Хто наступний після України? Як Естонія готується до можливої агресії Путіна

"Моя служба у військово-повітряних силах почалася 35 років тому. Мені було 18, я сів на літак "Торнадо" і вирушив до Німеччини", - розповідає Енді Терк, комодор британських ВПС та заступник командувача Сил раннього повітряного попередження НАТО (AWACS).

"Це було наприкінці Холодної війни, і в нас було завдання захищати ядерний потенціал".

"Після війни ми сподівались, що буде мир, всі підуть далі в геополітичному плані, але очевидно, що Росія не хоче цього. Тепер служити у ВПС буде мій старший син, він теж хоче щось змінити... Таке відчуття, що ми ходимо по колу".

Ми - на висоті 9 000 км над Балтійським морем. У літаку спостереження НАТО, оснащеному гігантським, блискучим, схожим на гриб радаром, що дає змогу членам екіпажу сканувати регіон у пошуках підозрілої російської активності.

Такі місії і членство в НАТО дозволили маленьким балтійським країнам - Литві, Латвії та Естонії (які є сусідками Росії) - почуватися в безпеці.

Але президент США Дональд Трамп змінює цю ситуацію завдяки своїй симпатії до Володимира Путіна, яку не приховує ще з часів свого першого президентства.

Трамп чітко дав зрозуміти: вперше з часів Другої світової Європа більше не може розраховувати на абсолютну військову підтримку США.

Це змушує країни Балтії нервувати. 40 років вони були частиною Радянського Союзу.

Зараз вони є членами ЄС і НАТО, але російський президент Путін досі публічно заявляє, що країни Балтії мають повернутися у сферу впливу Росії.

І якщо РФ переможе в Україні, чи не зверне вона свою увагу на них - особливо якщо відчує, що Трамп не захистить їх?

Економіка Росії фінансує війну

Якщо в Україні вдасться досягти тривалого перемир'я, Путін навряд чи зупиниться на цьому, вважає Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ.

"Ніхто при здоровому глузді не хоче думати, що в Європі ось-ось почнеться війна. Але про це все частіше говорить європейська розвідка. Така реальність".

"І байдуже, станеться це за три, п'ять чи десять років. Ідея про те, що мир у Європі триватиме вічно, відійшла в минуле".

Росія переводить свою економіку на військові рейки. 40% федерального бюджету витрачається на оборону та внутрішню безпеку.

"Ми бачимо, на що вони переорієнтовуються, - підкреслює Бонд, - і це точно не мир".

Прикордонні провокації

Місто Нарва, розташоване вздовж кордону Естонії з Росією, - яскраве свідчення вразливості цієї балтійської країни.

Нарва відокремлена від Росії однойменною річкою. На обох берегах стоять середньовічні фортеці - одна під російським прапором, інша - під естонським.

Між ними міст - один з останніх пішохідних переходів у Європі, який досі відкритий для росіян.

"Для нас російська загроза давно не новина. Ми звикли до їхніх витівок", - каже начальник прикордонної поліції Естонії Егерт Бєлічев.

Зараз, за його словами, на кордоні фіксують напруженість й постійні провокації з боку росіян: від глушіння супутникової навігації до крадіжки прикордонних буїв.

Минулого року Естонія обладнала міст Нарви зубами дракона - бетонними загородженнями, що можуть уповільнити просування бронетехніки.

РФ не заявляла, що планує направити туди танки. Та це й не потрібно. Щоб спричинити нестабільність, вистачить кількох військових груп.

Близько 96% жителів естонської Нарви говорять російською. Багато мають подвійне громадянство.

Росія неодноразово використовувала етнічні розбіжності для втручання у внутрішні справи інших держав, як це було в Грузії, Молдові, а зараз і в Україні. Президент Путін навіть припустив у 2022 році, що Нарва історично є частиною Росії.

Через зростання військової загрози країни Балтії та Польща оголосили, що виходять із конвенції про протипіхотні міни.

Раніше цього місяця Литва офіційно вийшла з конвенції про заборону касетних боєприпасів.

Країни за межами НАТО ризикують найбільше?

Після України Путін найімовірніше нападе на країну, яка не є членом НАТО (наприклад, на Молдову) - через менший ризик міжнародної реакції, вважає колишній помічник генерального секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій Каміль Гранд.

За його словами, Естонія та інші балтійські країни традиційно були більш вразливі, ніж решта членів НАТО, оскільки географічно ізольовані від альянсу в Західній Європі. Але зараз ця проблема практично вирішена, оскільки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну до НАТО приєдналися Швеція і Фінляндія.

"Балтійське море стало морем НАТО", - каже він.

На думку Маріон Мессмер з Chatham House, найбільш вірогідним поштовхом до війни з Росією буде радше прорахунок, ніж спланована акція.

Якщо в Україні настане мир, то Росія, імовірно, продовжить кампанії з дезінформації та кібервійни в Європі, а також диверсії та шпигунство в Балтійському морі, прогнозує Мессмер.

"Наприклад, у Балтійському морі може статись нещасний випадок, який перейде в конфронтацію між країною-членом НАТО і Росією. А потім перерости в щось іще".

Водночас Каміль Гранд не полишає думки, що Путін може все-таки націлитись на країни Балтії.

Наскільки згуртованим є НАТО

Російський президент, імовірно, спочатку оцінить можливу реакцію союзників НАТО.

Чи ризикнуть США, Франція, Італія чи Британія вступити у війну з ядерною державою через Нарву, невелику частину крихітної Естонії, розташовану на східній околиці НАТО?

А якщо припустити, що ми станемо свідками повторення того, що сталося на Донбасі 2014 року?

Тоді російські воєнізовані формування проникли у східні області України, почали захоплювати органи місцевої влади донбаських міст, а згодом перейшли до прямих військових дій. При цьому вони не ідентифікували себе як російські солдати.

Чи стане тоді НАТО на бік Естонії?

Якщо ні, то для Путіна це буде вигідний сценарій. Він удавано заперечуватиме свою провину. А принцип єдності західного військового альянсу, який він так затято ненавидить, буде підірваний.

Це дестабілізує Балтику загалом - у соціальному, політичному та економічному плані. Російське вторгнення - нехай і обмежене - найімовірніше, відштовхне іноземних інвесторів, які вважатимуть цей регіон нестабільним.

Ще одне побоювання, про яке говорять в Естонії, полягає в тому, що Дональд Трамп може вивести або значно скоротити чисельність військ і військового потенціалу, які США вже давно розмістили в Європі.

Але балтійці не втрачають мужності.

"Щодо присутності (США), то ми не знаємо, яке рішення ухвалить американська адміністрація", - заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур під час нашої зустрічі в Таллінні.

"Вони чітко заявили, що приділятимуть більше уваги Тихоокеанському регіону, а Європа має взяти на себе відповідальність за власну безпеку. Ми з цим погоджуємося".

"Ми повинні вірити в себе і довіряти нашим союзникам, у тому числі американцям... Я абсолютно впевнений, що напад навіть на шматочок Естонії - це напад на (все) НАТО".

"Це також питання до всіх союзників, до всіх 32 членів. Ми разом чи ні?" - резюмує Певкур.

Захист від Путіна

Польща, Литва, Латвія та Естонія прагнуть ще більше посилити оборону "вразливого східного флангу НАТО" на тлі загрози від РФ.

У Польщі планують запровадити загальну обов'язкову військову підготовку.

Прем'єр Дональд Туск підтримав ідею президента Франції Емманюеля Макрона про захист європейських союзників за допомогою ядерної зброї.

Виборців у країнах Балтії не потрібно переконувати в необхідності виділяти значну частину державних коштів на оборону.

Естонія, приміром, зробить обов'язковою наявність бомбосховищ у будівлях площею понад 1 200 кв. м. А з наступного року витрачатиме на оборону 5% ВВП.

Литва має намір виділяти на ці потреби 5-6 % ВВП.

У Польщі військові витрати 2025 року зростуть до 4,7% ВВП. Там також сподіваються створити найбільшу армію в Європі.

(Для порівняння: США витрачають на оборону приблизно 3,7 % ВВП. Британія - 2,3 % і має намір довести цей показник до 2,6 % до 2027 року).

Ці рішення країн-сусідів Росії цілком можуть бути пов'язані з бажанням зберегти безпекові гарантії з боку США.

Президент Трамп вкотре заявив, що не захищатиме членів НАТО, які витрачають мало коштів на оборону.

"Якщо вони не платять, я не збираюся їх захищати. Ні, я не буду їх захищати", - наголосив він. На його думку, члени альянсу мають витрачати щонайменше 5% ВВП.

Естонський план Б

На тлі неоднозначних сигналів з Вашингтона Естонія дедалі частіше звертається за підтримкою до європейських союзників.

Нині в цій балтійській країні перебувають близько 900 британських військовослужбовців. І Британія пообіцяла розширити там свою присутність.

На базі Тапа ми побачили величезні ангари, заставлені бронетехнікою.

"В іншому кінці ангара ви побачите бойові танки Challenger, - каже майор Алекс Гамфріс, що перебуває в Естонії на шестимісячній ротації. – Це важлива частина потенціалу британських військ".

На запитання, чи зверталася Естонія до Британії з проханням посилити свою присутність, бо почувається незахищеною, він сказав: "Я думаю, що НАТО загалом почувається незахищеним. Схід - важливий фланг нашої колективної оборони. Усі в країнах Балтії та у Східній Європі відчувають помітну загрозу з боку Російської Федерації".

"Ми не хочемо, щоб справа дійшла до війни, але якщо вона почнеться, ми повністю інтегровані й готові завдати смертельного удару по Російській Федерації, щоб захистити Естонію".

Всі розуміють, що все залежатиме від політичних рішень, ухвалених у той момент.

Естонія нічого не приймає на віру. Вона тестує нові армійські бункери на кордоні з Росією та інвестує в безпілотні технології.

Її збройні сили не зможуть самостійно відбити напад Росії, але вона вивчає уроки України, долю якої, як сподівається Естонія, їй не доведеться розділити.