Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Власть денег” у редакційній статті пише про реальні показники глибини кризи економічної кризи в Україні: “Зараз модно говорити, що найстрашніше почнеться у березні. Ми, залишаючись поінформованими оптимістами, повідомляємо читачам пару реальних показників, за якими варто судити про глибину кризи. Минулого тижня середня завантаженість потужностей українських металургійних заводів, за даними Укрпромзовнішекспертизи, зросла до 43.8%. Два тижні тому цей показник дорівнював 40.9%. Звісно, радіти ще зарано.

Проте позитивна динаміка зберігається вже більше місяця. Якщо цей показник дійде хоча б до 80%, можна буде сміливо казати, що криза позаду, і притік доларів в економіку нормалізується. І хто б що не казав, тільки з цього моменту гривня припинить падіння. Другий важливий фактор – ціни на продукцію українських металургій не особливо надихають. Заготовки на світовому ринку подешевшали з 430 до 350 доларів за тону. Але навіть за таких цін обсяги замовлень на підприємствах зростає, а це означає, що наші олігархи звиклися із думкою, що будуть менше заробляти. Набагато менше. Напевне, готуються до березня,” – пише “Власть денег.”

“Фокус” у статті “Сім за один” пише про песимістичні курсові очікування: “Дії Нацбанку на валютному ринку не допоможуть курсу гривні повернутися до попереднього значення. У кращому випадку зникне дефіцит долара, але продавати його будуть за 7 гривень і вище.”

На тему валютного курсу пише і “Корреспондент”: “Прогнози стосовно курсу гривні на початок наступного року дійсно невтішні. Згідно із результатами опитування 45 економічних експертів, проведеного Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій, 55.6% його учасників вважають, що після Нового року один долар коштуватиме близько 6.1-7 гривень. У той таки час ще 37.8% експертів переконані, що за долар у пунктах обміну валюти проситимуть не менше 7.1-8 гривень. Ще 6.7% експертів прогнозують, що курс буде вищим 8 гривень за долар. Зараз гривня лідер девальвації.

За три останні місяці вона знецінилася на 37.8%. Крутішим було тільки піке ісландської крони – 41.2%. Але та країна визнала себе банкрутом. А Україна, тим часом, вустами свого президента заспокійливо заявляє, що “у нас немає економічних підстав акцептувати таку девальвацію.” Після чого Ющенко традиційно знайшов коріння зла такої інфляції – “це докір моделі управління, яку сформував уряд.” Мільйонам простих українців доведеться самотужки рятуватися від наслідків кризи,” – пише “Корреспондент.”

“Корреспондент” також пише про замороження багатьох будівельних проектів, яке може обернутися новою хвилею “Еліта-центрів.” “Причина зупинки робіт на багатьох будівельних майданчика часто однакова – немає живих коштів. Фінансова криза зруйнувала звичну для українських девелоперів піраміду використання залучених коштів. Більшість компаній будували у кредит, а потім за завищеними цінами продавали вже готову нерухомість.

На цьому, власне кажучи, і заробляли. Їх розповіді про те, що більшість квартир вже продано, не більше, ніж рекламні трюки для залучення інвесторів. За останній місяць падіння цін на первинне житло в країні склало до 30%. Обсяги продажів скоротилися приблизно у 5 разів. Нові кредити для більшості компаній стали неможливими, а ставки за вже отриманими кредитами зросли, що як очікується, може призвести до хвилі дефолтів. Сподіватися на отримання прибутків від продажу нерухомості забудовникам більше не варто. Таким чином, продовження будівництва стає для них збитковим, а відтак, втрачає сенс,” – пояснює механізм можливого утворення нових “Еліт-центрів” “Корреспондент.”

“Контракти” у статті “Назад у майбутнє” пише про те, що Міжнародний валютний фонд вимагає від України перейти на хліб та воду, різко скоротивши витрати у 2009 році. Проте, виконавши всі вимоги МВФ, уряд на Нацбанк можуть тільки посилити кризові явища в українській економіці: “Мотиви висування Міжнародним валютним фондом якихось вимог країнам-боржникам прості: у такий спосіб МВФ перевіряє цільове використання коштів.

При цьому, за логікою, фонд зацікавлений у тому, щоб країна скоріше вийшла з кризи і вчасно погасила кредит. Однак рецепти МВФ не завжди позитивно позначаються на економіці країни, що переживає кризу. Наприклад, економічний колапс в Аргентині 1999 року посилився після того, як країна дотрималася рекомендацій фонду. Деякі вимоги Міжнародного валютного фонду до України теж досить суперечливі.

Одна з наполегливих рекомендацій МВФ (по суті, найважливіша) — скасування валютного коридору і введення плаваючого курсу гривні. До весни 2008 Нацбанк утримував курс гривні на певному рівні, але з травня цього року відпустив нацвалюту в межах курсового коридору. На думку більшості аналітиків, режим плаваючого курсу гривні поза коридором згубний для української економіки: країна багато років жила в умовах стабільної нацвалюти, тому різкі стрибки курсу гривні підігрівають паніку на валютному ринку,” – пишуть “Контракти,” і наводять перелік країн, яким поради МВФ тільки нашкодили.