"Вдома": в Україну повернувся Максим Буткевич та чоловік Мар'яни Чечелюк

У ніч з 18 на 19 жовтня з російського полону в Україну повернулися 95 захисників. Уперше вдалося обміняти військових, що отримали вироки в судах Росії - на тривалі терміни або довічне ув'язнення.

Повернувся в Україну військовослужбовець і правозахисник Максим Буткевич, якого російський суд засудив до 13 років ув'язнення.

МЗС України назвав цей суд "фейковим" і "зрежисованим", таким, що "мав на меті легалізувати чергову політичну розправу над українськими громадянами".

Серед інших обміняли 34 військовослужбовці "Азову", які брали участь в обороні Маріуполя і в травні 2022 року здалися в полон. А також нацгвардійців, військових моряків, воїни ЗСУ, прикордонників, які воювали по всій Україні.

Чимало звільнених українців мають серйозні захворювання та наслідки важких поранень, а також велику втрату ваги - через катування та погане харчування, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Обмін відбувся за сприяння Об’єднаних Арабських Еміратів.

Кого саме дочекалися рідні?

Військовий і правозахисник Максим Буткевич

"Це дуже несподівано, це дуже очікувано, це прекрасно", - прокоментував своє повернення з полону у репортажі Громадського Максим Буткевич, відомий в Україні правозахисник, який з початком повномасштабного вторгнення долучився до війська, а в червні 2022 року потрапив у полон.

10 березня 2023 року так званий суд "ЛНР" виніс йому вирок - 13 років позбавлення волі.

Так званий суд проходив на підконтрольній Росії частині Луганської області. Україна не визнає ні "ЛНР", ні судів на цій території.

Максим Буткевич відбував ув'язнення в колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині. За його словами, наразі там перебувають ще понад чотири десятки засуджених українських військовополонених.

"Ми перші обмінені засуджені військовополонені з цієї луганської колонії. Я думаю, що їм буде легше, коли вони знатимуть, що це можливо і що це відбувається", – сказав Буткевич у ніч обміну.

Він пробув у полоні понад два роки. Востаннє ув’язненого в Росії сина батьки бачили на фото у серпні 2023 року, коли відбулося засідання апеляційного суду у Москві. Максим був на відеозв'язку з Луганського СІЗО. Правозахисники, які були у суді, сфотографували екран із зображенням Максима.

Так званий суд "ЛНР" у березні 2023 року засудив Максима Буткевича за жорстоке поводження з цивільними, використання заборонених методів у ході збройного конфлікту, а також у замаху на вбивство.

За версією росіян, 4 червня 2022 року у Сіверськодонецьку Буткевич вистрелив із протитанкового гранатомета по під'їзду житлового будинку, де в цей момент були двоє людей.

За свідченнями рідних Буткевич воював на Луганщині і не був у Сіверськодонецьку.

Після того, як у червні 2022 Буткевич потрапив у полон, російські ЗМІ почали писати про нього як "переконаного фашиста" та "головного підривника режимів" у Казахстані та Білорусі.

Десятки російських сайтів публікували новини про Максима, де його називали "бойовиком" і "нацистом", "пропагандистом" і "русофобом". Йому приписували розпалювання громадянської війни.

Пропаганда також називала його "британським шпигуном" через те, що він колись працював на BBC.

До моменту вступу у лави ЗСУ з початком великої війни, у Буткевича не було військового досвіду, за винятком навчання на військовій кафедрі разом з отриманням філософської освіти.

Майже 15 років свого життя Буткевич присвятив правозахисній діяльності. Він входив до правління українського представництва Amnesty international. Був співзасновником організації "Без кордонів", яка бореться з ксенофобськими та расистськими проявами в Україні, допомагає переселенцям.

Максим Буткевич добивався визволення в'язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

У його біографії - робота в українській службі ВВС у Лондоні, де він робив програми про мистецтво та проблеми біженців; викладання у Києво-Могилянській академії; робота в ООН.

Колеги і друзі називають його пацифістом і захисником мігрантів. Він публічно засуджував расизм, ксенофобію, дискримінацію, антисемітизм, гомофобію, фашизм та нацизм.

Владислав Андріанов, чоловік Мар'яни Чечелюк

"Вдома", - так у ніч на 19 жовтня повідомила Мар'яна Чечелюк про повернення чоловіка з російського полону.

Коли у травні 2024 року слідчу з Маріуполя звільнили з полону росіян - Мар'яна мріяла, щоб зустрічав її коханий - Владислав Андріанов.

Але на той момент він усе ще перебував у полоні і пережив теракт в Оленівці. Чоловіка Чечелюк засудили до 25 років колонії.

"Це великий удар по моєму серцю, коли я дізналася, що тебе немає", - сказала тоді дівчина.

Увесь цей час - у полоні і після звільнення - Мар'яна носила чорну нитка замість каблучки: "Вона надавала мені сили жити і тримати тебе у твоєму серці".

Чечелюк підтримувала акції "Free Azov" і постійно писала про свого партнера у соцмережах.

Захисники Маріуполя

"Мій коханий повернувся з полону!", - написала Марія, дружина Сергія Аліксєєвича.

Сергій перебував у полоні понад два роки. Його тривалий час вважали зниклим безвісти після вибуху в Оленівській колонії у липні 2022 року. Попри суттєві поранення, Аліксєєвич вижив.

Його дружина закликала говорити про військових, які все ще перебувають у полоні. "Розголос дійсно рятує", - написала вона у соцмережі X.

Під час обміну звільнили також Олександра Свинарчука, морпіха 36 бригади. Російський суд звинуватив його у вбивстві мирних жителів і засудив до довічного ув'язнення.

У квітні 2022 року з території заводу Ілліча в Маріуполі частині морпіхів вдалося прорватися на Азовсталь. Інші, як Свинарчук – потрапили у полон.

Олександр ніколи не бачив свого сина Захара.

З полону повернулися і поліцейські, які до останнього дня несли службу в Маріуполі - Максим Дуднік та Єгор Денисов, повідомляє Нацполіція.

Під час блокади Маріуполя Дуднік допомагав з евакуацією цивільних, а після оточення міста перебував на "Азовсталі".У травні 2022 року потрапив у полон.

Невесні 2022 року Денисов входив до групи людей, що організовувала евакуацію цивільних з окупованого на той час Маріуполя. У березні 2022 року росіяни затримали його в Маріупольському районі.

Усі звільнені з полону наразі потребують фізичною та психологічної реабілітації, заявив омбудсмен Дмитро Лубінець.

Денис Прокопенко, командир 12 бригади спеціального призначення "Азов", привітав звільнених військовослужбовців і нагадав, що в російських тюрмах залишаються близько 900 бійців "Азову".