"У нас на руках багато козирів". Ключові заяви і сигнали з переговорів у Лондоні

У Лондоні триває зустріч Володимира Зеленського з європейськими лідерами — прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Переговори відбуваються у момент, коли питання безпеки та майбутнього України стоять у центрі уваги.

Перші заяви від лідерів уже пролунали.

Прем'єр Британії Стармер наголосив на принципі: "Якщо говорити про припинення вогню, то воно має бути справедливим і тривалим. Тому для нас так важливо знову й знову наголошувати: усе, що стосується України, має вирішуватися Україною".

Він підтвердив незмінну підтримку України з боку Лондона:

"Ми тут, щоб підтримати вас і під час конфлікту, і на переговорах".

Президент Франції Макрон, своєю чергою, підкреслив, що західна коаліція має сильні позиції у переговорах:

"Мені здається, що в нас на руках багато козирів. Українці продовжують чинити опір у цій війні. Російська економіка починає відчувати труднощі, особливо після наших останніх санкцій та санкцій США".

Канцлер Німеччини Мерц звернув увагу на деталі американських пропозицій щодо мирного врегулювання:

"Я скептично ставлюся до деяких деталей, які ми бачимо в документах з боку США — але нам необхідно це обговорити. І саме тому ми тут".

У відповідь Володимир Зеленський підкреслив, що міцна та скоординована міжнародна коаліція є ключовою у переговорах щодо завершення війни:

"Єдність Європи, України та США відіграє важливу роль у переговорах щодо завершення війни, яку Росія веде проти України".

Під час своєї поїздки до столиці Британії Зеленський дав телефонне інтервʼю Bloomberg, у якому заявив, що учасники переговорів щодо мирної ініціативи США, як і раніше, розходяться в думках щодо територіального питання.

Елементи плану США вимагають подальшого обговорення щодо низки "делікатних питань", включно з гарантіями безпеки для постраждалої від війни країни та контролем над східними регіонами, сказав Зеленський в інтерв'ю.

За його словами, переговори наразі не привели до угоди щодо Донбасу, пише Bloomberg. Раніше сторони заявляли, що Росія вимагає, щоб Україна вивела свої війська з тих районів Донецької області, які Москва ще не захопила. Київ на це не погоджується.

Зустріч у Лондоні стала продовженням консультацій у Флориді, де українська делегація на чолі з переговорником Рустемом Умєровим домагалася змін до американського проєкту мирної угоди, який у Європі критикували як надто поступливий до Кремля.

Водночас Трамп заявив, що Зеленський нібито ще не читав останній проєкт, і висловив через це розчарування.

"Мушу сказати, що трохи розчарований тим, що президент Зеленський ще не прочитав пропозицію. Це було станом на кілька годин тому".

Трамп додав, що команді Зеленського угода "подобається", а Росія вже начебто готова її прийняти. Проте він висловив сумнів, чи погодиться на це сам український лідер.

"Його команді вона подобається. Але він її ще не читав. Росія цілком згодна. Росія, мабуть, хотіла б отримати всю країну. Але Росія, як я розумію, не заперечує (проти мирного плану. - Ред.). А от, чи влаштовує це Зеленського — я не впевнений".

Оновлений проєкт мирної угоди, підготовлений за участі спецпосланця Стіва Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера, передбачає низку поступок, включно з виведенням українських сил із Донбасу, який Росія намагається повністю захопити.

За словами Умєрова, українська делегація отримала всі проєкти пропозицій і доповість Зеленському особисто — у Лондоні або Брюсселі. Основним завданням української команди було зібрати повну інформацію про переговори між Вашингтоном і Москвою.

Зеленський підтвердив, що йому нададуть детальну інформацію про "нюанси, які готові модифікувати американці" у переговорах із Росією.

"Деякі питання можна обговорювати тільки особисто, а не по телефону", — зазначив український президент. Він додав, що обговорення з Віткоффом і Кушнером були "конструктивними, хоча і непростими".

Європейська позиція

Тим часом у британському уряді наголошують: принцип переговорів залишається незмінним — Україна має визначати своє майбутнє.

Про це заявив міністр кабінету міністрів Британії Пет Макфадден, підкресливши, що зустріч у Лондоні відбувається у "переломний момент".

Він акцентував на необхідності реальних гарантій безпеки у разі укладення мирної угоди, а не створенні "беззубої організації".

Як зазначає Bloomberg, прем'єр-міністр Кір Стармер прагне стати головним європейським голосом у діалозі з Вашингтоном, водночас зберігаючи підтримку Києва. Лондон та його партнери не хочуть, щоб мирний план виглядав як "винагорода для російської агресії".

Однією з ключових тем зустрічі стане продовження формування "коаліції охочих" для майбутньої оборонної підтримки, включно з можливим розгортанням сил на території України.

Поки що не відомо, які саме функції виконуватимуть ці війська — дипломатичні джерела зазначають, що вони не контролюватимуть лінію припинення вогню і не будуть нейтральними, як класичні миротворці.

Німеччина та інші європейські країни, зокрема Італія та Польща, пообіцяли надати "різні форми оборонної допомоги", але сумніваються щодо розміщення військ на території України — крок, який Кремль розглядає як потенційну ескалацію.

Паралельно ЄС шукає шляхи використання заморожених російських активів у Бельгії (понад €210 млрд), проте бельгійський уряд блокує рішення через ризики судових позовів.

Крім того, за даними Reuters, країни G7 і ЄС обговорюють заміну обмеження цін на російську нафту повною забороною на морські послуги. Мета — скоротити нафтові доходи Москви: понад третину експорту нафти Росія здійснює танкерами, здебільшого в Індію та Китай, із використанням західних транспортних послуг. Заборона зачепить європейські країни, що беруть участь у такій торгівлі, зокрема Грецію, Кіпр і Мальту.

Reuters додає, що заборона може бути включена до наступного раунду санкцій ЄС проти Росії, запланованого на початок 2026 року. ЄС прагне узгодити її разом із більш широкою угодою G7, перш ніж офіційно включати в черговий санкційний пакет.

Складнощі переговорів із США

Білий дім просуває план завершення війни, але прориву поки що немає.

Попри п'ятигодинні переговори спецпосланця США Стіва Віткоффа з Путіним у Москві минулого тижня, ключові питання залишаються відкритими.

Найгарячіші теми — безпека та територіальні поступки. США пропонують Україні вивести війська з Донбасу, який Росія намагалася захопити, але не змогла повністю окупувати, в обмін на відступ Росії в інших областях та припинення бойових дій.

Особливо складно домовитися щодо Запорізької АЕС, найбільшої в Європі, що зараз під контролем Росії. Первісний американський план передбачав поділ виробленої станцією електроенергії між Україною та Росією.

За словами Кіта Келлога, що залишає посаду спецпосланця США з України, угода близька, але дискусії щодо цих ключових моментів тривають. "Якщо ці два питання вирішимо, інші теж можна буде врегулювати досить швидко", — зазначив він.

Як пише Financial Times, європейські столиці занепокоєні тим, що нещодавно оприлюднена США Національна стратегія безпеки критикує політику ЄС і ставить пріоритет на "швидкому завершенні війни" та "відновленні стратегічної стабільності з Росією", що викликає побоювання про можливий компроміс на користь Москви.

Колишній посол США в ЄС Гордон Сондленд вказав, що Дональд Трамп має намір надалі доручити Європі вести переговори з Росією. "США можуть підтримувати, надавати допомогу, але справжнім лідером тут має бути Європа, — заявив він в ефірі BBC Radio 4 Today. — Саме так бачить ситуацію Дональд Трамп"

За словами Сондленда, протягом останніх 30 років саме США безпосередньо взаємодіяли з Росією, намагалися вирішувати конфлікти та тиснути на Путіна, щоб домогтися поступок.

"Якби Росія не погодилася на наші вимоги, США опинилися б у центрі конфлікту, а Європа просто спостерігала б з боку — а Трамп не хоче повторювати цей сценарій", — додав дипломат.

Кремль стоїть на своєму

Попри економічний тиск і втрати на фронті, Росія поки що не готова йти на поступки за ключовими вимогами, зокрема щодо заборони для України вступати в НАТО. Минулого тижня Володимир Путін заявив про готовність продовжувати бойові дії до повного контролю над Донеччиною та Луганщиною, де зараз Москва контролює близько 85% територій.

Водночас Кремль позитивно відреагував на оновлену Національну стратегію безпеки США — документ, який визначає зовнішньополітичні пріоритети американської адміністрації. Стратегія рекомендує покращити відносини між Європою та Росією, щоб зменшити ризик масштабного конфлікту, а також критикує європейську політику у сферах економіки, міграції та свобод, яку Вашингтон вважає причиною "цивілізаційного виснаження" континенту.

У Москві заявили, що стратегія "в цілому відповідає їхньому баченню" та є "позитивним кроком уперед".