You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Танки для України. Чи отримали ЗСУ перевагу над росіянами перед контрнаступом
- Author, Кирило Данильченко
- Role, для BBC Україна
Завдання танкової коаліції союзників України формулювалося ще на етапі її створення — навесні 2023 року українська армія повинна мати два батальйони західних танків.
Головна мета при цьому не озвучувалася, але вона теж зрозуміла — ЗСУ мають отримати кількісну й технічну перевагу в танках над Росією.
Не варто при цьому скептично ставитися до словосполучення "кількісна перевага ЗСУ" - РФ реально примудрилася зазнати жахливих втрат у бронетанковій техніці.
Втрати росіян: на прикладі Т-72Б3
Т-72Б3 – один з "нових зразків" російських танків.
Ці танки росіяни почали виробляти у 2011 році. З 950 машин, які були перед повномасштабною війною, російська армія лише за відкритими джерелами втратила вже понад 500. З яких щонайменше 180 потрапили до рук ЗСУ.
(Дані моніторингової групи Oryx, що рахує втрати техніки, які можна підтвердити візуально за фото чи відео. В реальності кількість втрачених одиниць того чи іншого виду техніки може бути більшою. – Ред.)
Не всі захоплені у росіян Т-72Б3 стануть на озброєння в Сили оборони України — частина підуть як донори для інших машин, ще частина не підлягає відновленню.
Але факт у тому, що половина парку цих танків ворога пішла на брухт чи стала трофеями.
Частина машин росіян перебувають на середньому чи капітальному ремонті, у якоїсь кількості за понад рік війни вже "вбитий" двигун або зносились підшипники. Тому Росія загалом могла втратити більшу частину парку Т-72Б3.
Чи зможе російська промисловість, яка через санкції відрізана від французьких тепловізорів, західної електроніки для рацій, підшипників, верстатного парку і систем навігації, відновити втрати танків?
Не зможе.
І навряд чи існує на планеті країна, яка б змогла.
Стратегічні поставки
Тому ще раз наголошу, що мета західних постачань бронетехніки – якісна та кількісна переваги ЗСУ над противником.
Польща зі своїми 60-ма PT-91 "Твардами" (польський танк, що є ліцензійною модернізацією радянського Т-72М1. – Ред.), коаліція США, Чехії та Нідерландів, які постачають 90 одиниць модернізованих Т-72, пакети "танкової допомоги" від Словенії та Македонії, а також понад 300 східноєвропейських танків проміжної модернізації для України – це вже неоціненна допомога.
Тобто, ще до відвантаження західних сучасних танків ЗСУ вже отримали пів тисячі машин.
Якщо пам'ятати, що, наприклад, у Бундесверу зараз лише близько 300 власних танків, то отримане українською армією – це вкрай багато, стратегічні постачання.
І все це відбувається досить швидко — рішення про модернізовані 90 Т-72 ухвалене наприкінці січня, нещодавно чехи рапортували про відвантаження 37 танків і готові розширювати програму.
При цьому у поляків, наприклад, на їхніх Т-72M1R (новіша польська модернізація Т-72М1. – Ред.), які активно йшли в Україну, стоять тепловізори третього покоління, добре захищена цифрова рація, нічний канал у механіка-водія і сучасна система навігації.
А Росія вже засвітила на лінії зіткнення Т-55 у тому стані, в якому вони йшли на консервацію. Це означає – без динамічного захисту, з оптикою 1960-х років і рацією, що, дуже імовірно, могла згнити.
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах
У росіян, швидше за все, немає компетенцій, немає вільних потужностей бронетанкових заводів, немає матриць до тепловізорів, немає підшипників і немає часу. Адже нікуди не подівся необхідний для капітального ремонту танку з модернізацією термін у 7–8 місяців.
Тому росіяни намагаються підіймати на фронт те, що просто може завестися і їздити, або довго стояло на озброєнні десь у Східному військовому окрузі РФ.
Інакше не буває — якщо у 2019 році термін модернізації до версії Т-72Б3 зі старіших Т-72Б (якщо останні ще були у гарному стані) складав 9 місяців, то зараз під санкціями, з гіршими донорами через вироблення "живих" машин, з набором людей на заводи з вулиці та з мобілізацією – ці строки не зменшуються, а збільшуються.
Зміни балансу
З 2014 року російська армія майже завжди перевершувала ЗСУ як у кількостях "броні" на кожному конкретному полі бою, так і в її якості.
Згадати хоча б бої за Логвинове під Дебальцевим взимку 2015-го, де українським "Булатам" (Українська модернізація радянських танків Т-64БВ. – Ред.) без тепловізорів протистояли Т-72Б3, які ці тепловізори мають. І тому українським танкістам доводилося в сутінках виходити з бою.
А просто зараз ситуація з колишньою російською перевагою змінюється. І виправити це Росія не зможе ще багато місяців.
Причому цей перелам відбувався не лише за допомогою "танків проти танків" – його робили і роблять тисячі протитанкових ракетних комплексів третього покоління, західні "розумні артилерійські снаряди" типу Bonus і SMArt, міни з ударним ядром, десятки тисяч гранатометів у піхоти, включно з тими, які використовують тандемні боєприпаси.
Результат вже очевидний, адже ніхто й ніде у здоровому глузді не зніматиме зі зберігання техніку, старішу на кілька поколінь (як це роблять зараз росіяни), якщо в них немає проблем на лінії зіткнення тут і зараз.
Західна техніка
Станом на середину квітня силам оборони України продовжують надходити західні танки, як і обіцяли партнери.
Польська рота Leopard 2A4 – 14 штук, це рота за "товстішим" західним штатом, де є додаткові машини командирів взводів.
Норвежці засвітили передачу восьми Leopard 2A4 та БРЕМ (броньовані ремонтно-евакуаційні машини, які використовують для буксирування пошкодженої бронетехніки з поля бою. – Ред.)
Британський ескадрон Challenger-2 також уже в Україні.
Іспанці просто зараз відвантажують шість Leopard 2A4, а коли закінчать ремонтні роботи, то дадуть ще чотири.
Не так давно Канада передала вісім Leopard 2A4.
А 18 німецьких Leopard 2A6 в Україні – одні з найсучасніших танків на континенті. Разом з трьома такими ж португальськими машинами - це вже дві роти українського штату.
Ще десять шведських Leopard 2А5 у дорозі.
Нарешті Фінляндія – шість Leopard 2R у модифікації для розмінування зараз у процесі доставки.
У підсумку – 81 танк.
Так трапляється з НАТО — обіцяють два батальйони до кінця весни, а "насипають" майже повну танкову бригаду.
І це ще до прибуття американських "Абрамсів", "Твардих" та початку постачання Leopard 1A5 (старішої версії німецьких "Леопардів". – Ред.).
Згаданий вище Leopard 2A4, який передають одразу кілька країн, – це хоча й модернізація кінця 1980-х років, але він має багато сильних сторін.
Адже це танк з камерою заднього виду для водія, з тепловізором першого покоління WBG-X від Zeiss, який може ідентифікувати цілі з 4-кратним збільшенням для ефективної дальності стрільби.
А також у нього є виведення картинки з прицілу навідника на приціл командира. Зрештою, його лобову броню більшість танків РФ не пробиває.
Тобто цей танк раніше ідентифікує ціль, наведеться в тумані, сутінках чи диму, і з укриття крізь рослинність проб'є модернізовані версії Т-72 з динамічною бронею "Контакт", не кажучи вже про Т-62 чи Т-55.
І головне – підтримає піхоту в будь-яку погоду, зможе почати атаку вночі, відпрацювати крізь завісу штурмових груп, вибиваючи кулемети та ПТРК за допомогою гарної оптики.
Це і є та сама якісна перевага над противником, заради якої й починалися постачання західних машин.