Про відносини, відношення, ставлення і стосунки
|2010-09-16, 13:01
Маю багато запитань щодо синонімічного гнізда "взаємини, відносини, відношення, ставлення, стосунки".
Синоніми, як відомо, - це слова, близькі значенням. Якщо слова не просто близькі, а тотожні щодо значення, то вони звуться не синонімами, а дублетами. Оскільки дублети семантично нічим не відрізняються один від одного, то якесь із них стає рідко вживаним, а то і зовсім виходить з ужитку. Наприклад, у парах морфологічних дублетів "емоційний - емоціональний", "офіційний - офіціальний" другі компоненти тепер майже не використовуємо. У вжитку лишилися тільки "емоційний", "офіційний".
Із синонімів гнізда "взаємини, відносини, відношення, ставлення, стосунки" жоден не вийшов з ужитку, бо вони відрізняються значенням і вживанням.
Проте не всі мовці використовують їх правильно. Однією з причин сплутування є те, що в російській мові нашій групі слів відповідає тільки одне - "отношение" ("отношения"). Необізнані з тонкощами української мови люди не можуть розрізнити семантичних відтінків українських слів. У сучасній літературній мові вживаємо так: слово "взаємини" має тільки множину і позначає зв'язки між людьми. Наприклад, "Племінник не дуже любив свого дядька, але мусив підтримувати тісні родинні взаємини" (Оксана Іваненко).
Близьке до нього слово "стосунки". Але воно використовується на позначення зв'язків не лише між людьми, а і між абстрактними поняттями, між державами, між різними організаціями. Наприклад: "Приятельські стосунки пов'язували Миколу Лисенка та Петра Чайковського" (Максим Рильський). "У постійних стосунках з Київською Руссю у 12 столітті перебувало Закавказзя". (З підручника).
Це слово має також і однину. Наприклад: "До цього скандалу я не маю жодного стосунку". "Відносини" - слово, вживане тільки в множині. Як правило, його використовують у суспільно-політичному значенні. Кажемо: "Інститут міжнародних відносин", "економічні відносини", "суспільні відносини" тощо.
"Відношення" має й однину, й множину і позначає взаємозв'язок між явищами. Воно здебільшого вживане в термінології: "відношення поверхонь", "відсоткове відношення", "синтаксичне відношення".
Слово "ставлення" має лише однину і означає характер поводження з кимось, з чимось. Наприклад: "Я його любив, коли когось цікавить моє ставлення до нього" (Михайло Коцюбинський). Або "Дітей треба навчати шанобливого ставлення до надбань світової культури".
КоментаріЗалиште допис
Доброго дня! Я займаюся роботою з молоддю в християнській церкві.
Наш єпископ зацікавився чому в молитві "Отче наш" використовується слово "НЕХАЙ прийде царство Твоє... НЕХАЙ буде Твоя воля". "Не" - це ж заперечення.. Тобто хай царство не приходить і волі не буде? Невіщо добавляти заперечення до слова-побажання?
Звісно це вірно писати "НЕХАЙ". Але де логіка? Він збунтувався і молиться "ХАЙ", а не "НЕХАЙ".
Дякую за відповідь.
Тарас, Луцьк
Шановний пане професоре. Я є палким Вашим прихильником з часу ознайомлення з Вашою книжкою "Культура слова. Мовностилістичні поради". Не вважаю себе глибоким знавцем української мови, але старанно намагаюся її вивчити. Але часто стикаюся з питаннями, на які мені важко знайти відповідь.
1. Які є питомі українські відповідники російському слову "крышка", як предмету, яким закривають (чи може є якесь інше вдаліше українське слово?) чи загвинчують пляшки? Деякі словники подають значення "корка", "закрутка" і навіть "пробка", хоча самому слову "пробка" у словнику пояснення не надається...
2. Чи можемо ми зараз вживати для позначення гнучкої замкнутої стрічки для прибирання волосся слово "гумка" замість російськомовного недавнього запозичення "резинка", що також в деяких зарадянських словниках присутнє?
3. Чи правомірно взагалі використовувати власні словотвори для означення явищ, чи предметів, що визначаються у нас зараз через штучне адміністративне гальмування власне українського словотвору в останні сімдесят років нашого перебування і складі Росії або іншомовними словами, пр. замість "шорти" - "коротки", або ненадійними україномовними перекладами російськомовних термінів, пр. "производительность труда" - "ефективність праці"??? - чому б не просто "виробіток"!
Дякую за Ваш витрачений на відповідь час.