Нова газова суперечка Москви і Києва: хто кого обманює?

Нову кризу щодо постачання російського газу в Україну вдалося подолати, як і раніше, лише після переговорів у Брюсселі за посередництва Єврокомісії. Росія погодилася не вимагати попередньої оплати з "Нафтогазу" за постачання палива на Донбас, але все одно буде включати ці поставки до загального рахунку.

Розібратися в тому, хто у черговій суперечці правий, досить проблематично, тому що сторони роблять діаметрально протилежні заяви, перевірити які майже неможливо.

Погоджуються лише з одним: нова хвиля у "холодній" газовій війні між країнами почалася 19 лютого. У цей день "Нафтогаз" припинив поставки палива у східні райони, що перебувають під контролем сепаратистів. Офіційна причина - пошкодження труби в результаті бойових дій.

Відразу ж після цього "Газпром" за дорученням російського прем'єр-міністра Дмитра Медведєва почав постачання газу в обсязі 12 млн кубометрів на добу безпосередньо на Донбас через газовимірювальні станції "Прохорівка" і "Платове".

Саме тоді Київ раптом помітив, що став отримувати від "Газпрому" менші обсяги газу, ніж замовляв і передплачує. Київ звинуватив російського газового монополіста у порушенні умов газового контракту.

Крім того, на думку "Нафтогазу", порушенням були і прямі поставки палива на Донбас, не кажучи вже про бажання Москви отримати попередню оплату за ці неузгоджені обсяги.

Статус-кво до квітня

Після того як сторони традиційно обмінялися недружніми заявами - Київ пообіцяв не вносити в такому разі передоплату, а Москва натякнула на "певну загрозу для транзиту до Європи нашим європейським партнерам" - у справу змушені були втрутитися ті самі європейські партнери.

В результаті в понеділок увечері в Брюсселі відбулися переговори, в яких взяли участь від України міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин і голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв, а від Росії - міністр енергетики Олександр Новак (заявлений спочатку керівник "Газпрому" Олексій Міллер в Брюсселі так і не з'явився).

Посередником на зустрічі виступив віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу словак Марош Шевчович.

Цього разу досягти компромісу вдалося порівняно швидко: Росія погодилася не вимагати попередньої оплати за газ для Донбасу, а Україна погодилася вносити передоплату за кілька днів наперед (як вона робила раніше, але в розпал лютневого протистояння перейшла на коротший графік попередньої оплати).

Фактично сторони засвідчили статус-кво, відклавши баталії на кінець березня, коли треба буде домовлятися про умови постачання газу в Україну в межах "літнього пакету": до 31 березня діють "зимові" домовленості, досягнуті 31 жовтня минулого року.

Хто кого обманює?

При цьому впродовж всього наступного за переговорами дня сторони продовжували робити суперечливі заяви, які свідчать про те, наскільки глибоким є розбіжності між ними і як важко їм буде домовитися наприкінці березня.

В "Укртрансгазі" запевняють, що постачання газу на територію Донбасу (ключовий момент, що став причиною нової суперечки) відновили ще два тижні тому після усунення пошкоджень трубопроводу.

Це підтверджує і міністр енергетики України Володимир Демчишин. В той же час керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв висловлюється більш обережно: він заявляє про готовність "Нафтогазу" до таких поставок, проте компанія, за його словами, "не може це робити за технічними можливостями у повному обсязі".

Тим часом головний інженер управління магістральних газопроводів самопроголошеної "Луганської народної республіки" Вадим Тупий стверджує, що газу від української компанії не отримує: "Позакривали засувки ще раніше, і ніхто їх поки не відкривав".

Міністр енергетики Росії Олександр Новак погоджується із позицією самопроголошених республік. У вівторок він заявив, що українська сторона хитрує, коли говорить про відновлення постачання газу у бунтівні регіони.

"Банально немає грошей"

Опитані ВВС експерти визнають, що зрозуміти, на чиєму боці більше правди, майже неможливо, якщо тільки самому не поїхати контролювати газовимірювальні станції. Однак вони схиляються до того, що все-таки Київ не поновив - або поновив не в повному обсязі - постачання.

"Є непрямі свідчення того, що Київ не до кінця щирий в цій ситуації. Справа в тому, що Україна за останні чотири дні закачала в підземні сховища 30-35 млн кубометрів газу. Якби цей газ постачався на Донбас, то з високим ступенем вірогідності у "Нафтогазу" просто не було б додаткових ресурсів, щоб закачати стільки газу за кілька днів", - вважає український експерт Дмитро Марунич, який є співголовою Фонду енергетичних стратегій.

"Перевірити заяви сторін, дійсно, дуже важко, необхідні спостерігачі на пунктах, де відбувалася передача газу від "Нафтогазу" ДНР і ЛНР. Наскільки я розумію, вони досі в неробочому стані", - констатує заступник голови російського Фонду національної енергобезпеки Олексій Гривач.

При цьому він вважає, що нинішня криза була ініційована українською стороною, яка свідомо припинила і не відновила постачання на Донбас.

Дмитро Марунич вважає, що "Нафтогаз" відчуває гострий брак коштів для погашення газових рахунків і тому вимушений економити кожен долар.

"У них банально немає грошей. До речі, Євросоюз досі не виділив Україні обіцяні у Брюсселі 2 млрд євро. Це значною мірою вдарило по фінансах "Нафтогазу". До того ж, східні регіони дуже погано йому платять, а останнім часом взагалі не платять. Там утворилися багатомільйонні борги. Для компанії це подвійний головний біль: немає грошей платити "Газпрому" і погано розраховуються внутрішні споживачі, які живуть на сході країни", - говорить Марунич.

Наступний раунд переговорів між країнами запланований на кінець березня.