Заморожені гроші Росії: хто вирішить їхню долю для України

На тлі повномасштабної війни, що триває, Україні доводиться вирішувати не лише військові завдання. Не менш гострим залишається питання ресурсів — де взяти достатньо коштів, щоб підтримувати оборону й утримувати фронт.

Потреба у фінансуванні зростає. А Росія заявляє про просування на окремих напрямках, її економіка витримує санкційний тиск краще, ніж очікували на Заході.

Тому європейські союзники підтримали німецьку ініціативу перетворити заморожені в Бельгії російські державні активи на своєрідний "репараційний кредит".

Це дозволило б забезпечити Україні необхідні кошти на наступний рік.

Однак, коли мова зайшла про використання не лише відсотків від цих коштів, а й самих активів, спалахнула суперечка. Бельгія звинуватила Євросоюз у тому, що він "недооцінює ризики".

Що це за активи, чому вони стали предметом політичної битви та які наслідки це може мати для України — розбираємося далі.

Які активи заморожені — і де саме

За оцінками експертів — і самого Центробанку Росії — за кордоном заблоковано від 300 до 350 млрд доларів. Це гроші, облігації та інші цінні папери, розміщені в різних країнах.

Йдеться не про приватні яхти чи вілли олігархів (хоча їх теж заморожували). Найбільша частина — це державні валютні резерви Росії, які, як і в інших країн, зберігалися у вигляді золота, валюти та цінних паперів.

І левова частка цих резервів опинилася у Бельгії.

З приблизно 210 млрд євро, які ЄС заблокував, 185 млрд зберігаються в Euroclear — одному з найбільших світових депозитаріїв цінних паперів, що базується у Брюсселі. Росія ще до початку повномасштабної війни активно розміщувала свої резерви саме там.

Після 2022 року значна частина цих інструментів досягла терміну погашення. По суті, вони вже перетворилися на "живі" гроші, які лежать на рахунках — але залишаються заблокованими.

При цьому точного переліку резервів, які потрапили під заморожування, Росія офіційно не розкриває.

Що пропонує ЄС — і чому Бельгія проти

Європейський Союз за ініціативою канцлера Німеччини Фрідріха Мерца хоче перетворити 140 млрд євро російських активів на "репараційний кредит" для України.

Про це 3 грудня оголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

За її словами, це не конфіскація. Йдеться про позику, яку Україна має повернути в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації за збитки від війни.

Уже зараз Євросоюз спрямовує відсотки від заморожених 210 млрд євро на підтримку української оборони.

Але цих коштів недостатньо: за оцінками МВФ, у 2026–2027 роках Україні знадобиться ще близько 135 млрд євро, щоб утримати економіку й армію на плаву.

Більшість держав підтримують цю ініціативу. Але Бельгія — країна, де зосереджено основну частину заморожених російських активів у Європі, — виступає проти.

І пояснює свою позицію прямо:

"Якщо Росія подасть на нас до суду, її шанси виграти дуже високі. Ми не зможемо повернути 200 млрд євро — це річний бюджет країни", - пояснює міністр закордонних справ Максим Прево.

Прем'єр Бельгії Барт де Вевер також звернувся до Урсули фон дер Ляєн, назвавши запропоновану схему "фундаментально хибною".

Тому Бельгія пропонує альтернативу: не чіпати російські активи, а взяти €45 млрд на фінансових ринках і передати їх Україні.

Але Німеччина вважає, що часу на такі обхідні шляхи немає — Києву потрібна допомога терміново.

Що каже Euroclear

Генеральна директорка Euroclear Валері Урбан повністю підтримує занепокоєння бельгійського уряду.

Депозитарій має прямий обов'язок повертати кошти Центробанку Росії за першим запитом. Нині цього не відбувається лише через дію санкцій.

Якщо санкції знімуть, а гроші вже будуть використані як кредит ЄС для України, виплатити їх доведеться Бельгії. При цьому ЄЦБ відмовився виступати "кредитором останньої інстанції" у цій схемі.

Професор фінансового права Левенського університету Вірля Коларт застерігає: "Використання заморожених резервів для інших цілей підриває довіру до європейської фінансової системи".

Чому Німеччина наполягає

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що часу на зволікання немає: зима вже близько, атаки Росії посилюються, а Україні потрібна підтримка. Він закликає об'єднатися навколо ідеї використання заморожених активів.

Керівниця європейської дипломатії Кая Каллас також переконана: цей план посилить переговорні позиції Європи та створить тиск на Москву.

Однак ще у жовтні лідери ЄС не змогли досягти згоди, і розбіжності залишаються.

Реакція Росії

Росія різко засудила запропоновану ініціативу.

Один з провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу судовими розглядами у разі реалізації плану.

Андрій Костін, президент і голова правління ВТБ — одного з найбільших державних банків Росії, — заявив, що неприпустимо переводити заморожені кошти Москви Україні.

"Щодо вилучення наших грошей, ми зрештою обійдемося без них. Єдина проблема в тому, що ці кошти можуть бути використані на війну, а не на мир", — сказав він.

Представниця МЗС Росії Марія Захарова попередила, що світова фінансова система відчує наслідки будь-якого кроку щодо вилучення або перенаправлення російських активів.

Державне інформаційне агентство РИА повідомило, що у відповідь іноземні інвестиції Заходу в Росії на суму 285 мільярдів доларів можуть потрапити під відповідні заходи або обмеження.

Коли буде рішення

Лідери ЄС готуються проголосувати за схему "репараційного кредиту" 18 грудня у Брюсселі.

Більшість країн підтримують ініціативу, але без голосу Бельгії рішення не буде ухвалене. Переговори тривають: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував поїздку до Норвегії й терміново прилетів до Брюсселя для особистих консультацій.

Прем'єр Британії Кір Стармер висловив оптимізм, що угоду про розблокування до 100 млрд євро буде досягнуто за кілька днів, адже переговори щодо припинення війни набули, за його словами, "критичної стадії".

У понеділок він обговорив останні мирні пропозиції США з президентом України Володимиром Зеленським та лідерами Франції й Німеччини. За даними Times, високопоставлені джерела уряду Британії сподіваються оголосити угоду цього або наступного тижня.

Після зустрічі Даунінг-стріт повідомила, що чотири лідери "обговорили позитивний прогрес у використанні заморожених російських суверенних активів для підтримки відновлення України".

Ці кошти вважають ключовим важелем тиску на Москву та гарантією стабільного фінансування української оборони щонайменше на два роки. Водночас вони дають Європі один із небагатьох козирів у переговорах, дозволяючи Києву зберегти власну позицію без тиску з боку Вашингтона.

Бельгія, де зосереджена переважна частина активів, поки не дала згоди. До того ж Японія відмовилася приєднуватися до плану, повідомляє Politico.

На зустрічі міністрів фінансів G7 Токіо не підтримало використання російських активів на суму близько 30 млрд доларів, що зберігаються у бельгійському Euroclear. Міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма пояснила це юридичними складнощами, а кілька чиновників ЄС додали, що Токіо не хоче суперечити США, своєму ключовому союзнику.

Тож поки що доля найбільших заморожених активів XXI століття залишається невизначеною.