Уряд Німеччини намагається рятувати євро не лише з партнерами по ЄС, а й самотужки. Що не знаходить підтримки у пересічних громадян.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель переконана, що єдина європейська валюта - на межі загибелі, а її загибель означає розвал єврозони: рухне євро - рухне ціла Європа! Тож нині порятунок єдиної валюти - не лише порятунок євро, а й збереження самої європейської ідеї. Саме тому вона представила Бундестагу план порятунку євро. Зокрема пропонується зробити жорсткішим контроль за діяльністю ринків, щільніше скоординувати дії країн - членів єврозони та створити канву для визнання держави неплатоспроможною. А щоб усі учасники дотримувалися цих правил запроваджується інститут позбавлення держав права голосу.
Водночас німецький фінансовий регулятор BaFin оголосив тимчасовий мораторій на так звані ризикові фінансові спекуляції, передовсім на короткі продажі за євро державних облігацій без покриття, тобто на продажі в борг незабезпечених цінних паперів. Німеччина пішла на цей крок з надією зупинити трейдерів, котрі ведуть гру на здешевлення європейської валюти. BaFin також заборонив спекулятивні продажі без покриття акцій 10 найбільшим німецьким банкам і страховикам. Але це рішення не загальмувало падіння євро: не встигла Меркель вийти за поріг Бундестагу, як їхні акції рухнули.
Чимало німецьких аналітиків фінансових ринків вважають, що саме німецький уряд спровокував новий обвал, адже напередодні курс євро стабілізувався і навіть зріс. Фондові індекси в Європі теж показували зростання, інвестори активно розкуповували облігації уряду ФРН, а в ділових виданнях з'явилася інформація про те, що впродовж останнього тижня відбулося успішне розміщення суверенних облігацій Іспанії, Португалії та Ірландії - країн, що є джерелами кризи.
Можливо, вважають експерти, це рішення могло бути пов'язане з неповороткістю бюрократії, яка із запізненням реагує на виклики. Але дуже схоже, що річ не в бюрократії, а в політичній позиції обмежити свободу фінансових ринків. Адже Ангела Меркель ще на початку травня оприлюднила свою думку про те, що все, що нині відбувається - це «битва політиків проти ринків», й що «спекулянти - наш супротивник». Виступаючи в Бундестазі, вона розвинула цю думку, додавши, що «відсутність правил і лімітів може спричинити руйнівну поведінку на фінансових ринках й самі вони неспроможні виправити ці помилки». Тож вочевидь уряд ФРН вважає продаж євро та облігацій європейських країн війною і вбачає у цьому загрозу власному існуванню. Тому й обмежує свободу фінансових ринків відверто висловлювати свою думку про кредитоспроможність європейських урядів.
Тутешні спостерігачі переконані: така ситуація спричинить подальше падіння курсу євро та подорожчання вартості запозичень на ринок капіталу для слабкіших європейських країн і корпорацій. А інвестори, купуючи облігації, неодмінно вимагатимуть премії. Уникнути цього можливо лише здійснюючи відповідальну бюджетні політику та дотримуючись положень Маастрихтської угоди. Якщо цього не робити, то довір'я ринків буде підірване. Щодо інвесторів, то, усупереч заборонам, вони знайдуть спосіб захистити себе від втрат: жодне регулювання не змусить їх купувати активи, ризик володіння якими їм здасться зависоким. Тим паче, що заборона коротких продаж саме нині стала шоком для учасників біржових операцій, які, не маючи можливості заробляти легально, відійдуть у тінь.
Уряд Німеччини вважає заходи, спрямовані на стабілізацію спільної європейської валюти, безальтернативними та сподівається, що його приклад підтримають інші країни Європи. Але вочевидь Кабінет Меркель очікує розчарування: у ЗМІ з'являється дедалі більше повідомлень про те, що партнери по ЄС скептично ставлять до цього заклику й не мають жодних планів щодо цього. А також вважають, що біржовики на інших континентах теж не підтримають німецького регулятора, й спекулюватимуть валютою, передовсім євро, коли захочуть. Тож Німеччина навряд чи зможе сама зупинити гравців, які «шортитимуть» держоблігації європейських країн.
Тим часом громадяни Німеччини нічого так не бояться, як галопуючої інфляції. З покоління у покоління тут розповідають про кошмар 20 століття, коли зарплатню видавали валізами по два-три рази на день. Тому оцінки експертів, що міцність спільної європейської валюти може обійтися ФРН у 123 мільярди євро - такий обсяг її участі в державних гарантіях, що їх надають країни ЄС в ім'я фінансової стабілізації - стали гіркою пігулкою для пересічних німців. Викликавши нову хвилю невдоволення ... Грецією, яка стала загрозою їхньому благополуччю. Численні опитування громадської думки свідчать, що мало не 95% німців не бажають ділитися з країною, суспільство якої живе не за статками й не поспішає себе обмежувати в одержанні благ від держави.
З другого боку, дедалі частіше німецькі громадяни переймаються питанням: «Як могла Греція, країна, яка в європейському ВВП займає лише кілька відсотків, - цей маленький ґудзичок на «мундирі» ЄС - потягнути у фінансову безодню цілий континент разом із заможними країнами? Невже її проблеми всерйоз могли розхитати єврозону? Чи не йдеться тут про грандіозну фінансову гру, у якій хтось «зробить» величезні гроші? Скільки мільярдів уже заробили, й скільки ще зароблять спекулянти на всіх континентах, жонглюючи інформацією про євро, що спричиняє його падіння - на тлі долара, який припинив падати? Навіть на рівні обивателя дедалі більше поширюється думка, що саме США розхитують човен, щоб ослабити євро. «Ні, дякуємо», - кажуть німці, - ми в такі ігри грати не бажаємо!»
Уряд Німеччини намагається рятувати євро не лише разом з партнерами по ЄС, а й самотужки. Що не знаходить підтримки у пересічних громадян: правляча коаліція - Партія християнських демократів та Вільна демократична партія і її лідери, передовсім Ангела Меркель, у зв'язку з непопулярними серед виборців заходами з надання пакету допомоги Греції втрачають рейтинги, й навіть зазнали поразки на виборах у Ландтаг землі Північний Рейн-Вестфалія, де вона досі правила. Крім того, християнські демократи та ліберали втратили більшість у представництві земель - Бундесраті. Це означає, що чимало підготовлених урядом законопроектів доведеться загальмувати - до погодження і обговорення з опозицією. Тож Меркель, яка намагається урятувати спільну європейську валюту, відтепер доведеться думати, як урятувати себе...
