Росія входить у найважчий період війни - The Economist

Володимир Путін продовжує оголошувати перемоги і переконувати зовнішню аудиторію в успіхах на полі бою і в економіці, але реальність набагато суворіша, пише The Economist.

Видання пропонує поглянути на розрив між пропагандистським образом Росії і реальною ситуацією, як на фронті, так і всередині країни.

Путін у військовій формі та реалії війни

30 листопада державне телебачення показало російського президента у військовій формі на командному пункті, де він отримував доповіді про останні наступальні операції.

"Російські війська просуваються майже повсюдно", — говорив він генералам.

Два дні по тому на інвестиційній конференції Путін заявив, що "наша країна та економіка успішно справляються" з будь-якими проблемами. За його словами, Росія готова до війни з Європою.

Насправді ситуація далека від комфортної: прогрес армії повільний, мінімальний і супроводжується великими втратами. Російська пропаганда та безперервні удари дронів і ракет насамперед спрямовані на те, щоб переконати Європу й Америку в марності допомоги Україні. Судячи з останніх заяв Дональда Трампа, ця стратегія певною мірою працює.

Та реальність суворіша: Росія не змогла навіть повністю захопити Донбас за чотири роки бойових дій.

Українські війська, хоч і виснажені, все ще тримають позиції в Покровську, який Росія кілька тижнів тому оголошувала захопленим.

За оцінками військових блогерів та відкритих джерел, наступ РФ є "поступовим і безславним".

Економіка на межі

Оптимісти і песимісти сходяться на думці: російська економіка входить у найважчий період від початку повномасштабної війни. За останній рік доходи від нафти й газу впали на 22%.

Зростання військових витрат більше не стимулює економіку, а бюджетний дефіцит наближається до 3% ВВП — невелика цифра за європейськими мірками, але серйозна за відсутності іноземних інвестицій і кредитів.

Щоб фінансувати війну, Кремль змушений підвищувати податки та нарощувати внутрішні запозичення, що підживлює інфляцію. Половина бюджету йде на армію, військово-промисловий комплекс, внутрішню безпеку та обслуговування боргу.

Економістка Олександра Прокопенко застерігає: війна робить економіку "зайнятою, але бідною" — робочі місця й виробництво підтримуються, але довгострокових активів і приросту продуктивності немає, матеріали руйнуються, солдати гинуть.

Танкові заводи працюють у три зміни, тоді як автопром скорочує виробництво. Промисловість і військовий сектор досягли свого максимуму.

За прогнозами, у 2026 році негативні наслідки стануть особливо помітними.

Зміни у суспільній думці

Попри репресивну систему, суспільне невдоволення в Росії зростає. За даними соціологів, кількість росіян, які повідомляють про погіршення свого добробуту, утричі перевищує тих, хто відчуває покращення.

Підтримка війни стає поверхневою і вимушеною — люди дедалі частіше вважають, що їхнє близьке оточення виступає проти продовження бойових дій.

Дослідження показують, що 88% росіян хочуть завершення війни, але лише 47% вірять, що Путін здатен це здійснити.

Схожа ситуація й із ставленням до ветеранів "спеціальної воєнної операції", як вони називають війну. Пропаганда зображає їх героями, але за даними незалежного опитування "Левада-Центру", лише 40% росіян так їх сприймають. Більшість же вважає їх або загрозою, або жертвами.

Війна, яка до січня 2026 триватиме довше, ніж боротьба СРСР з нацистами у 1941–1945 роках, більше не викликає у населення ані гордості, ані оптимізму.

Кремль посилює тиск

Кремль, який проводить власні опитування, добре усвідомлює ці настрої. Водночас він розуміє: припинення війни або скорочення військових витрат не вирішить економічних проблем, адже економіка країни стала залежною від військової промисловості.

Мир у найближчій перспективі лише створить нові труднощі.

Путін не демонструє готовності до компромісу і натомість підвищує ставки, зміцнюючи ідеологічний контроль та репресії.