Що кому належить у центрі Лондона?

Мене запросили на доволі незвичайну екскурсію Лондоном. Вона починається поблизу парламенту, але ні Вестмінстер, ані Букінгемський палац до неї не входять.

Натомість нам пропонують подивитися на інший цікавий об’єкт – двоповерхову квартиру у величній будівлі поблизу міністерства оборони. Поки я захоплено роздивляюсь ліпні орнаменти на вікторіанських балконах, гід розповідає, що ця квартира належить російському високопосадовцю.

Формально, вона не його, а у власності компанії, яку з ним пов’язують, каже наш гід.

Саме така непрозорість найбільше турбує організаторів екскурсії.

"Вартість цієї нерухомості перевищує річний дохід цього посадовця у 114 разів", – каже наш гід Володимир Ашурков.

Пан Ашурков, 44-річний колишній банкір і політик, утік із Росії два роки тому, отримавши притулок у Британії. Він тісно співпрацює з лідером російської опозиції Олексієм Навальним.

У Вестмінстері, що у центрі Лондона, майже кожен десятий об’єкт нерухомості перебуває у власності анонімної офшорної компанії і не пов’язаний з фактичним власником напряму, за даними організації Transparency International.

У Кенсінгтоні і Челсі цей показник складає 7,3%, а в лондонському Сіті – 4,5%. Як кажуть, у всьому Лондоні таких об’єктів понад 36 тисяч.

Таємні власники

Те, що нерухомість належить анонімним компаніям, ще не означає, що покупці порушують закон – у Лондоні купувати нерухомість у такий спосіб можна цілком легально.

Проти цього, власне, і виступають організатори нашої екскурсії – ініціативна група ClampK, Товариство Генрі Джексона і проект Гудзонівського інституту "Клептократія".

Вони зауважують, що це дозволяє купувати майно за гроші, отримані нечесним шляхом, без ризику, що вас попросять звітувати про походження цих грошей. Відповідно лондонська нерухомість приваблює багатих іноземців, що бажають "відмити" гроші та ухилитись від сплати податків.

ВВС не має доказів того, що будь-які об’єкти, представлені в екскурсії, куплені на відмиті гроші чи з метою ухиляння від податків.

Але організатори стверджують, що це дуже ймовірно, зважаючи на місцеву систему.

Засновник групи ClampK – ще один російський емігрант, 46-річний Роман Борисович. Він мешкає у Лондоні з 1997 року. Під час однієї паузи він ділиться зі мною тим, що привело його у Лондон з самого початку.

"Лондон сподобався мені тим, що тут царює закон і толерантно ставляться до таких іноземців, як я", – каже він. Але зараз його непокоїть, що "атмосфера слухняності перед законом поступово руйнується".

"Червона площа"

Екскурсія веде нас на Белґрейв-сквер у центрі Лондона. По периметру площі ми бачимо елегантні будинки ХІХ ст. з портиками і колонами, а також кілька іноземних посольств; у центрі – спільний парк; усе це в кількох хвилинах пішки від Букінгемського палацу.

Нещодавно це місце отримало нове прізвисько – "Червона площа", – зумовлене припливом багатих інвесторів із держав колишнього Радянського Союзу.

"Багато хто з олігархів-іноземців має дивне уявлення, нібито Британією керує королівська сім’я разом з Палатою лордів", – каже Марк Голлінгворт, другий наш гід і співавтор книжки "Лондонград: із Росії - з готівкою".

Нерухомість у центрі Лондона дає власникам респектабельність, продовжує він, а крім того, столиця забезпечує миттєвий доступ до міжнародних банків і юридичних послуг.

"Вигода для всіх"

За умови, що переважна більшість цих покупок здійснена законно, немає причин не радіти таким інвестиціям, стверджують фахівці лондонського ринку нерухомості.

"Я вірю в так званий "ефект просочування", коли великий бізнес іде на користь суспільству загалом", – каже Пітер Ветерелл, засновник надзвичайно успішного та шанованого лондонського агентства нерухомості.

"Коли хтось купує дорогі маєтки, від цього є економічна вигода – будівельникам, дизайнерам інтер’єру тим, хто стелить килими і вбудовує кухонні гарнітури, – одним словом, ринку праці".

Він показує мені чотирикімнатну квартиру в елітному кварталі Мейфер із вишуканою мармуровою ванною кімнатою. Зараз вона продається зі знижкою – за 6 млн фунтів (близько 8,6 млн доларів).

"У 1960-70-ті роки, коли британці мали гроші, ми купували маєтки в Іспанії, Португалії та Греції, таким чином розподіляючи свої статки по світу, – каже він. - Нині ж світ хоче принести свої статки у Лондон".

Утім, у Великій Британії поширюється рух за зміну чинної системи, зокрема її непрозорості.

Разом зі мною на автобусній екскурсії – представники громадських організацій, оглядачі і політики з <link type="page"><caption> Міжпартійної парламентської антикорупційної групи</caption><url href="http://www.anticorruptionappg.org/" platform="highweb"/></link>; всі вони занепокоєні тим, що поточна система уможливлює відмивання грошей.

"Три чверті майна, що купується, купується таємно. Це неправильно – такі процеси мають бути повністю прозорими", – каже член групи Джеф Рукер, член палати лордів від лейбористів.

Цього року уряд планує консультації з цього питання, а з липня запроваджується перший реєстр бенефіціарних власників усіх британських компаній.

Завдяки цьому володіння майном за посередництва британських компаній стане більш прозорим; але це не вплине на інвестиції у Лондон з боку закордонних фірм.

Жорсткіші правила

Кульмінацією нашої екскурсії стає палац Вітангерст Гауз у заможному передмісті Гайґейт на півночі Лондона.

"Цей будинок, що поступається у розмірах лише Букінгемському палацу, продали за 50 мільйонів фунтів офшорній компанії, зареєстрованій на Британських Вірґінських Островах", – каже наш гід і додає, що скоро тут поселиться один російський олігарх.

Я чую шум екскаваторів та іншої техніки, що будують спа-зону і приватний підземний автопарк. Сусід, що вигулює поруч собаку, бурмоче щось про те, як йому набрид цей шум і скільки дерев тут вирубали.

Але таких неприємностей скоро поменшає, якщо покупців змусять діяти відкрито і, ймовірно, відмовлять від покупок. Наприклад, у Сполучених Штатах, які теж приваблювали анонімних покупців нерухомості, уже набули чинності жорсткіші правила. Два місяці тому міністерство фінансів США оголосило, що почне з’ясовувати особистість анонімних покупців елітних об’єктів, зокрема у Нью-Йорку та Маямі.

Це стане наступним кроком після запровадження нових законів проти відмивання грошей, через які уряд США уже наклав великі штрафи на кілька провідних банків.

Зусилля, спрямовані на перекриття каналів відмивання грошей і уникнення податків, ймовірно, скоро призведуть до того, що і в Британії будуть уважніше дивитися на великі покупки.

І тоді наші гіди зможуть спакувати речі і повернутися додому.