Відкриття століття: про що розповідає розкішне приватне спа у Помпеях

Знахідкою століття назвали виявлений у Помпеях розкішний приватний водний комплекс, якому дві тисячі років. Схований під метрами вулканічної породи і попелу, він може бути найбільшим з тих, які коли-небудь знаходили археологи.

У ньому є вишукано оздоблені гарячі, теплі та холодні зали, а також великий басейн для занурення.

Фактично, це спа-комплекс, який був частиною великої резиденції, масштабні розкопки якої тривали впродовж двох років.

"Саме такі приміщення і є частиною того "ефекту Помпеїв", - здається, люди вийшли із них лише хвилину тому", - каже доктор Габріель Цухерігель, директор археологічного заповідника у Помпеях, який показав нові знахідки ексклюзивно для ВВС.

Але аналіз двох скелетів, знайдених у будинку, також свідчить і про жах, з яким довелося стикнутися жителям Помпеї у 79 році нашої ери.

Рештки належать жінці у віці 35-50 років, яка стискає в руках прикраси та монети, та юнаку – підлітку або молодику до 20 років.

Вони намагалися сховатися у меншій кімнаті будинку, але все одно їх поховав вулканічний попіл, який як цунамі накрив місто.

"Це драматичне місце, і все, що ми знайшли тут, свідчить про справжню драму", - каже докторка Людовіка Алессе, науковиця, яка консервує знахідки.

Третина цього стародавнього міста досі схована під вулканічними рештками, але останні розкопки – наймасштабніші за життя покоління – дають нові ключі до розуміння життя у Римській імперії.

Нещодавно у Помпеях очистили цілий квартал. У ньому виявили пральню та пекарню, а також великий приватний будинок. Виглядає, що все це належало комусь дуже багатому. Можливо, Аулюсу Рустіусу Верусу, впливовому помпейському політику.

І розкішний спа-комплекс – ще одне підтвердження його елітного статусу, каже доктор Цухтрігель.

"Існує лише кілька будинків із приватним водним комплексом, тож це дійсно могло належати лише найзаможнішим", - каже науковець.

"І цей комплекс справді величезний – напевне, найбільший із того, що є у приватних будинках Помпеї".

Щасливці, які користувалися цим комплексом, спочатку роздягалися у залі із насичено-червоними стінами та мозаїчною підлогою, вкритою геометричним візерунком з мармуру, привезеного з усіх куточків Римської імперії.

Потім вони проходили до гарячої кімнати, занурювалися у ванну або як у сауні насолоджувалися гарячим повітрям, яке нагнітали через підлогу. Отвори в стінах дозволяли повітрю циркулювати.

Далі можна було пройти у теплу кімнату із світлими стінами. Там у шкіру відвідувачів втирали олію, а потім зчищали спеціальним вигнутим інструментом, що називався стригілем.

І нарешті, останньою – найбільшою і найкрасивішою – кімнатою був фригідарій, або холодна зала. Вона прикрашена червоними колонами та фресками із зображенням атлетів. Там відвідувачі могли охолонути і зануритися у басейн, - такий великий, що одночасно в ньому могли перебувати 20-30 людей.

"У спекотний літній день можна було сидіти там із ногами у прохолодній воді, спілкуватися з друзями, можливо, насолоджуватися кубком вина", - припускає доктор Цухерігель.

Банний комплекс – остання знахідка, розкрита у цьому надзвичайному будинку.

Минулого року в ньому виявили банкетну кімнату із чорними стінами і розписами із зображенням з класичної міфології, від яких перехоплює подих. Тоді ж відкрили і меншу, більш інтимну кімнату із блідо-блакитними стінами та зображеннями богів, де мешканці будинку могли усамітнюватися для молитов.

Припускають, що в будинку саме проводили ремонт, коли сталося виверження Везувію. У блакитній кімнаті знайшли раковини устриць й інструменти. Їх приготували для того, аби оздобити підлогу та стіни, - це мало додати кімнаті райдужного мерехтіння.

Поруч – зовсім невелика неоздоблена кімната, у якій і знайшли рештки двох жителів Помпеї, які намагалися сховатися від виверження вулкана.

Скелет жінки, скручений у позі зародка, знайшли на ліжку. А скелет молодого чоловіка – у кутку цієї ж кімнати.

"Пірокластичний потік з Везувію із вулканічної лави і газів пройшов вулицею, від якої кімнату відділяла лише стіна, яка зруйнувалася. Це, власне, і призвело до смерті юнака", - розповідає доктор Софі Гей, археологиня, яка працює в Помпеях.

"Жінка була ще жива, коли він помирав – тільки уявіть це – і потім потік заповнив всю кімнату. Так померла вона".

Аналіз скелета чоловіка показав, що попри молодий вік, його кістки були "зношені", що дозволяє припустити, що статус молодого чоловіка був нижчим, - можливо, він був рабом.

Жінка була старшою, але її зуби і кості збереглися у хорошому стані.

"Очевидно, вона мала досить високе суспільне становище, - припускає докторка Гей. – Вона могла бути дружиною власника будинку або її особистою помічницею. Ми просто не знаємо".

На мармуровому столику цієї кімнати знайшли скляний, бронзовий та глиняний посуд, - можливо, його принесли із собою жінка та юнак, які заховалися в кімнаті, сподіваючись перечекати виверження вулкана.

Але особливий інтерес становлять речі, які вони стискають в руках, - у юнака це ключі, а в жінки – золоті та срібні монети та прикраси.

Нині ці предмети перебувають у помпейському сховищі разом з іншими безцінними знахідками з розкопок.

Золоті монети все ще блищать, адже вони були новими, коли їх накрив вулканічний попіл. Прикраси – це тонкої роботи золоті сережки з перлами та підвіски до намиста із напівдорогоцінним камінням.

"Коли ми знаходимо речі такого кшталту, відстань між античністю і сьогоденням зникає", - каже доктор Алессандро Руссо, археолог, який показує ВВС сховище у Помпеях.

Докторка Софі Гей називає цей банний комплекс знахідкою століття. Але, каже вона, ця знахідка також проливає світло на темніші сторони давньоримського життя.

Одразу за гарячою кімнатою розташована бойлерна. До неї веде труба, якою вода потрапляла до будинку. Частина йшла до холодної зали з басейном, а решту підігрівали у свинцевому бойлері і подавали до гарячої кімнати.

Вентилі, що регулюють подачу води, виглядають настільки сучасними, що, здається, можна відкрутити та закрутити їх прямо зараз. Але все це разом із пічкою, розташованою внизу, напевне строювало нестерпні умови для рабів, які підтримували роботу усієї системи цього спа-комплексу.

"Найбільше, що вражає у цих розкопках, це разючий контраст між життям рабів і їхніх дуже-дуже заможних власників", - каже докторка Софі Гей.

"Між розкішним життям у спа-залах та бойлерній кімнаті, де раби підтримували вогонь цілий день, - лише стіна, яка відділяє два різні світи".