У Кремль - у шльопках
Московський дрес-стиль: менше, проголошує заголовок у Нью-Йорк Таймс. Газета має на увазі, що чим менше одягу, тим краще. Але чому і з якого це часу в Москві, відомій тим, що без макіяжу й убрання "з голочки" дівчата там і з хати не виходять, а по хліб ходять на підборах?
Про спеку й пожежі в Росії світові впливові газети писали як не щодня, то часто. Багато й британських, і американських видань казали, що засуха й боротьба з пожежами показали слабкість путінської Росії. Робилися великі геополітичні висновки, прогнозувалися соціальні зміни.
Росіяни почали ходити на роботу у взутті, в якому, кажуть наші колеги з Російської служби Бі-Бі-Сі, вони раніше поткнулися б хіба в баню.
Реакція на це у людей різна: консервативно налаштовані критикують - мовляв, столиця великої країни, як не соромно. Ті, в кого самого цим літом від спеки трохи не розплавилися мізки, схвалюють: нічого, мовляв, страждати в костюмах у 40-градусну спеку.
Але якщо подивитися на історію костюма, особливо ділового, то такі зміни в свідомості є цілком логічними. Не так давно й спідниці по коліно вважалися надто викличними. Ще в 80-х роках школярку, яка прийшла у светрі поверх форми в морози (і ми знаємо ім'я цієї школярки), могли і відправити перевдягатися: непорядок.
Прийнятність чи неприйнятність певного стилю одягу визначається суспільством. У природі людини, яка і за теорією Дарвіна, і за теорією божественного походження з'явилася на світі голою, не закладено якогось такого правила.
Міні-спідниця - це аморально, а хустка - це морально, вважали наші бабусі. Але зараз у деяких західних країнах, які борються за свою світськість, немає жодних проблем ходити в університет, банк, на вибори чи в суд у міні-спідниці; а от у хустці (яка вважається релігійним мусульманським символом) треба сидіти вдома. Причому незрозуміло, чи ці заборони поширюються тільки на Фатіму, чи й на Глахвиру Федотівну в квітчастому очіпку.
Що ж до Москви, то майки й шльопки пояснюються не лише спекою, пише газета. Вона цитує Дьюрдью Бартлетт, фахівця із соціалістичної та постсоціалістичної моди Лондонського Коледжу Моди. "Я б сказала, що феномен напівголих людей, які гуляють центром Москви, чітко позначає кінець концепції контрольованих тіл, організованих і керованих державою, згідно з принципами соціалістичної пуританської ідеології", - каже автор книги "Мода-Схід: Привид, який переслідував соціалізм", яка готується до друку в жовтні.
Але Александр Васільєв, провідний історик моди в Росії, який часто з'являється й на українських каналах і в журналах, каже, що крайнощі жіночої моди в Росії - від коротких шортів до надто пишного одягу поза контекстом - є наслідками того, що він називає браком чоловіків у Росії і, відповідно, конкуренцією серед жінок.
Але чи при плюс 40 на асфальті москвичі ще спроможні думати про те, як одягнені москвички навколо них, чи мріють лише про дощ? На це питання відповідь знають лише вони.
КоментаріЗалиште допис
Колись, у перестройку, лікар з Польщі провідав нашу лікарню (рух такий був - лікарі без кордонів). Він був вдягнений по-літньому, для подорожі, в тому числі у сандалях без шкарпеток. Наше комуністичне начальство так висміяло його перед нами, що ми не сумнівались у своїх перевагах над Заходом. А він говорив розумні речі, до яких нам треба було ще дорости.
Це ваші англійці в Херсоні не були, там такий дрес-код споконвічно :)
як на мене дрескод узагалі нудота
тим паче в професіях, у яких це не важливо. Людина мусить мати право самовиражатися. І хто, скажіть став гіршим спеціалістом від того, шо вдягнув взяття із відкритими пальцями чи джинси?
А мені здається, що московський дрес-код зник іще в середині 90-х, коли інтелігенція виїхала, а багаті перебралися на Рубльовку.