У слові "читач" обидва "ч" - тверді
|2011-02-18, 13:34
Вітаю вас, шановні радіослухачі, і постараюся відповісти на ваші запитання.
Запитують: як записувати українськими літерами м'які шиплячі іншомовних слів?
Почнемо з того, що в українській мові немає м'яких шиплячих, є тільки пом'якшені. Пом'якшені вони бувають у позиції перед "і", а також подовжені шиплячі перед "я", "ю". Наприклад: "Запоріжжя", "підніжжя", "піддашшя", "ніччю", "річчю".
Або інші приклади. У слові "читач" тверді обидва "ч", у слові "читачі" другий пом'якшений. Так само "вірш - вірші". "Бджола" - твердий "дж", "бджілка" - пом'якшений. Тож написання на кшталт "Меджі", "Фуджісан" - закономірні. А ось написання "Джьошин" неприпустиме, потрібно - "Джошин" без м'якого знака.
Радіослухач Роман пише, що в реченнях "Орися крутнулася та побігла по ріллі" і "Василь не лінувався, хазяйнував, та Ганна не любила празникувати в будень" сполучник "та" звучить дико.
А я й не пропонував тут писати "та". У прикладах, наведених із творів Григорія Тютюнника та Івана Нечуя-Левицького в цих реченнях стоїть сполучник "і". У сполучника "і" є фонетичний варіант "й". Спільна функція цих сполучників - єднальна, приєднувальна. Тут вони цілком рівноправні. Наприклад: "Тут біля хати уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я" (Наталя Забіла).
Тому думка, яку почув радіослухач Сахник, нібито "та" означає другорядність у переліку, не відповідає дійсності. Сполучник "та" широко вживаний в офіційних назвах: "Театр опери та балету", "Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології", банк "Фінанси та кредит". Але "та" не може бути повторюваним у зіставлюваних конструкціях. Наприклад: "І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуюся, чому не йде апостол правди і науки" (Тарас Шевченко).
Тут не можна було написати: "та день іде, та ніч іде" і так далі. Крім єднальної, сполучник "та" виконує ще й протиставну функцію: "Хоч ізійшлися і раненько, та пан Еней наш опізнивсь" (Іван Котляревський).
Прізвище "Сахник", хоч воно, може, й польського походження, як думає його носій, потрібно писати з "и" після "н". Так, як пишемо "Коперник", "Ботвинник" тощо
КоментаріЗалиште допис
Пане професоре, дайте, будь ласка, відповідь на моє запитання від 10 січня про ваше ставлення до запозичених слів і де, приблизно, міра того, наскільки треба від них захищати мову (якщо потрібно взагалі). Дякую!
Шановний пане професоре,
Чудова Ваша рубрика, безмежно вдячний. Проте українська служба BBC користується такою мовою, що в жодні ворота не лізе.
Діяспора завжди вирізнялась тим, що не вживала сов'єтизованої на московський манер української мови. Проаналізуйте, прошу, будь-яку статтю укр. сторінки BBC і виправте численні помилки, недолугі висловлювання. Є на BBC досить непогані журналісти, але з мовою усім тяжко. Може дайте їм вправи якісь робити, бо самотужки вчитись не вміють. Може й читачам буде цікаво робити вправи? Відповіді можна помістити за кілька днів по тому.
Пане професоре,
Прошу поясніть, як відміняти Лондон, Париж. Укр. служба BBC є в Лондоні, їм би належалося знати, як правильно написати назву рубрики "Добрий вечір з ЛондонА". Бездумна калька з російської.
Шановний пане Доля, пропоную вашій увазі витяг з правил українського правопису, що стосується вашого питання про відмінювання слова Лондон:
"...Закінчення -а, -я мають іменники чоловічого роду, що означають:
загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника, акціонера, спортсмена, підприємця, промовця, Івана, Руслана, Львова, Києва, Харкова, Ужгорода, Ярославля, Тернополя, Севастополя, Марселя;"
Отже згідно з цим правилом - Добрий вечір з Лондона.
"...у правописному словнику Г.Голоскевича (1929) зустрічаємо написання Лембергу, Ленінграду..." Правопис 1928 р. радив уживати закінчення -у в родовому відмінку назв міст: Берліну, Лондону, Парижу, Риму, Нью-Йорку, Херсону тощо. Виняток складали міста з суфіксальним -ів а також такі міста, як Остер, Житомир, Кам'янець, Перемишь, Відень, які зберігали в родовому відмінку закінчення -а: Харків - Харкова, Чернігів - Чернігова тощо.
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
Пане Цюпин,
Свіжесенька перла з ЛондонА: "Землетрус МАГНІТУДОЮ 6,3 бали за шкалою Ріхтера..." Яким витягом з правил "українського" правопису можете пояснити таку красу?
"Education has produced a vast population able to read but unable to distinguish what is worth reading." G. M. Trevelyan