Відмова від мʼяса. Які несподівані наслідки вона має

Щороку в січні мільйони людей у ​​всьому світі починають рік із відмови від продуктів тваринного походження на місяць. Дехто вирішує відмовитися від м'яса по понеділках або взяти участь у таких ініціативах як "Веган до 6", учасники якої не вживають тваринних продуктів протягом дня.

Концепція "менше, але краще" передбачає споживання меншої кількості м'яса, яке вироблено більш етичним способом.

Є також так зване "редуцетаріанство", яке означає, що люди просто скорочують споживання м'яса, молочних продуктів і яєць.

У людей є багато різних причин для зменшення споживання м'яса - добробут тварин, клімат чи дієта. Незалежно від мотивів, нещодавнє дослідження показало, що дієти з низьким вмістом м'яса можуть бути корисними з низки екологічних причин, оскільки веганська дієта провокує менші викиди парникових газів, менше споживання води та менший вплив на біорізноманіття.

Загальновідомо, що тваринництво має серйозний вплив на клімат, і дослідження показують, що перехід на рослинну дієту є одним із найдієвіших кроків для зменшення викидів вуглецю, повʼязаних із їжею.

Продукти тваринного походження спричиняють 57% глобальних викидів, пов'язаних із харчовими продуктами, тоді як на продукти рослинного походження припадає 29% від загального обсягу.

Однак навіть для тих, хто відмовляється від мʼяса лише на короткий проміжок часу, можуть виникнути несподівані тривалі наслідки.

Відраза до мʼяса

Однією з найвідоміших кампаній зі зменшення споживання продуктів тваринного походження є "Веганський січень" (Veganuary), яка заохочує людей їсти веганську їжу протягом цього місяця. За статистикою, у 2024 році до кампанії приєдналося близько 25 мільйонів людей у ​​всьому світі.

Її організатори стверджують, що наслідки місяця без продуктів тваринного походження можуть тривати й після січня й призвести до довгострокових змін у харчуванні.

Згідно з даними власного опитування кампанії Veganuary, 81% учасників заявили, що через шість місяців після участі у ній вони продовжували споживати набагато менше м'яса, ніж до того.

Є багато причин, чому ці наслідки можуть тривати і після самого періоду відмови від мʼяса. Деякі дослідження пов'язували участь кампанії зі збільшенням "відрази до м'яса".

Невелике незалежне дослідження за участю 40 людей, які зазвичай їдять м'ясо, показало, що ті, хто зменшив споживання м'яса в січні, частіше відчували огиду до м'яса після закінчення цього місяця (хоча у багатьох були зриви). З 40 учасників 28 повідомили про збільшення відрази до м'яса.

"Чим більшою була кількість м'яса, від якої людям вдалося відмовитися протягом вегетаріанського періоду, тим більше зростала їхня відраза до м'яса протягом цього місяця", - каже авторка дослідження Еліза Беккер, докторантка Оксфордського університету у Великій Британії.

"Коли ви припиняєте їсти м'ясо, ця огида зростає, що справді цікаво. Це означає, що лише один місяць відмови від м'яса змінює ваше ставлення до м'яса", - додає вона.

Беккер також виявила зв'язок між збільшенням відрази до м'яса та зменшенням споживання м'яса в більшому шестимісячному дослідженні, проведеному в Університеті Ексетера у Великій Британії. За його результатами, 74% вегетаріанців відчували "відразу до м'яса".

"Обидва дослідження демонструють зв'язок між споживанням м'яса та відразою до нього: чим менше м'яса ви їсте, тим більше огиди воно у вас викликає", - каже Беккер.

Дослідження не вивчало причини, чому учасники вирішили відмовитися від м'яса, тож можливо, у них уже були певні проблеми, які сприяли виникненню почуття огиди.

Проте висновки Беккер підтвердили та розширили Софі Гірн та Наталія Лоуренс з Університету Ексетера у своєму дослідженні, яке нещодавно представили на конференції та з яким мала можливість ознайомитися BBC.

"Це нова сфера соціальних наукових досліджень, яка, здається, розкриває дещо досить цікаве та важливе з точки зору наслідків для споживання м'яса "практики" або фактичного досвіду скорочення або виключення м'яса зі свого раціону, наприклад, шляхом участі у Veganuary", - каже Керол Морріс, головна наукова співробітниця факультету соціальних наук Ноттінгемського університету у Британії, яка вивчала ініціативи щодо зменшення споживання м'яса.

"Якщо скорочуєте або виключаєте споживання м'яса на певний період, це, здається, змінює ваше ставлення до цієї їжі", - каже вона.

Такі дослідження ще перебувають на ранніх стадіях, але Морріс припускає, що цей феномен вартий подальшого вивчення.

"Це може бути доказом того, що утримання від м'яса може посилити відразу до нього", - каже Джаред Піацца, старший викладач психології в Університеті Ланкастера у Великій Британії.

"Зрештою, взаємозв'язок між утриманням від м'яса та відразою, ймовірно, є циклом зворотного зв'язку. Уникання м'яса з часом може змінити ваш апетит до м'яса, - каже він. - Однак дослідження показують, що в короткостроковій перспективі м'ясоїди, які намагаються утриматися від м'яса протягом місяця, відчувають більшу тягу до м'яса, ніж м'ясоїди, які не утримуються".

"Таким чином, не варто очікувати, утримання негайно призведе до огиди до м'яса", - додає науковець.

Менші порції та менше м'ясних страв

У 2023 році команда науковців під керівництвом Пітера Скарборо, професора здоров'я населення Оксфордського університету, опублікувала дослідження про вплив різних дієт на довкілля.

Вони дійшли висновку, що веганська дієта мала найменші викиди вуглецю – лише 25% від дієти, яка включає понад 100 г м'яса на день.

Але навіть ті, хто не дотримується веганської або вегетаріанської дієти, також можуть істотно вплинути на викиди, виявив Скарборо. Для цього достатньо просто споживати меншу кількість м'яса. Якби завзяті м'ясоїди у Великій Британії зменшили кількість мʼяса у своєму раціоні, це було б еквівалентно виведенню з доріг восьми мільйонів автомобілів, твердить вчений.

У 2024 році дослідники з Шотландії виявили, що у Великій Британії найбільшою зміною в загальному споживанні м'яса стало зменшення розміру м'ясних порцій.

Наступним найбільш впливовим заходом було зменшення кількості днів споживання м'яса, зменшення споживачів м'яса (це включає веганів, вегетаріанців, флекситаріанців і людей, які економно їдять м'ясо) і, нарешті, зменшення кількості м'ясних страв (наприклад, вегетаріанський обід).

Зменшення розміру порції, кажуть дослідники, може бути найефективнішою стратегією для "орієнтованих на м'ясо споживачів", які навряд чи повністю відмовляться від м'яса на день щотижня або місяць щороку.

Окрім зменшення порцій, значення має також тип споживаного м'яса та продуктів тваринного походження. Деякі типи мають нижчі викиди вуглецю, ніж інші.

Найвищий вуглецевий слід має яловичина, за нею йде баранина, оскільки обидва ці типи мʼяса походять від жуйних тварин, які виділяють багато метану, коли перетравлюють їжу. М'ясо дрібних нежуйних тварин, таких як курка, індичка та качка, має набагато менший вуглецевий слід.

Скарборо та його колеги сподіваються, що їхні висновки використають для формування державної політики. Однак він каже, що у Великій Британії бракує політичної волі для впровадження політики скорочення споживання м'яса, як це зробили, наприклад, такі країни, як Данія.

Беккер погоджується, що громадська підтримка політики скорочення споживання м'яса є низькою. М'ясний парадокс – той факт, що більшість людей виступають проти жорстокого поводження з тваринами, але все ще хочуть їсти м'ясо, вирощене на фабричних фермах – означає, що люди схильні раціоналізувати своє споживання м'яса та досить рішуче захищати його, каже вона.

"Давайте будемо прагматичними, - каже Морріс. - Мабуть, нереально, щоб усі перейшли на рослинну дієту".

Тому вона вітає інші ініціативи, які дозволяють людям відмовитися від мʼяса хоча б частково - адже це все одно допомагає.