"А ви знали, що у нас сім, а не п'ять чуттів?"

Чому нудну інформацію важче запам'ятати і чи є в емпатії біологічна основа? Як вираз обличчя й постава впливають на настрій, а серце і його ритм породжує наше "я"?

Фізик й нейробіолог Назарет Кастельянос твердить, що пам'ять, увага, настрій залежать від пози тіла й міміки, стану кишкової мікробіоти й шлунка, а також від серцебиття й дихання.

"Наш мозок взаємодіє з іншими частинами тіла у значно складніший спосіб, ніж вважали раніше, - пояснює Кастельянос. - Якщо у мене похмуре обличчя, мозок інтерпретує це як гнів і, відповідно, активує механізми гніву. Те саме з поставою: коли я згорблена, мозок вмикає нейронні механізми, характерні для смутку".

В інтерв'ю BBC Mundo науковиця розповіла про новітні дослідження у цій царині. Як постава і міміка впливають на мозок, про силу посмішки й про те, як навчитися слухати "шепіт тіла".

Чому постава важлива і як вона впливає на мозок?

Нас вчили, що існує п'ять основних чуттів: дотик, зір, слух, нюх та смак. Усі вони - екстероцептивні, бо їхнім джерелом є рецептори розташовані на поверхні тіла.

І це символічно, оскільки дотепер наука була більше зацікавлена у вивченні зав’язків людини із зовнішнім світом.

Однак виявилось, що наш мозок взаємодіє із рештою тіла у значно складніший спосіб, ніж вважали раніше. І в нас не п'ять чуттів, а сім.

І найважливіше з них - інтероцепція, або здатність тіла відчувати й розуміти внутрішні сигнали, як-от голод, спрагу, серцебиття і навіть емоції.

Що означає інтероцепція?

Це інформація, яку мозок отримує від внутрішніх органів: серця, легенів, шлунка, кишківника тощо.

Так він дізнається, що відбувається всередині організму. Тому це чуття номер один, пріоритет.

Друге за важливістю - пропріоцепція, або відчуття тіла в просторі: пози, жести, рухи. Ці дані мозок отримує від суглобів, сухожилля і м'язів.

Наприклад, коли ми нервуємо, то відчуваємо важкість у шлунку чи ком у горлі. А коли втомлені - важкість в очах.

А от решта п'ять чуттів - другорядні.

Яка частина мозку відповідає за рух і жести?

У мозку є область, схожа на пов'язку, яку одягають, щоб прибрати волосся.

Це - соматосенсорна кора, і саме вона відповідає за отримання й обробку сигналу від різних частин тіла.

Коли 1952 року вперше проаналізували її роботу, то виявили, що мозок віддає перевагу одним частинам тіла порівняно з іншими.

Спина, приміром, попри те що має значний розмір, отримує набагато менше нейронів, ніж мізинець.

Першорядним для мозку є те, на що він витрачає найбільше нервових ресурсів, - це обличчя і руки. Решта - вторинне. В обличчі найголовніше - язик і м'язи навколо рота. Звідси важливість посмішки.

Як на мозок впливає міміка?

Мозок надає величезного значення тому, що відбувається на обличчі.

Приміром, у насуплених людей активізується мигдалеподібне тіло - основне ядро контролю емоцій і почуттів у мозку.

І якщо виникає стресова ситуація, вони більш збуджено реагують, бо ця область мозку вже підготовлена.

А що буде, якщо в стані стресу розслабити обличчя?

Спочатку мозок скаже: "Вона нервує, але вдає, що ні. Це так не працює". А потім почне адаптуватись й генерувати міграцію настрою.

І зрештою скаже: "Добре, я спробую пристосувати настрій до її обличчя".

Тож, якщо ми зуміємо обдурити мозок, змусивши його відчути себе щасливим, ми можемо використати цей механізм для поліпшення психічного здоров'я.

Як на роботу мозку впливає постава?

У 2014 році німецькі вчені провели експеримент, у якому взяли кілька людей, поставили ноутбук на рівні очей, і на екрані з'явилася низка слів, які треба було прочитати.

У другому варіанті комп'ютер стояв на підлозі так, що для того, щоб читати слова, не залишалося іншого виходу, окрім як нахилитися, опустити голову і згорбитися.

Через деякий час учасників попросили пригадати прочитані слова.

Ті, хто згорбився, запам'ятали менше слів загалом і більше слів із негативним значенням.

Тіло - це шарнір, що переходить з одного стану в інший. Подібно до того, як мозок інтерпретує позу, щоб зробити висновок про наш стан, зміна пози може сприяти зміні ситуації.

Ви кажете, що тіло не кричить, а шепоче. Але ми не знаємо, як його слухати. Як навчитися прислухатися до свого тіла?

Для того, щоб дізнатись, як влаштоване наше тіло, потрібно навчитися спостерігати за ним. Дослідження показують: більшість людей мають низький рівень тілесної усвідомленості.

Наприклад, щоразу, коли ми відчуваємо емоцію, вона відгукується в якійсь частині тіла.

Під час досліджень людей запитують: "Коли ви нервуєте, де у вашому тілі з'являється це відчуття?" Більшість не знають відповіді, бо ніколи не звертали на це увагу.

Ще в 1990-х роках Антоніо Дамасіо, великий нейробіолог нашого часу, говорив про користь цього соматичного маркера. Він провів безліч експериментів, які показали, що люди, які краще усвідомлюють своє тіло, ухвалюють правильніші рішення.

Тому раджу протягом дня спостерігати за своїми тілесними реакціями. І коли з'являється якась емоція, зупинитися на мить і запитати себе: "Де вона?"

Іншими словами, потрібно уважніше ставитись до свого тіла, що дозволить краще розуміти його потреби і сигнали.

Відомо, що ритми мозку тісно пов'язані з ритмом нашого дихання. Як це відбувається?

Дихання - це більше, ніж просто процес для підтримки життя. Воно впливає на пам'ять, увагу та управління емоціями.

Це союзник, який повністю в наших руках, але ми не знаємо, як змусити його працювати на себе, бо більшість людей не контролюють своє дихання.

Ритм дихання створює електричну активність у мозку людини, яка посилює емоційний відгук.

Відомо, що отримана інформація краще запам'ятовується під час вдиху. Цікаво, що при диханні ротом таких ефектів не відзначалося.

Тому важливе правило здорового дихання: завжди дихайте носом, навіть під час фізичних вправ.

Те, як ми дихаємо - швидко чи повільно, поверхнево чи глибоко, грудною кліткою чи животом - впливає на наш настрій, рівень стресу, кров'яний тиск, імунну функцію та багато інших процесів в організмі.