Перевага в небі. Як Ізраїль досяг того, на що не спромоглася Росія в Україні

Ізраїль заявив, що здобув перевагу в повітрі над західною частиною Ірану, включно з Тегераном. Ізраїльські винищувачі почали скидати бомби вже з іранського неба - замість того, щоб покладатися на дорогі далекобійні ракети. Wall Street Journal пише про значення цієї переваги й розмірковує про відмінності між ірано-ізраїльським конфліктом та війною Росії проти України.

У неділю Ізраїль використав свою перевагу і повідомив про знищення десятків зенітно-ракетних установок на заході Ірану та ліквідацію начальника розвідки Корпусу вартових Ісламської революції разом із його заступником.

Видання пише, що потужні російські повітряні сили за 3,5 роки війни в Україні не спромоглися такого досягти. Саме ця невдача армії РФ є однією з причин, чому війська Москви загрузли у виснажливій окопній війні, зазнаючи величезних втрат, після провалу спроби захоплення Києва у лютому 2022 року, пише автор статті.

Ці дві війни суттєво відрізняються – зокрема тим, що в ізраїльській кампанії проти Ірану відсутній традиційний сухопутний компонент.

Проте досвід обох конфліктів, який уважно вивчають аналітики по всьому світу, лише підтверджує те, що військові планувальники знають уже десятиліттями: контроль над повітрям – це все, якщо його вдається здобути, наголошує WSJ.

"Обидві кампанії демонструють фундаментальне значення переваги в повітрі для досягнення загальних військових цілей", – цитує видання генерал-лейтенанта ВПС США у відставці Девід Дептула, який керував повітряними операціями проти талібів і Аль-Каїди в Афганістані у 2001 році.

"У випадку з війною Росії проти України ми бачимо, що трапляється, коли жодна зі сторін не може досягти переваги в повітрі: глухий кут і перехід до війни на виснаження", – каже він і додає, що у випадку з війною Ізраїлю проти Ірану це дає йому свободу дій у районах, де він має перевагу в повітрі.

Перші ізраїльські удари здійснювали за допомогою винищувачів п'ятого покоління F-35 зі спеціальними ізраїльськими модифікаціями.

Потім, коли вдалося нейтралізувати більшу частину іранської ППО, до бойових дій приєдналися старіші літаки – F-15 і F-16.

Ізраїль також почав скидати керовані авіабомби JDAM і Spice ближнього радіуса дії, які дешевші й доступніші за ракети – і виявилися надзвичайно ефективними.

"За останні 24 години ми проклали повітряний маршрут до Тегерана та провели проривну повітряну битву. Пілоти ВПС Ізраїлю виконують місії з великим ризиком для життя, за сотні кілометрів від Ізраїлю, завдаючи точкових ударів по сотнях цілей", – заявив начальник штабу ізраїльської армії генерал Еяль Замір.

Ізраїльтяни тепер мають "здатність застосовувати увесь спектр своїх наступальних засобів – у більших масштабах, ефективніше та з ширшим розподілом", каже британський маршал авіації у відставці Мартін Семпсон, який керував британськими повітряними операціями проти "Ісламської держави" в Сирії та Іраку.

Ізраїль, безумовно, врахував невдачі Росії та успіхи України, плануючи свою операцію проти Ірану. Але, як зазначають військові фахівці та аналітики, найочевидніший висновок полягає в тому, що ізраїльські ВПС значно ефективніші за російські – тоді як Україна набагато сильніша в обороні, ніж Іран, пише WSJ.

"Ізраїль мав ефект несподіванки та здобув перевагу над ППО Ірану, яка була набагато слабшою за українську майже в усіх аспектах", – цитує видання Майкла Кофмана, старший науковий співробітник Фонду Карнегі та експерт з російських та українських збройних сил.

"Якісна асиметрія між ізраїльськими ВПС і російськими колосальна – і це легко помітити", - додає експерт.

Маршал авіації у відставці Едвард Стрінгер, який керував повітряною кампанією в Лівії у 2011 році та очолював оперативні дії Міноборони Британії, зазначив, що ключовим чинником успіху Ізраїлю є загальна культура, передова підготовка й інноваційність ВПС, а також інтеграція з розвідкою та кіберзасобами - чого не має Росія.

Водночас, на відміну від України, Тегеран провалився в організації ефективної наземної ППО, яка могла б суттєво ускладнити дії ворожої авіації над своєю територією.

"Іран ніколи не покладався винятково на ППО для відбиття атак. Завжди йшлося про стримування", – цитує видання Фабіана Гінца, військового експерта з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Але головну складову іранського стримування – ліванське угруповання "Хезболла" – Ізраїль розгромив минулого року, а згодом її фізично відрізав від Ірану крах режиму Асада в Сирії.

Українська ППО – передусім радянські С-300 і "Бук" – у 2022 році були потужнішими й краще інтегрованими, ніж виявилися іранські після початку атаки. Тегеран покладається на С-300, китайські установки і різні саморобні системи.

Критично важливою була також раптовість, пише WSJ. Завдяки попередженням американської розвідки про ймовірне російське вторгнення, командування ЗСУ в лютому 2022 року розосередило й замаскувало основні мобільні комплекси ППО.

Після того, як над українськими містами збили кілька російських літаків, російська авіація припинила польоти вглиб території, й тепер Росія змушена покладатися на обмежені запаси крилатих чи балістичних ракет, або ж дронів – повільних і з малим бойовим навантаженням.

Іран, на відміну від України, був заскочений зненацька – частково через хибні сигнали з боку Ізраїлю, які заявляли, що напад може розпочатися лише після провалу американо-іранських переговорів, запланованих на 15 червня.

Насправді війна почалась на два дні раніше.

Ізраїльські спецпризначенці таємно проникли в Іран і знищили ключові об'єкти ППО короткочасними ударами дронів на початку кампанії – подібно до того, як українська розвідка менш ніж за два тижні до того підірвала кілька російських стратегічних бомбардувальників. Одночасно Ізраїлю вдалося ліквідувати значну частину військового командування Ірану – ще одна операція, здійснена завдяки перевазі в розвідці.

"Фактично, Ізраїль зробив з Іраном те, що Росія хотіла зробити з Україною: вони думали, що зможуть провернути шпигунську операцію, проникнути й обезголовити режим", – цитує видання ізраїльського аналітика Майкла Горовіца, який додає, що "українське суспільство виявилося стійким і непроникним – тоді як в Ірані режим настільки непопулярний, що знайти охочих співпрацювати з Ізраїлем дуже просто".

Попри удари Ізраїлю, що призвели до численних жертв серед цивільного населення разом із військовими об'єктами, Іран продовжує обстрілювати ізраїльські міста балістичними ракетами, спричиняючи нові руйнування та смерті.

Проте час, схоже, наразі грає на користь Ізраїлю – принаймні у короткостроковій перспективі.