В Австрії переміг проросійський противник України. Чого чекати від "нового Орбана"

29 вересня в Австрії на виборах у Національну раду (нижню палату парламенту) перемогла проросійська ультраправа Австрійська партія свободи (FPÖ) на чолі з Гербертом Кіклем.

Згідно із офіційними попередніми результатами, партія Кікля виграла 29,2% голосів виборців, - це майже на три відсотки більше, ніж правляча консервативна Народна партія (ÖVP), яка набрала 26,5%.

Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) отримала 21%, а "зелені" та NEOS – 8% та 9%.

Разом із тим, величезний відсоток підтримки далекий від більшості, і партії буде важко сформувати дієздатний уряд.

Перемога FPÖ в Австрії – це лише остання ланка у цілому ланцюжку здобутків крайньоправих в Європі.

FPÖ вже була в урядовій коаліції, але тепер консерватори з ÖVP, які на другому місці за результатами виборів, відмовилися брати участь в уряді, очолюваному Кіклем.

Головний суперник лідера крайньоправих канцлер Карл Ніхаммер заявив, що "неможливо формувати уряд з тим, хто обожнює конспірологію".

Без Австрійської народної партії (ÖVP) Кікль не зможе сформувати уряд.

"Зелені" на чолі з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом теж повністю виключили партнерство з FPÖ через її "антиєвропейську" позицію і відмову засудити вторгнення Росії в Україну.

Негаммер взагалі хоче спробувати створити коаліцію без Кікля, вступивши в партнерство із "зеленими" та ліберальною партією NEOS, хоча багатьом ця ідея здається утопічною.

Можна не сумніватися в одному: перемозі FPÖ в Австрії та посиленню ваги австрійських ультраправих у Європарламенті поряд із Віктором Орбаном та іншими євроскептиками не зрадіють ні в Брюсселі, ні у Києві.

Погляди Кікля на майбутнє ЄС, міграцію та війну в Україні так схожі з ідеями прем'єр-міністра Угорщини, що його навіть називають "новим Орбаном".

55-річний лідер австрійських ультраправих Герберт Кікль не залишає сумнівів у своєму політичному ідеалові.

"Для мене прикладом є Угорщина", — неодноразово заявляв виборцям Кікль, котрий входить до коаліції націоналістів та євроскептиків "Патріоти за Європу" в Європарламенті. Натхненником її став прем'єр Угорщини Віктор Орбан.

Російсько-українська війна і нейтралітет Австрії

Австрійська партія свободи (FPÖ) — не єдина політична сила в Австрії, яка симпатизує Росії, утім, її вважають найбільш прокремлівською з усіх, вказує кореспондентка ВВС Марина Ромадова.

Кікль і його колеги називають НАТО винуватцем війни в Україні, а також заявляють, що війна вигідна насамперед США. Вони виступають проти підтримки Києва та участі в антиросійських санкціях, вважаючи це порушенням нейтралітету Австрії.

Як нейтральна країна Австрія не допомагає Україні зброєю, але надає фінансову допомогу Києву. Відень, зокрема, виділив два мільйони євро на обладнання для розмінування в Україні. Австрія також здійснює виплати до Європейського фонду миру, з якого фінансуються постачання зброї ЗСУ.

Кікль хоче покласти цьому край.

"Ми виступаємо за активну політику світу та нейтралітет — виплати у Фонд миру ЄС мають припинитися. Австрія повинна використовувати свої гроші на власну армію", — йдеться в маніфесті FPÖ.

У березні 2023 року під час відео промови президента Зеленського перед австрійським парламентом депутати партії Кікля демонстративно залишили зал у знак протесту. "Національна рада — не сцена для протиборчих сторін", - заявили вони.

Цю риторику наочно ілюструє передвиборчий плакат FPÖ під гаслом "Зупиніть безумство ЄС".

Кікль обіцяє поставити хрест і на амбіціях України вступити до Євросоюзу. Він заявляє про "загрозу європейському сільському господарству" і обіцяє блокувати продовження переговорів з Києвом.

У справі санкцій Австрія, на думку Кікля, повинна керуватися насамперед національними інтересами, а вони полягають у тому, що Відню потрібен російський газ.

Австрія дійсно значно більше залежить від Росії, ніж інші європейські країни, які за роки війни навчилися обходитися без російських постачання — у липні 83% всього імпортованого Австрією газу прийшло з Росії.

Фортеця Австрія

Під час кампанії Кікль також говорив про те, що стане народним канцлером (Volkskanzler), що може нагадати деяким австрійцям термін, який використовувався для опису Адольфа Гітлера у нацистській Німеччині.

У внутрішній політиці, і перш за все, у питанні міграції, яке хвилює австрійців найбільше, Кікль теж рівняється на свого угорського однодумця Орбана, який ігнорує законодавство ЄС про надання притулку. Минулого року в Угорщині його отримали лише п'ять осіб.

Австрійські ультраправі хочуть досягти того самого. Це імпонує частині виборців, які критикують владу за недостатньо жорстку міграційну політику.

У 2022 році в Австрії подали 112 272 прохання про притулок — більше, ніж у розпал міграційної кризи у 2015 році.

Якщо FPÖ очолить наступний уряд або увійде до його складу, Кікль обіцяє перетворити Австрію на "фортецю" неприступну для мігрантів. "Ми більше не прийматимемо прохань про надання притулку", — заявляє лідер австрійських ультраправих.

Ба більше, його партія виступає за так звану "рееміграцію" — виселення з Австрії іммігрантів у країни їхнього первісного проживання, зокрема тих, хто отримав австрійське громадянство, але, з погляду FPÖ, "не зумів асимілюватися".

Згідно з новим дослідженням Австрійського інтеграційного фонду (ÖIF) зараз в Австрії проживає близько 78 тисяч українців, які виїхали через війну. Майже половина з них уже працює і має гарний рівень володіння німецькою. Більшість не планують повертатися в Україну найближчим часом.

Кікль уже намагався перейменувати австрійські центри реєстрації шукачів притулку в "центри виїзду", коли обіймав посаду міністра внутрішніх справ в уряді ексканцлера Себастьяна Курца. Прийшовши до влади, він ймовірно повернеться до цієї ідеї.

Під гаслом "рееміграції" у Відні в липні пройшла акція ультраправих, що закінчилася зіткненням з лівими активістами, які виступали проти. В ході зіткнень затримали понад 50 осіб.

Австрійські ультраправі навдивовижу змогли перегрупуватися і повернути вплив після гучного скандалу. П'ять років тому він призвів до розвалу урядової коаліції і, здавалося, поставив хрест на політичних амбіціях FPÖ. Але ні.

"Ібіца-гейт" і фіаско FPÖ

У 2019 році в Австрії розгорівся скандал, відомий як "Ібіца-гейт". На відеозаписі з прихованої камери на віллі на іспанському острові Ібіца тодішній віцеканцлер і лідер FPÖ Гайнц-Крістіан Штрахе перед парламентськими виборами 2017 року обіцяє ймовірній "племінниці російського олігарха" держконтракти в обмін на фінансову та медійну підтримку його передвиборчої кампанії.

За даними австрійської газети Die Kronen-Zeitung, племінницю олігарха на відео зіграла боснійська студентка, а зустріч виявилася пасткою для політиків, які брали участь у ній.

Публікація відео викликала землетрус на політичній сцені Австрії, призвела до розвалу коаліції консерваторів та ультраправих, краху політичної кар'єри лідера FPÖ Гайнца-Крістіана Штрахе та дострокових виборів у країні.

До речі, Герберт Кікль у той час був міністром внутрішніх справ і мав очолити розслідування зустрічі на Ібіці, але, як повідомляла австрійська преса, не поставився до справи серйозно. Його звільнили з посади голови МВС.

Здавалося, що від такого фіаско Австрійська партія свободи не зможе оговтатися ще довго, але не все так просто.

Другий прихід FPÖ і новий скандал

Відродження FPÖ після "Ібіца-гейту" виявилося несподіваним і стрімким, а допомогла цьому комбінація обставин, з яких керівництво партії змогло отримати вигоду. Воно зайняло непримиренну позицію з найгостріших питань і створило велику виборчу базу.

Повернення ультраправих на політичну сцену почалося в пандемію коронавірусу, під час якої партія жорстко критикувала коронавірусні обмеження та кампанію зі щепленням.

Коли в кінці 2021 року Австрія першою в Європі ввела обов'язкову вакцинацію для всього дорослого населення, в країні почалися масові протести, на хвилі яких FPÖ швидко набирала популярності.

Партія, яку на той момент уже очолив Герберт Кікль, вимагала припинити "коронадиктатуру" і знайшла підтримку серед австрійців, незадоволених обов'язковою вакцинацією.

Водночас панівна консервативна Австрійська народна партія (ÖVP) стрімко втрачала позиції на тлі корупційного скандалу, в якому виявився замішаний її лідер і на той момент канцлер Австрії Себастьян Курц.

Курца та його соратників звинувачували в підкупі місцевих ЗМІ за публікацію вигідних для ÖVP соцопитувань. Підсумком скандалу стала відставка Курца. З цього приводу досі триває розслідування.

Наплив мігрантів і стагнація в економіці, що хвилювали австрійців, теж грали на користь ультраправим. Інфляція в Австрії досягла максимуму в 11,2% у січні 2023 року і залишається вищою за середню за єврозоною. Ціни на газ у першій половині минулого року зросли на 103%.

Пожвавити економіку і приборкати зростання цін ÖVP не вдалося, не допоміг їй і новий скандал, у якому фігурувала Австрійська партія свободи (FPÖ).

Попри те, що цей скандал потенційно може мати набагато серйозніші наслідки, ніж "Ібіца-гейт".

Навесні цього року австрійська поліція затримала Егісто Отта — колишнього агента австрійської розвідки, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії.

Отт фігурував у розслідуванні Der Spiegel і The Insider про ексдиректора фінансової компанії Wirecard Яна Марсалека, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби. ЗМІ писали, що Отт нібито допоміг Марсалеку, який згодом утік у Росію, створити шпигунський осередок для російських спецслужб.

Австрійська розвідка підозрює, що Марсалек від імені Москви співпрацював із FPÖ у той час, коли Кікл був міністром внутрішніх справ.

"Російські шпигунські мережі загрожують нашій країні, проникаючи в політичні партії або експлуатуючи їх", — заявив канцлер Австрії Карл Негаммер, звинувативши Кікля в бездіяльності на посту глави МВС.

Кікль, втім, не лише відкинув будь-які звинувачення, але й заявив, що відповідальність за провали в сфері національної безпеки лежить на ÖVP, адже саме вона була домінантною партією в коаліції 2017–2019 років.

Тож другого політичного землетрусу не сталося, і на передвиборчих рейтингах партій шпигунський скандал ніяк не позначився.