"Було дуже багато крові". Як рятували людей з автобуса у Венеції, де загинули 9 українців

Коли Бубакар Туре та його сусіди почули раптовий гуркіт біля своєї квартири, вони подумали, що це землетрус. Але потім вони відчинили вікна кухні, де готували обід, і один із них крикнув: "Автобус упав".

"Ми підбігли до місця, де горів автобус, і я почув, як жінка кричить: "Моя дитинко, моя дитинко", - каже 27-річний Бубакар родом із Гамбії.

"Мені вдалося витягнути її через вікно, а потім витягнути її сина, який був сильно обгорілим, але живим", - каже він.

У вівторок увечері автобус, який повертав туристів до кемпінгу після дня в історичному центрі Венеції, їхав жвавою естакадою, коли раптово з’їхав убік. Він пробив шлагбаум, пролетів кілька метрів, впав на залізничні колії та спалахнув.

Загинула щонайменше 21 людина, серед яких, за повідомленням італійських ЗМІ, 9 українців. З 15 постраждалих більшість залишаються в реанімації. Серед постраждалих - діти, зокрема немовля.

Інформацію про 9 загиблих підтвердило МЗС України.

Як повідомляє видання La Repubblica, серед загиблих українців було три молоді жінки, які подорожували разом, а також 70-річний чоловік та 65-річна жінка.

Сина загиблого чоловіка, який був разом із ним в автобусі, вдалося витягти живим.

За інформацією видання ANSA, серед 15 постраждалих також ідентифікували п'ятьох українців.

Загалом, за повідомленням мерії Венеції, серед загиблих є громадяни семи країн - крім України також Німеччини, Румунії, Португалії, Іспанії та Хорватії.

Попередження: ця стаття містить описи сцен, які можуть засмутити

Бубакар розповів ВВС, як він схопив вогнегасник з автобуса, щоб допомогти загасити полум'я, але цього було недостатньо.

"Мені перехожі давали інші вогнегасники, але нічого не допомагало, довелося чекати пожежників, - згадує він. - Тож я витягнув інших людей у безпечне місце, жінку, чоловіка та дитину. В людей з голови текла кров, було дуже багато крові".

Його сусід по квартирі, Одіон Ебоїгбе з Нігерії, разом із ним витягував людей з уламків понівеченого автобуса - він був електричним і вважають, що загорілися його батареї. Раніше вважалось, що автобус працював на метані.

"Нам вдалося врятувати багатьох, але, на жаль, інші загинули", - каже він.

"Я не злякався, я не думав про свою безпеку, тому що я бачив людей з розбитими головами. Сьогодні мої колеги запитали мене: "Про що ти думав, коли йшов у полум'я", а я їм відповів, що я мав урятувати жінок і дітей", - згадує Одіон.

Коли прибули рятувальники, вони кілька годин гасили полум’я та допомагали постраждалим.

Пожежа була настільки сильною, що для ідентифікації деяких із загиблих довелося брати зразки ДНК.

Влада каже, що слідів раптового гальмування автобуса не було. Камери відеоспостереження, що зафіксували момент аварії, показують, що автобус рухається естакадою, а потім, як виглядає, сповільнює швидкість та з незрозумілої причини пробиває бар’єр та падає.

Водій, Альберто Ріццотто, працював в автобусній компанії сім років. Найімовірнішою причиною, кажуть органи влади, є те, що у нього раптово виникли проблеми зі здоров’ям, через які він втратив керування. У своєму останньому дописі у Facebook він сказав, що "керує автобусом до Венеції".

До Венеції з-за кордону почали прибувати родичі загиблих. Серед постраждалих.

За даними місцевих ЗМІ, серед них двоє братів-німців віком 7 і 13 років, які втратили обох батьків. На борту були "цілі сім'ї, бабусі та дідусі, онуки, подружжя", сказала К'яра Берті з лікарні Анджело ді Местре.

Трагедія вже викликала питання про стан шлагбаумів на шляхопроводі, які явно проіржавіли та зносилися.

Доменіко Музіко, голова асоціації жертв ДТП, назвав це "передбачуваною трагедією".

"Стан доріг в Італії поганий. Занадто мало інвестують у безпеку на дорозі. За оцінками, 30% аварій пов’язані з цим", - сказав він новинній агенції AFP.

У Венеції оголосили триденну жалобу через трагедію, яка сколихнула усе місто.

Бубакар і Одіон кажуть, що після аварії не можуть спати.

Коли я кажу їм, що їх називатимуть героями, вони знизують плечима.

"Якщо порятунок людей зробить вас героєм, то можливо, - каже Бубакар. - Але коли хтось помирає і йому потрібна допомога, ви не можете просто пройти повз".