливішою сферою для розвитку малого бізнесу фахівці вважають ринок послуг. Його плюси – це велика кількість ще не освоєних ніш, невеликі інвестиції та швидкий оборот коштів.

“Тиждень” досліджує, куди підуть гроші, які уряд виділив на рекапіталізацію проблемних банків. Більшість експертів вважає, що 44 мільярди гривень із бюджету будуть використані передовсім на виплату зовнішніх боргів, а не на повернення вкладів позичальників:

“Збільшення капіталів комерційних банків бюджетним коштом відбувається під популіським гаслом повернення грошей вкладникам. Але рекапіталізація по-українськи – це списання боргів власників банків на державний рахунок. Фактично уряд допомагає не вкладникам, а власникам. Банкіри жартують, шо перекладання своїх зобов’язань на державу може виявитися чи не найприбутковішим бізнесом під час кризи”.

Фахівці вважають, що в Україні є принаймні 30 банків, які рятувати взагалі не варто, бо від них лишилася самі обгортки, ресурси з них давно виведено в офшори. Але, як припускає "Тиждень" саме такі банки у першу чергу отримають допомогу від держави. При цьому черга до рекапіталізації зростатиме.

“Корреспондент” у статті “Любов на експорт” пише, що кожна четверта повія в Європі – це українка. За даними Українського інституту соціологічних досліджень, за кордоном цією професією займаються принаймні 100 тисяч українок. Але реальні цифри набагато вищі, бо більшість дівчат працюють нелегально. Легально займатися проституцією в Європі можуть лише громадяни країн-членів ЄС.

“Українки свого часу своїм масовим приїздом добряче розворушили секс-бізнес. Вони красиві і коштували дешевше, ніж корінні секс-працівниці. Якщо до середини 90-их в Європі найпопулярнішими були дівчата з Азії та Африки, то зараз так звана збірна СРСР домінує. Якби Україна була в Євросоюзі і легалізувала секс-бізнес, Україна могла б заробляти на цьому великі гроші”, - пише "Корреспондент".