Циганський фактор
|2010-08-20, 16:42
"Юпітере, ти метушишся, тож, мабуть, боїшся за своє крісло", - прокоментувала одна з французьких газет масові виселення циган до Румунії, до яких вдається уряд Ніколя Саркозі. Місцева преса рясніє цифрами: 70 щойно депортованих, 700 запланованих до кінця літа. Ліва опозиція голосно засуджує "цинічний популізм". Праві провладні кола аргументують рішення відповідними нормами закону від 2007 року. Але що воно відбувається насправді?
Кочові цигани, або, як сором'язливо визначає французьке право, "подорожні особи", звично мандрують французькою територією не рік і не два. Не можна сказати, щоб переважна більшість французів виявляла до них надмірну гостинність. Радше навпаки. Раптова поява тимчасових циганських таборів у двох кроках від власної домівки непокоїть та насторожує. Не самих лише французів, звичайно, але й мешканців усіх тих країн, де звикли бачити ромів.
Можна багато казати про підсвідому ксенофобію та острах невідомого, про політичну експлуатацію людської беззахисності та про недосконалість правничої системи.
Але факти залишаються фактами. Ромське населення століттями не зважає на чужі кордони, міжнародне чиновництво час від часу чинить спроби заштовхати ромів у стандартні правові рамки. Які, - справедливості заради варто зазначити, - в принципі мусять бути однаковими для всіх, незалежно від походження та культурної традиції.
Що з цього виходить? Переважно - політичні скандали різної сейсмічної потужності. Зазвичай, чиновницька активність щодо циган має у Франції часову прив'язку або до виборів, або до іміджевих провалів влади. Бо цигани, скільки їх не висилай літаками до Румунії, не припинять мандрівного життя. А закони, скільки їх не вдосконалюй, ніколи не забезпечать бездоганної своєї реалізації.
Отже, кому вигідні видовищні депортації румунських циган вкупі з потужним комунікативним супроводом? Виглядає так, ніби нинішня французька влада прагне вбити відразу двох зайців. Перша мета - відновлення довіри виборців, що різко впала від початку податкового скандалу навколо мільярдів родини Бетанкур. Середній клас, незадоволений постійним зростом податків усупереч виборчим обіцянкам президента, зовсім не зрозумів дивних привілеїв, що ними користуються обрані мільярдери. Згідно з опитуваннями, традиційна електоральна база правлячої партії шукає іншої політичної сили, яка б краще втілювала її прагнення.
Уряд, отже, намагається перемкнути увагу свого виборця з одного скандалу на інший. Схема стара, як світ, але не факт, що не спрацює. Другий аспект - зміцнення позицій ультраправих політиків, які традиційно сполучають тему небезпеки з проблемою імміграції. Не лише Саркозі, але й його попередник Жак Ширак не раз пробували привернути на свій бік правих радикалів. Вибори не за горами - звідси очевидна потреба розширити електоральну базу.
В ідеалі, чинний французький закон зобов'язує кожне містечко з населенням, більшим, ніж 5000 мешканців, мати спеціально облаштовану паркову зону, де можуть зупинятися "мандрівні особи". Але в реальності лише половина великих та малих міст відповідає букві цього документу. Відразу після президентських виборів невідповідністю особливо не переймалися. Але настали інші часи. Криза, фінансово-політичні скандали та близькі вибори створюють умови до більшої чиновницької вимогливості. Поки що - без надмірного ефекту. Бо старий репертуар ніколи не збирає аншлаг.
КоментаріЗалиште допис
То ви напевне ніколи з циганами не мали справи. І, напевне, не знаєте, що працювати для них гріх, за це можуть вигнати з общини. Я вже не говорю, що злодійство для них - єдиний спосіб самозабезпечення, розом з побиранням. Навіть іноді смішно, коли поляк продає ґазети на перехресті, а циганка - просить з інщого боку, але ґазети не продаватиме - бо гріх працювати. Я був свідком, того коли цигани вчили 4 річну! дитину красти молоко в магазині. І багато з них мають будинки в Румунії і соціальні будинки в UK, які вони можуть здавати іншим.
Коли в 1999 ЄС вирішив надати членство Румунії і Болгарії в подяку за підтримку їхніми урядами нападу НАТО на Сербію, я відразу уявив, як полчища румунських циган (близько 1,5 млн.)заполоняють французькі й італійські міста. Не секрет, що серед ромів поширено жебрацтво, злодійство і взагалі злочинність. Тому не дивно, що європейці протестують проти такого сусідства. Чим взагалі думали в ЄС, коли надавали членство цим двом державам з такою високою часткою проблемного населення? Бував там не раз, рівень життя навіть у 2010 р. нічим не кращий від України. Рано чи пізно Європі доведеться перестати слухатись лівих популістів і вжити рішучих заходів до таких непроханих гостей
Не стану заперечувати, що з циганами не завжди просто жити поряд, що з-поміж них є й такі, хто не любить працювати та здатен поцупити те, що недобре сховане. Але. Цигани - різні. Як всі інші люди. Є дуже працьовиті, талановиті, чесні. Особисто знаю керівника чудового мандрівного цирку, Александра Романеса...
Як на мене, узагальнювати не добре навіть на побутовому рівні . А на політичному - і поготів. Дещо прикро спостерігати за самозакоханими привладними дядьками, які не знають, як проштовхнути непопулярну пенсійну реформу та намагаються згуртувати свій електорат, свою країну проти представників конкретного етносу, який, правду кажучи, не є найбільшою проблемою сучасної Франції. Дрібні крадіжки, дрібний безлад - і то далеко не завжди. Великі проблеми - в іншому вимірі. Знову ж таки, на мою думку.
Рішучих заходів - це виселення? Але куди може виселити Румунія чи Болгарія власних циган?
В ідеалі, чинний французький закон зобов'язує кожне містечко з населенням, більшим, ніж 5000 мешканців, мати спеціально облаштовану паркову зону, де можуть зупинятися "мандрівні особи" - як цікаво. Я вперше про такі зобов'язання читаю.
Найцікавіше, що закон існує давно, а виконують його лише половина міст та містечок. Але згадали про це чомусь лише нині...