"Це ідеальна краса". Як відновлювали унікальні середньовічні мозаїки

На пагорбі з видом на місто Палермо на Сицилії стоїть не дуже відома перлина італійського мистецтва - кафедральний собор Санта Марія Нуове або собор Монреале.

Його побудували у XII столітті під час нормандського правління, і він славиться найбільшою в Італії мозаїкою у візантійському стилі. У світі вона поступається лише мозаїці Святої Софії в Стамбулі.

Нещодавно у цьому об'єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відбулася велика реставрація, яка мала повернути йому колишню славу.

Монреальські мозаїки створювали, щоб вражати, заспокоювати та надихати вірян, які йшли центральним нефом. У такий спосіб тоді наслідували моду Константинополя.

Мозаїки займають площу понад 6 400 квадратних метрів і містять близько 2,2 кг чистого золота.

Для порівняння - загальна площа мозаїк у Соборі святої Софії в Києві - 260 квадратних метрів. Площа фресок - три тисячі квадратних метрів.

Як відбувалася реставрація

Реставрація тривала понад рік, і за цей час собор став схожий на будівельний майданчик - з лабіринтом риштувань на вівтарі і поперечному нефі.

Перш за все, експерти з міністерства культури Італії видалили товстий шар пилу, який за багато років накопичився на мозаїках.

Після цього відремонтували елементи, що втратили емаль і позолоту. До реставрації при погляді знизу вони виглядали як чорні плями.

Насамкінець фахівці закріпили ті елементи, які відшарувалися від стіни.

Робота над мозаїкою стала викликом і була дуже відповідальною, каже отець Нікола Ґальйо.

Він служить священником у соборі вже 17 років і уважно стежив за реставрацією - як наляканий батько за своїм дитям.

"Команда працювала ледь не навшпиньках, - розповідає він. - Іноді виникали деякі непередбачені проблеми, і роботи доводилося призупиняти, аж поки не знайдеться рішення".

"Наприклад, коли дійшло до стелі, стало зрозуміло, що в минулому вона була покрита шаром лаку, який з часом пожовтів. Його довелося здирати, немов харчову плівку", - пояснює отець.

Заміна системи освітлення

Востаннє мозаїки частково реставрували в 1978 році, але цього разу втручання було значно глибшим і передбачало заміну старої системи освітлення.

"Система була застарілою. Освітлення було тьмяним, витрати на електроенергію зашкалювали, і це ніяк не підкреслювало красу мозаїк", - каже Маттео Кундарі, регіональний менеджер фірми Zumtobel, якій доручили встановити нові світильники.

"Головним завданням було переконатися, що ми переводимо акцент на мозаїку і створюємо освітлення, що відповідає різноманітним потребам собору", - додає він.

"Ми також хотіли встановити таку систему, яку через 10-15 років можна буде легко замінити без шкоди для будівлі".

Скільки це коштувало

Перша частина робіт коштувала 1,1 млн євро. На другому етапі реставрації планують оновити центральний неф.

BBC запитала отця Ґальйо про його першу реакцію на реставрований собор після демонтажу риштувань. Він посміхнувся і знизав плечима.

"Коли ти дивишся на це, то переповнюєшся святобливістю і ні про що інше не можеш думати. Це ідеальна краса", - розповідає священник.

"Це відповідальність - бути хоронителем всесвітньої спадщини. Світ потребує краси, тому що вона нагадує нам про хороше у людстві".