Науковий блог: секретні зізнання і сповідь онлайн

"В бібліотеці я непомітно кладу книжки людям в сумки, щоб спрацьовувала сигналізація" - це одне з невинних секретних зізнань на сайті, де ви можете анонімно розкрити будь-яку таємницю.

Якщо раніше потребу людини зізнатися в чомусь, щоб не тримати це в собі, задовольняла сповідь, то сьогодні можна сповідатися в інтернеті.

Звичайно, формат вже не той, та й від релігійного контексту багато не залишилось. Проте бажання людини висповідатись і заодно почитати чужі таємниці втримати важко.

Все почалося з ідеї зробити сайт, куди люди через модератора надсилали б свої зізнання, і це б допомогало їм прийняти себе, оточуючих і скинути камінь з душі.

Власне, спочатку так все і відбувалось - подібні сайти протягом певного часу справді були дружнім середовищем із модерованим контентом.

Проте з часом нечуваних обертів почав набирати Facebook, який поставив нову планку інтерактивності в інтернеті. Спокійні модеровані сайти вже не могли задовольнити вибагливого на оперативність користувача. І тоді, у 2012 році, сторінки зізнань набрали шаленої популярності у Facebook. Користувачі надсилали свої зізнання або через Google- форми або просто із фальшивих акаунтів.

Мережа cповнена таємних зізнань на будь-яку тему. Від невинного "Після легких наркотиків я одягаю навушники і на весь голос співаю церковні псалми. Я не знаю чому, я не був у церкві зі школи" до зізнань у вбивствах, цькуванні, переслідуванні та інших злочинах. Звичайно, ніхто не може гарантувати справжність цих зізнань, але їх кількість хворобливо велика.

Лік сторінок з таємними зізнаннями йде на десятки тисяч по всьому світу. Деякі з них вже пережили злети, падіння, закриття, повернення грошей інвесторам, скандали та цькування користувачів. Наприклад, розробник додатка Secret Девід Байтоу оголосив про закриття компанії на піку її слави, аргументуючи своє рішення тим, що додаток перетворився не на те, що він очікував, ставши місцем для пліток.

Підліткові таємниці

Якщо перші групи таємних зізнань обмежували доступ до них неповнолітнім користувачам, то сьогодні існують додатки виключно для підліткової аудиторії.

Згідно зі статистичними даними розробників, в США The After School – саме такий додаток - працює у понад 22 тисячах шкіл. При цьому батьки та адміністрація шкіл висловлюють занепокоєння, чому настільки популярні таємні зізнання і чому підлітки настільки цього потребують.

Власне, причини для хвилювання є: анонімність разом з великою аудиторією робить людей схильними до агресії. Тому додатки на зразок The After School та Yik Yak часто стають середовищем для анонімних образ та цькування. При цьому їх популярність не зменшується – бажання розповісти таємниці сильніше за страх цькування.

Батьки кажуть про те, що додатків, звідки були б виключені дорослі, не повинно бути. Але контролювати інтернет-життя підлітків дуже важко, тому що це завжди буде межувати з батьківською авторитарністю та найбільшим страхом будь-якого тінейджера – бути не таким як всі.

Через величезну різноманітність доступних сторінок зізнань важко дослідити, чи існує справді терапевтичний ефект від анонімно-публічних зізнань і, якщо так, то чи може цей ефект компенсувати відчуття тих користувачів, які лише читають чужі таємниці із страхом, що з цими людьми доводиться ходити одними вулицями.

Одним з небагатьох досі працюючих проектів, який повністю виключає образливий контент, лишається один із найстаріших сервісів зізнань - Post Secret. Вебсайт пропонує користувачам надсилати поштові листівки із зізнаннями на них, а потім організовує виставки з надісланих таємниць.