Більшість імен прийшли в українську з інших мов
|2010-11-17, 11:51
Радіослухач Олег уважає ознакою (далі цитую) "пануючої в філології ідеї меншовартості української мови" те, що ми відтворюємо російські та білоруські християнські імена засобами української фонетики.
По-перше, не "пануючий", а "панівний".
По-друге, в філології аж ніяк не панує ідея меншовартості української мови. Таке висловлюють лише російські шовіністи.
Багато філологів і не філологів, українців і не українців сказали чимало добрих слів про українську мову.
Наведу висловлювання відомого російського поета Володимира Солоухіна. Коли в середині 60-х років минулого століття в Радянському Союзі заходилися зливати мови й нації, поет був один із тих, хто виступив проти цього. Він написав статтю в "Литературной газете" "Що нас споріднює", яку закінчив словами: "Да здравствует великий русский язык, но и да здравствует сладкопевная, ни с чем не сравнимая украинская мова!".
Повертаючись до питання про імена, то Ім'я "Микола", як і білоруське "Мікалай", польське "Mikołaj", чеське, словацьке "Mikulaš", російське й болгарське "Николай", сербське "Никола", італійське "Nikkolo", пов'язані таки з грецьким "Ніколаос", а не з гебрайським "Mikhael", як думає радіослухач.
Не завжди звукова схожість є ознакою етимологічної спорідненості. Скажімо, імена "Наталя" і "Натан" зовні дуже подібні. Але перше з них пов'язане з латинським "natalis" - "рідний", а друге походить від гебрайського "Nathan" - "Він (тобто, Бог) дав". Від "Mikhael" походить українське "Михайло", російське, болгарське, білоруське "Михаил", польське "Michał", чеське, словацьке "Michal", італійське "Mikele".
У кожній мові християнські імена зазнали фонетико-морфологічних видозмін, пристосовуючись до законів кожної мови.
Твердження Олега про те, що "більшість імен в Україні власного походження", звичайно, патріотичне, але воно не витримує критики.
З дохристиянських імен українського походження в нас лишилися "Людмила", "Світлана", "Володимир", "Всеволод", "Святослав" та інші на "-слав", кальковані з грецької "Богдан", "Богодар", "Віра", "Надія", "Любов" та деякі інші. Решта прийшла разом з християнством.
Джерелами їх є грецька, латинська та гебрайська, тобто давньоєврейська, мови. Імена грецького походження - "Олена", "Микола", "Олександр", "Олексій", "Андрій", "Катерина", "Галина", "Григорій" тощо.
Латинські - "Сергій", "Віктор", "Віталій", "Валентина", "Наталя".
Гебрайські "Михайло", "Данило", "Іван", "Ганна", "Марія", "Яків".
Скандинавські імена "Ігор", "Олег", "Ольга", "Оскольд" є дохристиянськими, але згодом були канонізовані церквою.
Дохристиянські українські імена, крім названих, залишилися в прізвищах: "Ждан", "Неждан", "Нечай", "Одинець", "Третяк", "Буян" тощо.
Коли Олег уважає, що майже всі імена в нас питомі українські, то хай пояснить, що означають на українському ґрунті, скажімо, імена "Олена", "Григорій", "Наталя", "Сергій", "Іван", "Марія", "Ольга".
Це важко, на відміну від імен семантично прозорих - "Людмила", "Світлана", "Святослав" та інших.
КоментаріЗалиште допис
Пане професоре! Прошу Вашої допомоги у перекладі технічного терміну.
Як перекласти українською російський термін "установка осушки газа": "осушки", "осушення", "осушування"? Ми вже на роботі ламаємо списи :)
Схожа ситуація з "обробкою інформації" чи "обробленням інформації".
Наперед вдячний.
Вітаю, шановний пане Олександре. Важлива ваша думка стосовно слова -досить- . Я вважаю що в українській мові є слова достатньо, доволі, отож -досить- не годиться у цьому значенні. Наскільки мої відчуття відповідають істині?
Також хочу почути Вашу думку стосовно слова знаходитись. Чи доречно його на кожному кроці вживають у медіа у значенні перебувати, або розташовуватись.
Стосовно слова увійдуть. Завжди думав, що наголос на останньому складі, а нещодавно побачив у словнику увІйдуть. Це правильно?
Слово залИшитися чи залишИтися - де наголос. Словник дає два. Мені здається органічніше звучить залишитися. Що Ви скажете?
Ще стосовно буде перебувати - перебуватиме. У більшості випадків я вживаю другий варіант у висловах, де є слово буде. Моя думка, що так більш по українськи. Що Ви думаєте.
Слово договір. Чи не краще скрізь говорити угода? Все таки договор є і в російській а угоди у росіян немає.
Ще стосовно потерпілих і постраждалих. Як все таки переклсти потерпевший?
Стосовно слова проходить у значенні відбудеться. Моя думка, що ПРОХОДИТЬ годиться тільки у прямому значенні, матч не проходить - відбувається триває. Що з цього приводу каже наука?
Дуже дякую за відповідь, оскільки все це потрібно для роботи
Продовжуючи почату паном професором тему імен і прізвищ, хотів би звернути увагу на суперечливу передачу нашими ЗМІ іноземних прізвищ слов'янського походження на -ський. В україномовних текстах можна побачити, наприклад, Моніка Левінськи, Радек Сікорські, А.Кваснєвськи і т.п. Такий правопис виглядає абсурдним: якщо це слова з близько спорідненої мови, то вони повинні відповідати правилам нашої граматики і писатись Левінська, Сікорський, Квасьнєвський і змінюватись за родами і відмінками.
Якщо ж їх вважати такими, що не повинні узгоджуватись з українською граматикою, то має бути Левінскі, Сікорскі, Квасьнєвскі (через -СКІ), тобто -СЬКИ з м'яким знаком та И тут явно недоречне. Яка думка пана професора з цього приводу?