Порти Криму: виживання поза міжнародним правом

Всесвітня організація охорони здоров’я виключила порти Криму зі свого авторизованого переліку міжнародних санітарних правил.

Відтепер усі медичні і санітарні свідоцтва, які видаватимуть кораблям у портах Криму, не прийматимуться у портах третіх країн.

На думку експертів, це ще більше зашкодить роботі портів анексованого півострова, яка зараз частково зупинена.

Відповідно до резолюції ООН від 27 березня 2014 року щодо територіальної цілісності України, Міжнародна морська організація має визнавати належність Криму до України.

Уряд України офіційно закрив морські порти АР Крим, хоча, за даними експертів, судна третіх країн досі відвідують півострів.

Санітарне питання

7 листопада 2014 року Європейське бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я <link type="page"><caption> оприлюднило</caption><url href="http://www.who.int/ihr/ports_airports/portslanding/en/" platform="highweb"/></link> новий список портів, уповноважених видавати суднові санітарні свідоцтва.

Згідно з міжнародними медико-санітарними правилами, ухваленими в 2005 році, всі судна зобов’язані отримувати подібні свідоцтва, аби мати можливість зайти у наступний порт слідування.

У цьому переліку відсутні п’ять портів Криму: Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта та Євпаторія.

Проте ВООЗ не визнав їхньої російської юрисдикції та не включив у перелік російських портів.

Європейське бюро ВООЗ ще у вересні офіційно повідомило про це українську сторону.

Державна санітарна служба на водному транспорті вже <link type="page"><caption> заявила</caption><url href="http://cseswt.od.ua/uk/statya/shchodo-viklyuchennya-portiv-krimu-z-pereliku-upovnovazhenih-portiv-vooz" platform="highweb"/></link>, що всі кримські сертифікати вважаються недійсними та підлягають вилученню.

"Судно, яке зайшло в окупований Крим, можуть не прийняти у портах цивілізованих країн – немає легітимної медико-санітарної довідки з попереднього порту", - пояснив наслідки такого кроку редактор порталу Black Sea News Андрій Клименко.

Хоча, за словами експерта, капітани суден все ж таки зможуть обходити санітарний "казус".

"Капітани можуть дати хабар там, де це можливо. Інший варіант, після заходу в Севастополь зайти в Новоросійськ, там отримати лист й далі прямувати у порти європейських країн", - підказує експерт.

Але для більшості судновласників така схема, за словами пана Клименка, буде занадто обтяжливою.

"На роботу портів нове обмеження мало вплине, адже вони й так вже у глибокій кризі, адже найголовніше, що вони відрізані від вантажної бази й тому майже не працюють", - розповів у коментарі російській службі Бі-бі-сі редактор російського видання "Морський бюлетень" Михайло Войтенко.

До Криму майже не пливуть

Пан Войтенко зазначає, що кримські порти переважно працювали з вантажами з України та Росії, які туди надходили залізницею й далі йшли на експорт.

"Зараз цей потік повністю зупинений", - заявив Михайло Войтенко.

У новоствореному підприємстві "Кримські морські порти" не змогли повідомити ВВС Україна, як змінилась завантаженість портів півострова після приєднання до Росії.

Проте українська сторона стверджує, що завантаженість суттєво впала.

"Після анексії АРК відбулась переорієнтація вантажопотоків кримських портів через порти континентальної частини України", - повідомили ВВС Україна в адміністрації морських портів.

Зокрема, вантажопотоки зернових, рудних, наливних та металовантажів переорієнтувались на порти "великої Одеси" та миколаївського регіону.

Вантажі автотехніки переорієнтувались на порт Іллічівськ.

Попри те, що загальна економічна активність в Україні в 2014 році суттєво впала, адміністрація морських портів прозвітувала про ріст оброблених вантажів на 5%.

Останнім місяцем, коли українська влада контролювала роботу портів Криму, був березень.

Згідно з відкритою статистикою, вже тоді вантажообіг кримських портів впав на третину, а континентальних - зріс на 5-10%.

Пан Войтенко вказує, що один тільки порт Севастополя у 2014 році скоротив вантажообіг на 62%.

Андрій Клименко розповідає, що їхні експерти постійно моніторять заходи іноземних суден в порти Криму за допомогою міжнародних електронних систем спостереження.

За його даними, заходи суден в порти Криму впали в десятки разів, а порти Феодосії, Ялти та Євпаторії майже зупинили роботу.

У Ялтинському порту цю інформацію коментувати ВВС Україна відмовились.

Сміливці-порушники

"З 14 листопада по 14 грудня до портів Криму зайшли 14 суден через Босфор та з Туреччини. За цей же період в українські порти через Босфор пройшли 566 суден", - вказує Андрій Клименко.

Експерт розповів, що їхня група складає чорний список суден, які порушують міжнародні заборони на захід до портів Криму.

"В цьому чорному списку з’являється все менше іноземних суден", - вказує Андрій Клименко, додаючи, що частка російських суден, які ходять між Кримом та російськими портами, зростає.

"Весь потік вантажів – це з Росії до Криму, аби забезпечити власні потреби півострова", - вказав Михайло Войтенко.

На його думку, санітарне рішення ВООЗ стане ще одним аргументом для власників суден не порушувати заборону на відвідування портів Криму.

"ЄС обклав порти Криму різними заборонами й ті, хто туди плаває, робить це на свій страх і ризик, переважно турецькі компанії. Із забороною ВООЗ ризик тільки збільшиться", - вважає Михайло Войтенко.

За словам Андрія Клименка, найбільші світові страхові компанії або відмовляються страхувати судна, які прямують до Криму, або збільшують їм вартість страховки.

МЗС України у середу повідомило, що з кінця липня по 10 грудня зафіксувало 99 суден під прапорами іноземних держав, які заходили в Крим. 48 з них були під прапором Росії.

Ще на початку року Ялтинський порт офіційно повідомляв, що отримав заявки на захід 211 круїзних суден.

Скільки з них здійснили подорож, достеменно не відомо. Але одразу після резолюції ООН більшість світових туристичних круїзних фірм почали уникати кримських портів.

"Кримські порти – можна купити вінок і їм вислати", - резюмував російський експерт Михайло Войтенко.