Дві небезпеки і одна перевага. Прогноз для української економіки від НБУ

Крім продовження війни, на завершення якої в НБУ не очікують принаймні до 2025 року, великим ризиком для української економіки може стати міжнародна допомога, а вірніше, її відсутність.

Натомість серед факторів, які працюватимуть на позитив, у Нацбанку називають високу "адаптивність" українців.

"Ключовим ризиком для інфляції та економіки залишається перебіг повномасштабної війни. Водночас посилилися ризики в частині міжнародної допомоги", - заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу.

За його словами, останнім часом ця допомога надходить вже не так регулярно, як у першій половині року. А далі її обсяги можуть суттєво зменшитися, якщо ключові партнери України – США та ЄС – не ухвалять рішення про фінансову допомогу зі своїх бюджетів.

Тоді Україні, половина бюджету якої фінансується за рахунок цієї допомоги, доведеться шукати додаткові джерела фінансування – передусім, для покриття зарплат бюджетникам та соціальних і пенсійних виплат.

Вибір цих джерел невеликий. Якщо посилити податкове навантаження на економіку або відновити друк грошей, виникнуть нові ризики – сповільниться зростання й розкрутиться інфляція.

Голова НБУ нагадує, що в України є ще один потужний партнер – Міжнародний валютний фонд, рада директорів якого саме схвалила транш на 900 млн доларів. Крім того, програма співпраці з МВФ, каже Андрій Пишний, передбачає і план дій у разі більш скрутних обставин, ніж зараз.

За цим планом, відновлення друку грошей – "на останньому місці", твердить він.

"Так, ми визнаємо, що ризики, пов’язані із ритмічністю надходження міжнародної допомоги, до певної міри реалізувалися", - каже голова НБУ, але додає: "Ми не вбачаємо нині підстав для відновлення емісійного фінансування".

В Нацбанку очікують, що найближчим часом "ритмічність" зовнішнього фінансування відновиться. Непрямим доказом цього в НБУ вважають успішний перегляд програми співпраці з МВФ, яка розрахована і на те, що Україна отримуватиме фінансову допомогу й від інших партнерів.

Загалом, як кажуть в Нацбанку, "суттєве зниження безпекових ризиків відбудеться не раніше 2025 року", а поки що невизначеність щодо тривалості та інтенсивності війни залишається дуже високою. Якщо бойові дії триватимуть довше, треба очікувати додаткових втрат економіки та "суттєвішого інфляційного тиску".

Адаптивність є, сил нема

Позитивним фактором, на який у своїх прогнозах розраховує НБУ, є "висока адаптивність українського бізнесу та громадян до викликів воєнного часу".

Саме це вміння пристосуватися і вижити за складних обставин до певної міри "нівелює безпекові ризики", вважають у Нацбанку.

Як приклад цього там називають швидше, ніж очікували, опанування морського коридору без участі Росії. Це дозволило Україні перекрити втрати від проблем із логістикою на суходільному кордоні із західними сусідами України.

Крім того, український бізнес та громадяни непогано адаптувалися і до того, що курс гривні до долара вже не є фіксованим, а, як і до війни, визначається попитом і пропозицією.

Звісно, стабільність курсу вимагає посиленої уваги НБУ, а також підтримки курсу інтервенціями. Лише за листопад Нацбанку довелося продати близько 2 млрд доларів з резервів на підтримку гривні. Але загалом, каже Андрій Пишний, відтоді, як НБУ повернувся до гнучкого курсу, ситуація на валютному ринку є цілком стабільною.

Водночас, як показало чергове опитування Європейської Бізнес Асоціації та EY, підприємці дедалі більше скаржаться, що не встигають адаптуватися. Передусім, до постійних податкових змін.

Бізнес оцінює податкову систему в Україні менш, ніж на 3 бали із 5 можливих, і цей індекс продовжує знижуватися.

Лише 8% опитаних вважають, що нинішні податки в Україні стимулюють розвиток бізнесу. Найнижчу оцінку при цьому отримала якість податкового законодавства. Якісним його вважають лише 9% учасників опитування.

Опитані бізнесмени також кажуть про зростання податкового тиску порівняно з минулим роком. Тих, хто не відчули тиску фіскальних органів, лише 7%.