"Наш син помер. Тепер ми можемо використати його сперму, щоб мати онука"

Подружжя в Індії домоглося дозволу суду на використання замороженої сперми їхнього померлого сина, щоб народити онука через сурогатну мати.

Судовий процес у цій справі тривав чотири роки.

"Нам не пощастило, ми втратили сина. Але суд подарував нам надію. Ми зможемо зберегти його частинку через дитину", – розповідає мати Харбір Каур.

Її син, Пріт Індер Сінгх, якому було 30 років, помер у вересні 2020 року після боротьби з лімфомою Ходжкіна - це різновид раку лімфоїдної тканини.

Перед початком хімієтерапії лікарі порадили Пріту заморозити свою сперму, оскільки лікування могло вплинути на її якість. Пріт, який був неодружений і не мав дітей, погодився, і зразок біоматеріалу зберегли в лабораторії лікарні Ганга Рам у Делі.

Після смерті сина батьки звернулися до лікарні, щоб отримати доступ до збереженої сперми. Однак їм відмовили. Лікарня пояснила, що закон дозволяє передати зразки тільки дружині або дітям померлого. Оскільки Пріт не був одружений, лікарня не вважала батьків законними спадкоємцями його репродуктивного матеріалу.

Місцева влада також виступила проти клопотання пари, заявивши, що закони про сурогатне материнство в Індії призначені для допомоги безплідним парам або жінкам, а не людям, які хочуть завести онука.

Тоді батьки звернулися до суду.

Судова тяганина розтягнулася на довгі чотири роки.

Подружжя, якому вже за 60, пообіцяло, що виховуватиме будь-яку дитину, народжену за допомогою біоматеріалу їхнього сина. А в разі їхньої смерті, про неї піклуватимуться їхні доньки, які підтвердили це на суді.

Зрештою суд постановив, що не може заборонити подружжю отримати доступ до законсервованих репродуктивних клітин їхнього сина.

Суддя заявила, що "індійське законодавство не забороняє посмертну репродукцію", якщо власник сперми дав на це згоду. Вона додала, що у покійного не було дружини і дітей, тому законними спадкоємцями є його батьки.

Це рішення стало справжньою радістю для родини.

"Я молилася щодня, щоб моє бажання здійснилось. На це пішло чотири роки, але мої молитви були почуті. Я неймовірно щаслива", - каже мати Харбір Каур.

Тепер, за її словами, вони збережуть сімейне прізвище та зв'язок із покійним сином.

"Він любив своїх сестер, мав багато друзів. Його фото стоїть на моєму телефоні. Щоранку я починаю свій день з погляду на його обличчя", - додає емоційно мати.

Вона розповіла, що вони планують використати сперму для сурогатного материнства, і їхня родичка навіть готова стати сурогатною матір'ю.

Ця історія рідкісна, але не безпрецедентна, розповіла ВВС адвокатка сім'ї Суручії Агарвал.

У суді вона послалася на випадок 2018 року, коли 48-річна жінка з індійського міста Пуна народила онуків-близнюків за допомогою сурогатної матері, використовуючи сперму свого 27-річного сина, що помер від раку мозку під час лікування у Німеччині.

Її син також не був одружений, тому дозволив матері й сестрі використати його сперму після його смерті, і лікарня в Німеччині передала їм її зразок.

Інший випадок стався 2019 року в США. Суд дозволив батькам 21-річного курсанта, який загинув унаслідок нещасного випадку під час катання на лижах, використати його заморожену сперму, щоб завести онука.

Низку прикладів посмертної репродукції також навела суддя. Вона, зокрема, згадала, що 2002 року в Ізраїлі батьки вбитого в Газі 19-річного солдата отримали юридичний дозвіл на використання його біоматеріалу.

Посмертна репродукція: світова практика

Більшість держав не мають чітких норм щодо посмертної репродукції.

У США, Британії, Японії, Чехії та деяких інших країнах вона дозволена за письмовою згодою покійного. Австралія висуває додаткову умову: після смерті має минути рік, щоб вліглися емоції.

У низці країн, як-от Італії, Швеції, Швейцарії, Франції, Малайзії, Пакистані, Угорщині та Словенії, ця практика заборонена. А в більшості південноазіатських сусідів Індії - Шрі-Ланці, Непалі, Бутані та Бангладеш - немає жодних офіційно ухвалених норм.

І навіть у тих країнах, де діють закони про посмертну репродукцію, вони здебільшого стосуються партнерів покійного, які можуть використати його заморожений біоматеріал для зачаття дитини.

В останні роки ця практика набуває дедалі більшої популярності. Особливо в охоплених війною країнах.

В Ізраїлі, де триває збройний конфлікт з палестинськими бойовиками на чолі з ХАМАС, зросла кількість батьків, які бажають отримати сперму своїх загиблих синів.

Як в Україні ставляться до посмертного батьківства

В Україні на тлі розв’язаної Росією війни поширилося кріоконсервування статевих клітин.

Сьогодні цією послугою користуються сотні людей, переважно чоловіків-військових.

Не так давно влада ухвалила закон, який має допомогти військовим заморожувати свій біоматеріал безплатно, за рахунок держави.

Однак посмертне батьківство чітко не врегульоване в українському законодавстві, що призводить до юридичних колізій та викликає різні емоції в суспільстві.

У листопаді 2023 року Володимир Зеленський підписав закон, що зобов’язує утилізовувати заморожений біоматеріал військових у разі їхньої смерті.

Відповідно до закону, клініки мали утилізувати весь біоматеріал військових, які загинули на війні.

Таке рішення в суспільстві сприйняли негативно.

Після низки скандалів депутати ухвалили закон про зберігання репродуктивних клітин військових.

А міністерство охорони здоров’я України заявило, що кріобанки не утилізуватимуть репродуктивний матеріал загиблих військових, бо держава "зацікавлена у продовженні роду усіма українцями".