Що таке БЕБ і чим загрожує Україні непризначення його голови

Кабмін так і не призначив кандидатуру Олександра Цивінського на посаду керівника Бюро економічної безпеки України попри дедлайн 31 липня. Це може заблокувати черговий транш від МВФ і зашкодити процесу євроінтеграції. Розповідаємо, що таке БЕБ і чому важливо призначити керівника Бюро саме зараз.

Після виходу цієї статті прем'єрка України Юлія Свириденко зустрілася з Олександром Цивінським, якого уряд так і не призначив на посаду директора БЕБ до завершення дедлайну від МВФ. Про це Свириденко повідомила на своєму фейсбуці, пізніше це підтвердив і сам Цивінський. Його призначення на посаду може відбутися наступного тижня після проходження поліграфа.

Бюро економічної безпеки в теорії має працювати на економічну безпеку України та сприяння її інвестиційної привабливості.

Бюро, створене у 2021 році, стало єдиним профільним органом, який розслідує економічні злочини. Фактично, БЕБ замінило податкову міліцію та економічні підрозділи в СБУ та Нацполіції.

Метою його створення було зменшення тиску на бізнес та контроль використання міжнародної допомоги. Цей орган мав стати незалежним від політичних впливів.

Проте від самого початку його роботи закладений у створення БЕБ задум не спрацював як належало.

У 2021 році відбувся перший конкурс на обрання голови БЕБ. Тоді конкурсну комісію очолював радник голови ОП Тимофій Милованов. Конкурс завершився скандалом, кількох незалежних кандидатів не допустили до нього, а до незалежності призначеного керівника були сумніви в експертів та західних партнерів України.

Західні партнери України почали говорити про неефективність реформи БЕБ та вимагати від Києва проведення відкритого конкурсу за вирішальної участі західних експертів, як це відбувається при обранні керівників НАБУ і САП.

Зрештою задля отримання західної допомоги влада таки погодилась на реформу БЕБ та прописала нову процедуру обрання керівника.

Нова комісія на початку літа 2025 року визначила переможцем конкурсу детектива НАБУ і направила його кандидатуру на затвердження Кабінету міністрів. Проте уряд відмовився це робити, попри дедлайн для призначення 31 липня.

Як БЕБ повʼязане з євроінтеграцією

На тлі скандального закону про знищення незалежності антикорупційних органів напруженість між Офісом президента Володимира Зеленського та антикорупційними активістами посилилась і в інший спосіб.

Цього року на посаду керівника БЕБ незалежна комісія обрала детектива НАБУ – Олександра Цивінського. Однак 9 липня уряд відмовився його призначати, залишивши цю посаду вакантною.

29 липня Європейська комісія офіційно звернулася до Києва із вимогою якнайшвидше призначити голову Бюро економічної безпеки згідно з законом та чинною процедурою відбору. Про це повідомила кореспондентка Європейської правди з посиланням на заяву речника Єврокомісії.

Брюссель наголошує, що це призначення є необхідною умовою для просування реформи БЕБ та забезпечення його незалежного й ефективного функціонування.

Водночас реформа Бюро економічної безпеки є частиною зобов'язань України в межах євроінтеграційного процесу. Зокрема, у звіті про розширення ЄС за 2024 рік окремо підкреслюється необхідність прозорої реалізації закону про БЕБ, включно з конкурсом на основі особистих заслуг і доброчесності.

Заповнення цієї посади до четверга, 31 липня, є умовою продовження надання допомоги з боку Міжнародного валютного фонду в межах чотирирічної програми на суму 15,6 мільярда доларів, яка стартувала у 2023 році.

Уряд не підтримав кандидатуру Цивінського

Конкурс на посаду керівника Бюро економічної безпеки 24 червня виграв детектив НАБУ Олександр Цивінський.

Він був одним із перших детективів від створення органу та має на своєму рахунку кілька гучних розслідувань, серед яких – справа проти Сергія Пашинського та операція "Чисте місто" у міській держадміністрації Києва.

Однак Кабмін так і не підтримав кандидатуру Цивінського. Причина – безпекова оцінка СБУ, зокрема, що стосується родинних зв'язків із громадянами Росії.

Сам Цивінський заявив, що впродовж 10 років проходив усі необхідні перевірки, а рішення вважає незаконним. Крім того, він не отримав жодного офіційного пояснення або документів щодо причин відмови.

Уряд звернувся до комісії подати кілька кандидатів-переможців, які відповідатимуть усім установленим вимогам. Однак конкурсна комісія вирішила не переглядати кандидатуру Цивінського, та не має такої можливості – закон цього не передбачає.

24 липня документи на призначення Олександра Цивінського на посаду директора БЕБ повторно внесли до Кабміну, але той їх не розглянув.

31 липня Цивінський повідомив на своєму фейсбуці, що СБУ офіційно підтвердила відсутність підстав непризначення його на посаду Директора Бюро економічної безпеки України.

В опублікованому листі від СБУ йдеться зокрема про те, що жодного запиту з боку Кабінету Міністрів щодо кандидатури Цивінського не надходило, а перевірка проводилась на підставі звернення голови конкурсної комісії. Крім цього, лист, на який посилався Кабмін, датований 30 червня – вже після завершення конкурсу, рішення комісії та передачі документів до Уряду. Після повернення з КМУ цей документ був знищений, другого примірника не існує.

Конкурсна комісія БЕБ

Деталі ситуації розʼяснили члени комісії з добору директора БЕБ України на пресконференції 30 липня.

Конкурсна комісія зазначила, що під час відбору розглянула інформацію від СБУ про трьох кандидатів, які мали звʼязки з громадянами Росії. Втім, СБУ не кваліфікувало цих фактів як такі, що можуть загрожувати державній безпеці. Отже, всі вони успішно пройшли перевірку у травні 2025 року.

Більш того, всі троє кандидатів, зокрема переможець конкурсу Олександр Цивінський, мали доступ до державної таємниці, а інформація про їхні звʼязки була відома тривалий час.

"Якби ця інформація була новою, або ж критичною, то його позбавили би доступу до таємниці", – ствердила голова комісії Лаура Стефан.

Утім, члени конкурсної комісії не знають, яку інформацію від СБУ отримав Кабмін, і чи містить вона нові деталі – крім наданих під час відбору.

На думку члена комісії Джима Вассерстрома, Бюро економічної безпеки України відіграє зараз і буде відігравати ключову роль у процесі відбудови. Він зазначив, що бачить великий інтерес міжнародної спільноти до забезпечення підзвітності за кошти, які надходять Україні. Нині, за його словами, довіра до таких інституцій, як НАБУ, САП, БЕБ і СБУ була поставлена під сумнів.

Стосовно наступних кроків після ухилення від рішення Кабміном, комісія підкреслила, що не вступатиме в дискусію з урядом. Члени комісії наголосили: свій мандат виконали та вичерпали повноваження. Їхнє рішення є остаточним, а закон зобовʼязує Кабін призначити обраного кандидата на посаду.

"Немає поля для маневру, закон це чітко визначає. Рішення Кабміну від 9 липня, де чітко було зазначено, що Кабмін відхиляє проєкт розпорядження щодо призначення обраного кандидата на посаду, – це порушення закону", – додав Джим Вассерстром.

Усі члени комісії зазначили, що не відчували жодного тиску щодо будь-яких рішень: ані в підтримку, ані проти жодного кандидата.

"Ми члени комісії виконали своє завдання сумлінно, маючи на увазі найкращі інтереси України", – наголосила Лаура Стефан.

Позиція Дениса Шмигаля

Колишній премʼєр-міністр на момент відхилення кандидатури на голову БЕБ, а нині міністр оборони Денис Шмигаль прокоментував ситуацію в інтервʼю BBC Україна.

На запитання, чому кандидатура Цивінського не була схвалена урядом, не дав прямої відповіді, а лише ствердив, що Кабмін є колегіальним органом, і так проголосували міністри, "заслухавши інформацію від колег".

За його словами, це не означає, що Кабмін хоче новий конкурс – комісія має подати й інших кандидатів.

"Як варіант, це один з варіантів. Повторно подати, одного чи двох. Там закон дає комісії варіанти, як діяти в таких випадках", – ствердив міністр.

Сам він утримався від голосування.

"Я заслухав дані, які викликали в мене застереження, вони стосувалися питань національної безпеки і, відповідно, я утримався", – сказав Денис Шмигаль.

Нова керівниця уряду Юлія Свириденко не пояснювала, чому вже за її керівництва не сталось призначення.