FT: США тиснуть на Україну не бити по російських НПЗ. У Києві обурені, як реагують у світі?

У Вашингтоні повідомили Києву, що атаки безпілотників по російських нафтопереробних заводах можуть підвищити ціни на нафту та спровокувати помсту, пише британське видання Financial Times. Це викликало бурхливу реакцію політиків та аналітиків в Україні та світі, а радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав цю інформацію "фіктивною".

За словами трьох осіб, знайомих з обговореннями, США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру. Такі попередження Вашингтон нібито неодноразово передавав високопосадовцям СБУ та ГУР, пише FT.

З початку повномасштабного вторгнення Кремля в лютому 2022 року обидва відомства постійно розширювали власні програми використання безпілотників для завдання ударів по російських цілях на землі, на морі та в повітрі.

Одне джерело розповіло виданню, що Білий дім дедалі більше розчарований зухвалими атаками українських безпілотників, які вразили нафтопереробну інфраструктуру по всій західній Росії, завдавши їй значної шкоди.

Росія залишається одним із найважливіших світових експортерів енергії, попри санкції Заходу щодо її нафтогазового сектору. Цього року ціни на нафту зросли приблизно на 15% до 85 доларів за барель, що призвело до зростання вартості палива саме тоді, коли президент США Джо Байден розпочав свою кампанію щодо переобрання.

Вашингтон також стурбований тим, що якщо Україна продовжуватиме завдавати ударів по російських об’єктах, зокрема за сотні кілометрів від кордону, Росія може у відповідь порушити роботу енергетичної інфраструктури, на яку покладається Захід, пише FT.

Зокрема йдеться про Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), який транспортує нафту з Казахстану через Росію на світовий ринок. Західні компанії, зокрема ExxonMobil і Chevron, використовують трубопровід, який Москва ненадовго закрила у 2022 році.

"Ми не заохочуємо і не дозволяємо атаки всередині Росії", - сказав представник Ради національної безпеки США. ЦРУ відмовилося від коментарів, так само, як і українська влада, пише FT.

Останніми тижнями Україна посилила свої повітряні атаки, оскільки її програми безпілотників розширюються, а на землі натомість перевага зміщується в бік Москви.

Це також відбувається на тлі дедалі більшого невдоволенням у Києві неоднозначним підходом Заходу до обмеження доходів Москви від енергетичного сектору, пише британське видання.

За словами представника військової розвідки в Києві, з 2022 року здійснили щонайменше 12 атак на великі російські нафтопереробні заводи, і щонайменше дев’ять цього року, разом із атаками на термінали та склади.

Геліма Крофт, колишня аналітикиня ЦРУ, яка зараз працює в RBC Capital Markets, нещодавно зазначила, що Україна показала, що може вразити більшу частину інфраструктури експорту нафти в західній Росії, поставивши під загрозу близько 60% експорту країни.

FT також пише, що це відбувається на тлі боротьби Байдена за переобрання, а ціни на бензин у США цього року вже зросли майже на 15%.

"Ніщо так не лякає чинного американського президента, як різке зростання цін на бензин у рік виборів", - цитує видання Боба Макнеллі, президента консалтингової компанії Rapidan Energy і колишнього радника Білого дому з енергетики.

Мірою розвитку своїх технологій Україна постійно збільшує кількість ударів безпілотників. Українські чиновники стверджують, що розробили безпілотники з радіусом дії понад 1000 км і корисним навантаженням, здатним завдати серйозної шкоди.

Окрім ударів по нафтовій інфраструктурі, протягом минулого року морські дрони ГРУ та СБУ також завдавали ударів по російських портах, знищили кілька російських військових кораблів у Чорному морі та вдарили по цінному для Москви Кримському мосту, що з’єднує Росію з окупованим українським півостровом, додає FT.

За словами одного українського чиновника, який брав участь у плануванні та проведенні нападів, мета таких "спецоперацій" - перешкодити постачанню палива російським військам і скоротити фінансування військових дій Кремля.

Київ також хоче завдати символічного удару, наблизивши війну до самої Москви та продемонструвавши, що її протиповітряну оборону - зокрема навколо Кремля - можна пробити, пише видання.

Цю повітряну кампанію деякі чиновники також розглядають як засіб підштовхнути Вашингтон схвалити пакет військової допомоги на суму 60 мільярдів доларів, який розглядається в Конгресі й має вирішальне значення для оборони України.

Як реагують в Україні та світі

Стаття Financial Times викликала бурхливу реакцію світових політиків та аналітиків.

На офіційному рівні на статтю відреагував радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Він заперечив інформацію про вимоги Вашингтона припинити атаки України щодо нафтової інфраструктури РФ.

"Це фіктивна інформація. Ніхто не буде після двох років повномасштабної війни диктувати Україні умови ведення цієї війни", - сказав він в ефірі телеканалу "Дождь".

"У рамках міжнародного права Україна має абсолютне право "знежирювати" російську армію, руйнувати інструменти ведення війни. Паливо є базовим інструментом для ведення воєнних операцій на території України. Україна руйнуватиме всю цю інфраструктуру забезпечення", - додав Подоляк.

Також на статтю відреагувала віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Як передає "Українська правда", у Стефанішиної запитали, як українська сторона відреагувала на статтю про нібито заклики США до України припинити удари по російських НПЗ.

"Українська сторона відповіла, я думаю, якраз досягненням своїх цілей і дуже успішними операціями, проведеними на території Російської Федерації. Також є заяви й інших офіційних осіб, що це є абсолютно законні цілі з військового погляду. Ми розуміємо заклики американських партнерів. Водночас ми воюємо тими спроможностями, ресурсами і практиками, які наявні у нас", - заявила Стефанішина.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер висловив своє обурення закликом США.

"Якщо це правда, то це абсолютно обурливо. Україна бореться за життя. США не повинні розказувати Києву, які цілі Росії вони можуть або не можуть атакувати своєю власною зброєю", - написав він у Х.

Своєю чергою, старший аналітик Благодійного фонду "Повернись Живим" та аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков запропонував умови, за яких Україна може погодитися на обмеження.

"Ми можемо обміняти певні обмеження лише на сотні БРСР ATACMS, більше ЗРК Patriot і боєприпаси для трубної та реактивної артилерії", - зазначив він.

Тим часом політолог Сергій Сумленний, засновник European Resilience Initiative Center у Берліні вважає, що адміністрація президента США Джо Байдена заохочує Путіна.

"Вчорашній візит до Києва Джейка Саллівана [радника з національної безпеки США] був шантажем України. США не дають Україні зброї, а тепер вимагають, щоб Україна не використовувала власну зброю проти Росії", - написав він у Х.

"Продовжуйте удавати, що проблема України - це Дональд Трамп", - додав Сумленний.

Аналітик з питань безпеки Джиммі Раштон також розкритикував позицію адміністрації Байдена.

"Якщо інформація FT правдива, адміністрація Байдена вимагає від України вести екзистенціальну війну за виживання таким чином, який більше відповідає шансам Байдена на переобрання, і водночас не надає військової допомоги, щоб вона могла вести боротьбу будь-яким іншим способом", - написав він у Х.

Керівник Східноєвропейської програми та старший науковий співробітник з питань України Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліговскі своєю чергою зазначив, що США попереджали про можливість такого розвитку подій.

"А що думав Вашингтон? Що українці просто сидітимуть і дивитимуться, як російські ракети падають на їхні міста? Ми давно казали американським колегам, що чим менше вони будуть допомагати Україні, тим менше у них буде важелів впливу - вони сміялися", - написав він.

Тим часом український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що подібними заявами США намагаються "перевести стрілки" на Україну та "прикрити свою недолугість".

За його словами, американці не можуть дати раду хуситам, які "загнали нафтовий трафік з Перської затоки на довший і дорожчий маршрут в обхід Африки".

Він також відзначає, що ціни на бензин на внутрішньому ринку США виросли в першу чергу через те, що низка американських НПЗ закрилася на ремонт.

Гончар також додав, що українські дрони не били по нафтовидобувних потужностях Сибіру, тому видобуток в Росії не впав, а "експорт сирої нафти навіть зріс". Водночас американську занепокоєність щодо КТК він називає "притягнутою за вуха".

Український експерт з енергетичних питань Сергій Куюн також вважає, що українські удари по російських НПЗ навряд чи можуть дестабілізувати світовий ринок нафти.

Він також додає, що росіяни експортують небагато бензину, тому "впливу на ринок цього продукту, який більш за все турбує Штати, не буде".

"У будь-якому разі очевидно наступне – пролунав потужний сигнал "не бийте по російських НПЗ". І йшов він від із самого початку самі розумієте від кого. А як вже потрапив на шпальти газет, це вже питання технологій", - вважає Куюн.

Тим часом український інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса вважає, що вимоги США є цілком логічними.

"Ми повністю залежимо від підтримки союзників. Союзники вимагають, щоб ми враховували їх інтереси. І що тут не логічного?" - запитує він.

Він додає, що допомога союзників Україні є "безпрецедентною в історії", але українці "звикли приймати це як належне".

"Так. США не хоче, щоб ми стріляли по російських НПЗ. Бо для влади США вкрай важливо, щоб ціни на бензин не росли. Бо економіка і політика США дуже чутливі до ситуації з цінами на пальне. Тому це бажання американців природне. Було б дивно, якби вони цього не робили", - вважає Фурса.

"Чи можемо ми вимагати від США, щоб вони дбали в першу чергу про наші інтереси, а потім про свої? Та звісно ні, - додає він. - Тому США природно дбають перш за все про США. А потім вже про Україну. І це нормально".