Газові переговори: до чого готуються Україна та ЄС?

21 жовтня у Брюсселі Україна та Росія за посередництва ЄС знову спробують домовитися про умови відновлення постачання газу.

Як заявила речниця єврокомісара з питань енергетики Марлене Холзнер, передбачити результати цієї зустрічі важко, для тих, "у кого немає кришталевої кулі".

20 жовтня, напередодні чергової "газової" зустрічі у тристоронньому форматі, у Києві європейський комісар з питань енергетики та український міністр енергетики узгоджували деталі можливих домовленостей.

За підсумками зустрічей у Києві, сторони повідомили, що узгодили спільну позицію для брюссельської зустрічі.

Як йдеться у повідомленні українського уряду, "підсумком завтрашніх переговорів має стати узгодження проміжної угоди на зимовий період, яка гарантуватиме постачання природного газу в Україну, а також стабільність транзиту газу до країн ЄС".

У повідомленні також йдеться про те, що і Україна, і ЄС наполягатимуть, аби жодна із сторін тимчасової угоди не могла вийти із неї в односторонньому порядку:

"Узгоджена позиція України і Європейської Комісії передбачає необхідність закріплення домовленостей з Росією у формі документа, який буде підписаний між НАК "Нафтогаз України" та компанією "Газпром". Такий документ буде обов’язковим до виконання усіма сторонами і виключатиме можливість односторонньої зміни його умов".

Очевидно, йдеться про вимогу української сторони, аби ціна на російський газ була зафіксована окремим додатком до угоди, і не залежала від рішень російського уряду щодо можливості надання Україні знижки за рахунок "обнулення" експортного мита на газ.

Ціни і борги

Деякі деталі можливих газових домовленостей стали відомі наприкінці минулого тижня.

Після зустрічі із російським президентом у Мілані президент України Петро Порошенко повідомив про "певний стриманий прогрес у газовому питанні".

Згодом в інтерв'ю деяким українським ЗМІ він розкрив деталі цього "стриманого прогресу".

"За підсумками консультацій, я можу сказати: Україна буде з газом, Україна буде з теплом", - сказав він і додав, що газові домовленості із Росією будуть враховувати українські національні інтереси.

Зокрема, за словами президента, це стосується і ціни на газ.

Петро Порошенко твердить, що Київ та Брюссель наполягали на тому, що ціна має складатися із "літньої" (325 дол./тис. куб.) та "зимової" (385 дол./тис. куб.), яку Україна платитиме до кінця березня 2015 року, тоді як російська сторона наполягала на збереженні ціни у 385 дол. впродовж всього року.

Російська сторона поки що підтверджує лише саму ціну - 385 дол. за тисячу кубів, а також наголошує на тому, що Україна має почати повертати газові борги.

Президент Росії Володимир Путін заявив також, що за цією ж ціною Росія може "заднім числом" перерахувати вартість поставок російського газу до України у другому кварталі цього року.

Таким чином, за словами пана Путіна, борг України за період з квітня по червень зменшиться із 5,5 до 4,5 млрд дол. Проте це не зменшує інші газові борги України, які та, як твердить російський президент, так і не повертає.

Керівник "Газпрому" Олексій Міллєр заявив, що Україна погодилася платити за російський газ 385 дол. за тисячу кубометрів, а також готова негайно погасити борг у 1,45 млрд дол., а загалом до кінця року - 3,1 млрд дол.

За словами пана Міллєра, головне питання, що мають з'ясувати до зустрічі 21 жовтня - це фінансові гарантії платежів. І саме у вирішенні цього питання, мовляв, і має зіграти свою роль Єврокомісія.

Тим часом український прем'єр Арсеній Яценюк твердить, що Україна вже має на своїх рахунках 3,1 млрд дол., які можна використовувати для розрахунків за газ.

Але, як він каже, "говорити про домовленості зарано" - газове питання не можна вирішити, доки не буде сформовано та підписано тимчасову угоду щодо поставок газу та умов його оплати.

При цьому пан Яценюк також наголошує на тимчасовості ціни у 385 дол., а також на тому, що це є "зимова" ціна:

"Літо - ціна падає, зима - ціна росте. На цей період зими - 385 дол. у будь-якому випадку краще, ніж 500, які ми мали за контрактом", - заявив Арсеній Яценюк.

Він також повідомив, що Україна готова до початку опалювального сезону, але для того, аби впевнено пережити зиму, бракує близько 5 млрд кубів газу.

Втім, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров одразу ж заявив, що йдеться про погодження ціни на наступні 5 місяців, а не про "зимові" чи "літні" ціни:

"Ніхто не використовував в офіційних переговорах в юридичному плані термін "зимовий" період, що припускало б, що буде і "літній" період і буде інша ціна. Не вирішено нічого за межами 5 місяців, а до кінця березня узгоджена ціна, що Україна зможе купувати стільки газу, скільки вона захоче", - заявив російський урядовець.

Газове дежавю

Насправді Київ, Брюссель та Москва повернулися до того, що російська сторона пропонувала ще у червні, коли газові переговори були перервані, - вважає президент Київського інститут енергетичних досліджень Олександр Нарбут.

Різниця полягає лише у тому, що тоді попереду було літо, а тепер - зима.

"Росія практично не змінила свої умови - ціна формується, відштовхуючись від чинного контракту та його формули, враховуючи зниження ціни на 100 дол. завдяки відмові від експортного мита", - каже пан Нарбут.

За його словами, коли український прем'єр каже про попередність домовленостей, він вказує, що неузгодженості у позиціях сторін залишилися: Україна хоче спеціальної угоди щодо цих зимових поставок із фіксованою ціною, а не прив'язки до контрактів 2009 року.

Експерт також нагадує попередню позицію Києва, яка полягала у тому, що Україна купуватиме російський газ при збереженні ціни у 268,5 дол. за тисячу кубів, яка діяла у першому кварталі цього року, а також готова саме за такою ціною повертати газові борги.

Зараз Україна не тільки погоджується на ціну у 385 дол., але і на те, що саме за цією ціною погашатиме борги.

"Ви самі бачите, наскільки це відрізняється від попередньої позиції України", - каже Олександр Нарбут, але, водночас наголошує, що "для України є вкрай важливо мати можливість купувати російський газ, оскільки баланс попиту-пропозиції під час пікових навантажень у Європі може не дозволити спиратися не вересні поставки, навіть у тих обмежених обсягах, у яких вони здійснюються сьогодні".

Тест від стресу

Тим часом ЄС оцінив свою спроможність обійтися без російського газу на випадок, якщо його поставки територією України з тих чи інших причин припиняться взагалі.

У європейському стрес-тесті також прораховувалися кризові варіанти і для України.

Зокрема, за підрахунками європейських фахівців, у випадку довгострокової відсутності російського палива, Україна зможе покрити свої потреби у газі на 50-70% за рахунок власного видобутку та запасів у підземних сховищах, а "імпорт газу із ЄС зможе частково покрити дефіцит".

Сама Європа має сховища, заповнені на 90%. І у випадку повного припинення постачання російського газу, домогосподарства не залишаться без тепла, "при щільній співпраці між країнами-членами у галузі переспрямування між ними потоків палива".

Стрес-тест також показав, що у випадку припинення постачання російського газу через територію України, наслідків не відчують балтійські країни та Фінляндія.

Найбільш критичним буде таке припинення для країн південного сходу Європи.

Проте у випадку повного припинення постачання російського газу, найбільш вразливими є балтійські країни та Фінляндія, бо мають найменше альтернатив у порівнянні із іншими країнами-членами ЄС.

Втім, у Єврокомісії наголошують, що це є не прогнозом розвитку ситуації, а сценарієм, який варто розглянути, аби уникнути ризиків.

Навряд чи російський "Газпром", прибутки якого лише за перше півріччя цього року скоротилися майже на чверть, ризикне у той чи інший спосіб дратувати своїх найбільш платоспроможних клієнтів у Європі.