У квартирі +6°C. Як зберегти здоров’я у холод

КМДА спростувала повідомлення про те, що в столиці у власній квартирі від переохолодження померла 88-річна жінка. Втім, за певних умов, серйозно постраждати й навіть померти від холоду в умовах блекаутів все ж можливо.

Якщо раніше лікарі стикалися з такими випадками серед безхатченків, то тепер у багатьох квартирах не надто тепліше, ніж на вулиці.

Як запобігти такому сценарію? Яку температуру вважають критичною для проживання? І чи може життя в холодній квартирі мати наслідки для здоров'я?

ВВС News Україна поставила ці питання лікарці, яка працює в медицині невідкладних станів.

Коли час непокоїтися

Наргіз Джавадова працює лікаркою в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ.

Коли людина замерзає, температура її тіл падає нижче 35 градусів. Такий стан медики називають гіпотермією, пояснює лікарка.

"Відомо, що нормальна температура тіла людини - це приблизно від 36,5 до 37. Нижче цього рівня організм вже буде працювати гірше", - каже Джавадова.

Легка гіпотермія - це коли температура тіла на рівні 34-36 градусів. Багатьом із нас, скоріше за все, хоч раз в житті доводилося переживати це і без блекаутів - ми відчували холод і тіло починало тремтіти.

Людський організм, каже лікарка, намагається себе врятувати, тож серцебиття пришвидшується, ми починаємо частіше дихати.

Якщо "порятунок" не вдається - температура опускається нижче, на рівень 32-34 градусів, і це вже стан помірної гіпотермії.

"Коли організм знижує свою температуру до таких показників, ми розуміємо, що він втомлюється підтримувати її на рівні. І тоді тіло вже не тремтить, м'язи не скорочуються", - пояснює Джавадова.

Може бути таке, що рухи постраждалого стають некерованими, його мова теж може уповільнитися - людина відчуває плутаність свідомості, вона дезорієнтована.

"Вона може плутатися в тому, що каже, може не розуміти, де перебуває. Хоча могла сидіти в одному приміщенні весь день", - каже лікарка.

Кровопостачання погіршується і мозок людини працює гірше.

Намагаючись врятувати життєво важливі органи, пояснює Джавадова, серцева система звужує судини. Руки і ноги бліднішають, холоднішають.

Якщо нічого з цим не зробити, настає стан важкої гіпотермії - температура вже нижче 32 градусів. Це той етап, на якому системи терморегуляції вже вимкнуті.

"Організм самостійно не може себе підігріти. Це дуже критично, а тому людина непритомніє, або ж може здаватися, що вона глибоко заснула. Дихання і серцебиття стають дуже повільними - і настає високий ризик зупинки серця".

Фактично, каже лікарка, людина глибоко засинає - так глибоко, що розбудити її буде надзвичайно складно.

"Якщо ви помітили, що людина дихає повільніше - це тривожні дзвіночки, що без медичної допомоги не обійтися", - каже Джавадова.

Невже це справді можливо в Києві

Чи бували вже такі летальні випадки в Києві?

У КМДА розповіли BBC News Україна, що в січні - місяці найбільших блекаутів за чотири роки повномасштабної війни - випадки смертей від переохолодження не зафіксовані.

Але "дуже легко довести себе до такого стану", пояснює лікарка Джавадова.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, комфортна температура для життя в квартирі - це більш ніж +18°C.

Нижче 18°C - це вже не комфорт, а нижче 12°C - це "вже критична температура навколишнього середовища".

Кияни, з якими поговорила BBC News Україна, розповідають, що в їхніх квартирах температура іноді опускалася до 10°C, і навіть 6°C.

Трапляються і більш екстремальні історії.

Але не можна орієнтуватися тільки на температуру в приміщенні, каже лікарка - варто врахувати й інші обставини.

Наприклад, чи вітряно всередині, чи є протяги? Якщо в квартирі волого, то це вищі ризики замерзнути.

Також, каже Джавадова, важливо те, як ми себе підготували. Який одяг на нас - чи він сухий? Із яких він матеріалів?

Не варто також забувати про те, що одяг повинен мати кілька шарів. Приклад можна брати із туристів, які ходять в тривалі походи взимку в екстремальних умовах.

Правило багатошаровості, каже лікарка, допоможе нам зберігати власне тепло.

Звісно, варто додатково використовувати й інші джерела тепла - якщо немає світла, а відповідно і доступу до різних дуйчиків і кондиціонерів, в хід можуть іти різні види грілок.

Багато людей сьогодні гріються, обкладаючись пляшками із гарячою водою. Та треба дбати про те, щоб вони не були надто гарячі - обпектися в таких умовах теж можливо.

"Коли люди довго були в стані гіпотермії, кінцівки могли втратити чутливість і тоді, беручи в руки теплу пляшку, ми можемо не розуміти, що вона загаряча", - каже Джавадова.

Тому "не варто зігріватися відразу окропом", додає вона.

І не потрібно прикладати пляшку на оголену шкіру - між вами має бути захист у вигляді якоїсь тканини.

Або хороший варіант - це використовувати резинові грілки. Зараз у магазинах також можна знайти грілки, які запхані в іграшки чи в іншу додаткову тканину.

Тривалі наслідки життя в холоді

"Якщо дбати про всі ці моменти, то навіть до такої температури ми можемо адаптуватися без жодних змін для нашого організму. Якщо ж якимись моментами нехтувати і організм заходитиме в гіпотермію на довгий час, це може мати наслідки", - каже лікарка.

У першу чергу життя в тривалому холоді вплине на кровопостачання, можливо і на мозок.

Багато хто помічає, як низька температура впливає на психічний стан - "це може бути як тривожність, так і навпаки апатія, можуть бути депресивні стани і відчуття виснаження".

Враження таке, каже лікарка, "наче ти нічого не зробив, а вже змучений". Тому що наш організм працює на повну, намагаючись себе врятувати.

Звісно, каже Джавадова, найбільше страждають люди із хронічними захворюваннями.

Якщо у вас часто підвищений артеріальний тиск, тривале звуження судин може призвести до того, що це траплятиметься ще частіше.

Натомість ті люди, які раніше часто мали захворювання дихальних шляхів, мають більші ризики захворіти броніхтом чи отримати загострення своїх захворювань.

"Коли організм весь час живе при низькій температурі, наша імунна система, як і всі інші, слабшають та виснажуються", - пояснює лікарка.

Якщо маєте сили - подбайте і про інших.

Якщо зайшли в гості до літніх сусідів і бачите, що вони тремтять - ви можете їм допомогти.

Наприклад, приготуйте для них теплі напої.

Можливо, ви можете поділитися своїми грілками, або ж зігріти цих людей в інший спосіб.

Часто, каже лікарка, проблемою є дерев'яні вікна, які пропускають холодне повітря - їх варто підбити, утепливши приміщення. Варто оглянути й пороги - звідти теж може просочуватися холод.

Чи є хоч якась перевага в холоді

Чи може життя в холоді мати хоч якісь переваги та спрацювати, наприклад, як загартування?

Насправді - так, каже Наргіз Джавадова.

Наприклад, якщо ви не сидите в холодній квартирі весь день, а приходите туди тільки ввечері після роботи, щоб перевдягнутися і поспати.

Недаремно перед сном радять провітрювати приміщення, щоб запустити туди свіже, прохолодне повітря.

"Тоді це можна навіть трохи прирівняти до контрастного душу", - пояснює лікарка.

Звісно, це працюватиме тільки за умови, що ви не замерзнете вночі під час сну - тобто якщо у вас є теплі шкарпетки, піжама та якісна ковдра.

Якщо ви помічаєте, що висипаєтесь у таких умовах - значить усе добре, і ваш організм встиг відновитися.

Якщо ж вам холодно - і через це ви кілька разів серед ночі прокидаєтеся - тоді це може тільки погіршити ситуацію, каже лікарка.

Це сигнал про те, що вам варто переглянути спосіб, у який ви зігріваєте себе під час сну.