Мова, якою вільно розмовляє лише одна людина в світі

У зимовому тумані низинного регіону Тераї в Непалі 18-річна Хіма Кусунда виходить з будівлі школи, одягнена в теплу рожеву кофту з капюшоном.

Хіма - одна з останніх представників кусунда, крихітного корінного народу, що живе на заході Непалу.

Їхня мова, яка також має назву кусунда, унікальна: на думку лінгвістів, вона не пов’язана з жодною іншою мовою світу. Вчені досі не знають, як вона виникла. Водночас вона має безліч незвичних елементів, зокрема відсутність заперечних речень, слів "так" чи "ні", а також будь-яких слів для позначення напрямку.

Згідно з останніми даними непальського перепису 2011 року, залишилося 273 представники народу кусунда. Але відомо, що вільно цією мовою говорить лише одна жінка - 48-річна Камала Хатрі.

Кусунда у непальському суспільстві - дуже бідні та маргіналізовані. Сьогодні більшість із них живе в районі Данг на заході Непалу, регіоні жовтих гірчичних полів і туманних, лісистих пагорбів. Саме тут Мовна комісія Непалу проводить уроки кусунда з 2019 року, намагаючись зберегти мову.

Протягом останнього десятиліття, коли непальський уряд запровадив програми допомоги корінним народам Непалу, він також почав платити за навчання дітей кусунда з віддалених районів - таких як Хіма - у школі-пансіоні Махіндра в Дангу. Тут їх зокрема навчають рідної мови.

Хіма, родом із сільської місцевості П'ютан, що межує з Дангом, вивчає кусунду протягом двох років. Тепер вона може говорити нею на базовому рівні.

"До того, як я почала навчання у школі в Дангу, я зовсім не знала мови кусунда, - каже вона. - Але зараз я пишаюся тим, що знаю кусунду, хоча й не вивчала її від народження".

"Раніше я слухала, як інші [етнічні групи], як-от таруси та магари, розмовляють своєю мовою, і думала - якби я могла спілкуватися своєю рідною мовою. Я вважаю, що для мене та інших дуже важливо захистити цю мову", - каже вона.

Мова на межі

Кусунда, які від початку були напівкочовим народом, до середини ХХ століття жили в джунглях західного Непалу, полювали на птахів і варанів й обмінювали ямс і м’ясо на рис і борошно в сусідніх містах. Хоча зараз вони живуть у селах, вони досі називають себе бан-раджами, або королями лісу.

Населення Непалу зростало, а землеробство дедалі більше знищувало джунглі, тож батьківщина народу кусунда зазнавала дедалі більшого тиску. У 1950-х роках уряд націоналізував великі масиви лісів, і це створило додаткові перешкоди для їхнього кочового життя.

Кусунда були змушені осісти й почали займатися ремісництвом і сільським господарством. Через свою невелику кількість кусунда переважно одружувалися з сусідніми етнічними групами і зрештою майже всі перестали говорити своєю мовою.

Для народу кусунда втрата мови означає втрату зв’язку зі своїм минулим та своєю ідентичністю.

З лінгвістичної точки зору - це втрата також і в інших аспектах.

Мадхав Покхарел, почесний професор лінгвістики Університету Трібхуван у Катманду, протягом останніх 15 років займався документуванням мови кусунда.

За його словами, було кілька досліджень, щоб знайти зв'язки мови кусунда з іншими ізольованими мовами, наприклад бурушаскі з північного Пакистану та ніхалі з Індії. Але вони так і не змогли цього зробити.

Зараз лінгвісти вважають, що кусунда - уціліла стародавня мова аборигенів, якою розмовляли в субгімалайських регіонах до приходу тибетсько-бірманських та індоарійських племен.

"Ми можемо простежити всі інші мовні групи в Непалі до людей, які прибули з-за меж Непалу, - каже Покхарел. - Кусунда - єдина мова, походження якої ми не знаємо".

Поряд із загадковим походженням, лінгвісти відзначають багато рідкісних елементів мови кусунда. Бходжрадж Гаутам, лінгвіст із глибоким знанням кусунди, розповідає про один із них - у мові не існує заперечних речень, і загалом дуже мало слів на позначення чогось негативного.

Натомість для передачі точного значення використовують контекст. Наприклад, якщо ви хочете сказати "Я не хочу чаю", ви можете використати дієслово "пити", але в скоригованій формі, яка вказує на дуже низьку ймовірність випити чаю.

Кусунда також не має слів для позначення точних напрямків, як-от ліворуч або праворуч, натомість використовують відносні фрази, такі як "у цей бік" і "в той бік".

Також лінгвісти кажуть, що кусунда не має чітких граматичних правил або структур, які є в більшості мов. Вона є більш гнучкою, і фрази потрібно інтерпретувати з урахуванням мовця.

Наприклад, дії не діляться на минулі і теперішні. У фразах "Я бачив птаха" та "Я побачу птаха" носій мови кусунда може вказати на минулу дію не за допомогою часу, а описуючи її як переживання, безпосередньо пов’язане з мовцем. При цьому майбутня дія залишатиметься загальною і не пов'язаною з жодним об'єктом.

За іронією долі, ці рідкісні якості – саме те, що робить кусунду такою захопливою для лінгвістів, – частково є причиною того, чому вона практично вимерла.

Камала Хатрі, остання людина, яка вільно розмовляє кусундою, сидить зі склянкою води в руці в єдиній кав’ярні в Горахі. За її словами, вона не вчила власних дітей мови кусунда.

"Я думала, що їм варто вивчити непальську мову, тому що це корисно, - пояснює вона. - Люди глузували з нашої мови і казали, що вона ненормальна. Носії кусунди стикалися з великою стигмою. Але тепер я шкодую, що не можу розмовляти зі своїми дітьми нашою мовою".

Зараз Хатрі співпрацює з Мовною комісією та навчає мови кусунда 10 людей у Горахі.

"Якщо ми зможемо регулярно займатися, говорити, співати наші пісні, тоді ми зможемо зберегти нашу мову живою", - каже вона.

На думку Покхарела, спільне навчання представників народу кусунда є ключем до збереження їхньої мови. Він також наголошує на важливості перебування носіїв мови кусунда в середовищі, в якому вони виросли, бо це стимулює їхню пам’ять.

"Якщо ми зможемо привести всіх кусунда в одне місце, у місце їхнього проживання, тоді один кусунда розповідатиме свої історії іншому кусунді, і це оживить їхні спогади", - каже Покхарел.

У відродженні мови зараз також використовують сучасні технології. Берлінська медіастудія NowHere Media співпрацює з кусундами, щоб допомогти їм документувати їхню мову, культуру та традиції.

Зокрема, вони створили документальний фільм з використанням віртуальної реальності та 3D-анімації, який зображує кочове життя кусунда як мисливців-збирачів.

Співзасновник NowHere Гаятрі Парамесваран пояснює, що цей фільм інтерактивний - глядачі занурюються у середовище та мають навчитися говорити слова мовою кусунда, щоб побачити продовження фільму.

Загальна мета, каже він, полягає в тому, щоб створити цифровий архів, який був би доступний майбутнім поколінням.

Однак збереження мови кусунда - це лише частина загальної картини.

За словами Дхана Бахадура Кусунди, голови Товариства розвитку Кусунда в Непалі, більшість кусунда живуть за межею бідності, не мають прав на землю та працюють чорноробами або вантажниками.

"Економічно, соціально, а також з точки зору охорони здоров'я та освіти, кусунда перебувають у дуже несприятливому становищі", - каже він.

І саме в цьому може допомогти підвищення обізнаності про мову: це ефективний спосіб привернути увагу до маргіналізації кусунда, каже Лок Бахадур Лопчан, секретар Мовної комісії.

"Інші проєкти відродження мови в Непалі проводили в громадах, які живуть набагато краще, ніж кусунда, - каже Лопчан. - Для цих груп збереження мови - це лише сентиментальна ідея. Інших відчутних переваг це їм не приносить".

"Кусунда, однак, дуже маргіналізовані, і тому важливіше створити спільноту, яка розмовляє своєю мовою", - додає він.

"Якщо кусунда не мають своєї мови, їх нічого не відрізнятиме від усіх інших маргіналізованих груп Непалу. Мова надає їм самобутності та привертає увагу уряду", - каже Лопчан.

За допомогою дослідників, зокрема докторанта Лондонського університету Тіма Бодта, кусунда зараз просять надати їм ділянку землі для "екікріт басті", або об’єднаного поселення, де б жили всі кусунда.

Бодт і його непальський колега Удай Радж Аалі зараз шукають фінансування для техніко-економічного обґрунтування цього нового поселення.

За словами Бодта, це поселення не лише забезпечить права громади на землю та надасть їм медичний центр і школу – воно також об’єднає групу та дасть її представникам можливість вчитися та спілкуватися своєю мовою.

Відродження мови - відродження добробуту

Є й інші потенційні переваги відродження мови кусунда.

Зростає кількість досліджень, які виявили, що відродження корінної мови пов’язане з вищими показниками фізичного та психічного добробуту.

Дослідження показали, що використання мови корінних народів у Північній Америці корелює, наприклад, з меншим рівнем куріння серед населення, вищими показниками фізичного та психічного здоров’я та нижчим рівнем діабету.

Тим часом дослідження, проведене в Британській Колумбії в Канаді показало, що кількість самогубств серед молоді була в шість разів вищою в корінних громадах, де менше 50% членів вільно розмовляли своєю рідною мовою.

У громадах аборигенів в Австралії серед тих, хто розмовляє корінними мовами, був нижчий рівень алкоголізму та вживання незаконних наркотиків.

"Зміна мови часто пов’язана з історичною травмою від колонізації чи гноблення, а також із втратою власної гідності", - каже Джулія Саллабанк, професорка мовної політики та відродження Лондонського університету.

"Тож ми можемо спробувати змінити ситуацію: відновлення власної мови та культурної ідентичності може розширити можливості як на особистому рівні, так і на рівні громади", - додає вона.

Із цим погоджується 18-річна Хіма з Дангу.

"Я думаю, що зможу просувати цю мову, - каже вона. - Якщо ми зможемо регулярно говорити та практикувати, то зможемо зберегти мову живою. Йдеться про інтерес до нашої мови та гордість за нашу ідентичність".

Вона вже визначилася зі своєю майбутньою кар’єрою - Хіма хоче стати вчителькою та викладати мову кусунда.