Архіви 2010-06

Поляки завершили голосування. Якщо хтось розчарований результатами першого туру виборів, то насамперед соціологи. Їхні прогнози виявилися недостовірними. В той час, коли соціологічні опитування пророкували низьку явку на виборах - 30%, за офіційними даними Державної виборчої комісії явка склала майже 55%. Чорний сценарій про бойкот виборів у південних регіонах країни, в яких була повінь, не здійснився. Навпаки, у малопольському воєводстві участь у виборах взяло більше 57% виборців.

Також не підтвердилися прогнози соціологів щодо підтримки головних кандидатів у президенти та їхнього рейтингу. В цьому плані більш точними були коментарі політологів.

Після першого туру виборів лідирує Броніслав Коморовський - спікер парламенту, виконуючий обов'язки президента, член «Громадянської платформи» (PO). Цей право-центристський політик здобув 41,5% голосів виборців. Згідно з передвиборними прогнозами Коморовський мав би здобути 46-48%.

Друге місце посів глава ультраправої консервативної партії «Право і справедливість» (PIS) Ярослав Качинський. Його підтримали 36,4% виборців, що є на 4% більше від найоптимістичніших результатів опитувань. Сюрпризом є масштаб підтримки лідера «Союзу демократичних лівих сил» (SLD) Ґжеґожа Наперальського. В той час, коли його виборчий штаб розраховував максимум на 9% голосів, він здобув аж 13,6%. Так само несподіванкою стало п'яте місце лідера «Польської селянської партії» (PSL) і віце-прем'єр-міністра Вальдемара Павляка. Всі передвиборні опитування ставили його на четвертому місці, передбачаючи 4-відсоткову підтримку. Остаточно від здобув неповні 2%.

Політологи і коментатори погоджуються в тому, що перший тур виборів був лише розминкою. Не було серйозної передвиборної кампанії, а дебати між політиками нагадували монолог, а не дискусією про важливі для країни питання. Головний бій відбудеться за два тижні. Зараз же Коморовський і Качинський робитимуть все, що тільки їм під силу, щоб переконати поляків голосувати саме за котрогось з них. Їх чекають не лише теледебати у новому форматі, а й розмови у ширшому складі, за участю Наперальського та Павляка. Адже вони матимуть значний вплив на остаточні результати другого туру виборів, рекомендуючи своєму електорату підтримати цього чи іншого політика. Однак у цьому плані несподіванки не буде. Важко повірити в компроміс між лівими і правими силами - «Союзом демократичних лівих сил» і «Правом і справедливістю». Так само політично необґрунтованою була б підтримка Качинського з боку Вальдемара Павляка - коаліційного партнера «Громадянської платформи» у парламенті.

У той час, коли політики ділитимуть посади і домовлятимуться про це, хто кого підтримає, суспільство, ймовірно, голосуватиме в основному за Броніслава Коморовського. Поляки, які проживають за кордоном, також вважають кращим кандидатом на пост президента лідера «Громадянської платформи». Цікавим є те, що під час першого туру виборів польські іммігранти голосували відповідно до зовнішньополітичних пріоритетів окремих кандидатів. У США і Канаді перемогу здобув Ярослав Качинський, який, так само, як його брат, підтримує польсько-американське партнерство. Своєю чергою в Європі, зокрема в Україні, Росії, Великобританії, Франції, Німеччині, Білорусі, Брюсселі, Литві лідером президентських перегонів став Броніслав Коморовський, для якого першочерговим завданням є європейське співробітництво.

Поки соціологи мовчать, політологи не мають сумнівів. Для оглядачів польської політики все здається чітким і передбачуваним. Під час другого туру виборів найімовірніше перемогу здобуде Броніслав Коморовський. Беручи до уваги той факт, що серед кандидатів у президенти більшість політиків - це ліберальні демократи, їхні голоси перейдуть в основному саме до Коморовського. Ярослав Качинський може розраховувати на підтримку частини електорату так званих «селянських кандидатів». Це, однак, замало для перемоги у боротьбі за президентське крісло.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

У дев'яностих роках минулого століття дуже часто українсько-польська дружба мала подвійне дно. Крім стратегічного партнерства, Київ і Варшаву зігрівала думка про «антиросійський похід». Після «помаранчевої революції» цьому питанню приділялося ще більше уваги. Віктор Ющенко і Лех Качинський послідовно реалізували план будівництва «московської стіни», яка б обмежила вплив Кремля у європейській частині пострадянського простору. Це завдання вдалося тільки частково і то ненадовго. Протягом останніх місяців відбулися значні зміни. Польща потрапила у вир подій, що вплинуло на перегляд відносин з сусідами. У переддень виборів поляки сподіваються, що політичні зміни на берегах Дніпра і в Польщі відкриють нові горизонти не лише для двосторонніх відносин, а й для тристороннього співробітництва за участю Росії.

Упродовж останніх шести років географічно близькі Київ, Варшава і Москва у політичному плані фактично перебували на відстані десятків тисяч кілометрів. У цьому можна звинувачувати того чи іншого політика, ту чи іншу країну. Причин було багато - більше суб'єктивних, ніж об'єктивних. Персональні атаки і негативне ставлення Президентів України і Польщі до Президента Росії і навпаки призвело до багатьох конфліктів та непотрібного напруження. Від початку цього року ситуація поволі змінюється. Перемога Віктора Януковича в Україні стала хорошою інформацією не лише для Росії, а й для Польщі. Адже останній указ Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Степанові Бандері був для поляків як ніж у спину. Варшава виступила з ініціативою прийняття спеціальної резолюції Європейським парламентом щодо України. Польські і російські політики тоді одноголосно розкритикували дії Ющенка, вони цитували одні одних, надаючи цьому питанню міжнародного розголосу. І так було аж до виборів. Коли булаву президента України взяв у руки Віктор Янукович, емоції вщухли. В українсько-російських відносинах настала нова ера, що занепокоїло Польщу. Адже поляки бояться, що можуть втратити Україну. І так, і ні. Якщо Польща змінить своє ставлення до Росії, виграє. Більше того, не тільки не втратить Києва, але й зміцнить свою позицію на регіональному, сусідському рівні.

Життя пише свої сценарії. Авіакатастрофа під Смоленськом, повені, дострокові вибори перевернули догори ногами польську політику. Процес потепління у польсько-російських відносинах, який розпочався у 2008 році, прискорила трагічна смерть Леха Качинського. Поляки, однак, не вірять у метаморфоз Володимира Путіна у зв'язку з подіями в катинському лісі. На думку коментаторів, вирішальною є сильна позиція Польщі в Європейському Союзі. Оскільки фінансова криза незначною мірою зачепила польську економіку, а роль Польщі в ЄС з кожним днем зростає, то Кремль вирішив піти в напрямку порозуміння і компромісу з суто прагматичних міркувань.

Обставини, що склалися, відкривають нові можливості для налагодження взаємовигідних відносин між Києвом, Москвою і Варшавою. Вперше після розпаду Радянського союзу є реальний шанс, щоб двосторонні відносини між Україною і Польщею формувалися без подвійного дна. Польща і Росія ймовірно надалі конкуруватимуть між собою відносно України. Варшава послідовно «рекламує» Україну в ЄС, Москва, своєю чергою, хоче перетягнути Київ на свій бік. Однак це суперництво може бути відтепер позитивним. Президенти трьох країн, за умови, що президентом Польщі буде Броніслав Коморовський, підуть саме у цьому напрямку. Хоча три країни мають відносно різні міжнародні пріоритети, немає підстав для того, щоб Україна, Росія і Польща становили свого роду бермудський трикутник.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Авіакатастрофа під Смоленськом змусила поляків змінити свій виборчий календар. З огляду на трагічну смерть Президента Леха Качинського, заплановані на осінь вибори глави держави перенесено на 20 червня, як передбачено конституцією. Розпочалася виборча кампанія. Порівняно з попередніми виборами вона є дуже скромною і мало помітною. Авіакатастрофа та повені у Польщі вийшли на перший план. Поки що політичне життя над Віслою нагадує режим гібернації.

Спочатку в президентських перегонах стартувало більше п'ятнадцяти кандидатів. У прискореному темпі вони збирали підписи. Остаточно на виборчих бюлетенях буде десять прізвищ, тому що не всім вдалося виконати формальні вимоги. Вирішальний бій відбуватиметься між представниками двох найбільших політичних сил у парламенті - правлячою центристською «Громадянською платформою» (PO) та правоконсервативною «Право і справедливість» (PiS). Перша висунула в кандидати на пост президента спікера Сейму і виконуючого обов'язки президента Польщі Броніслава Коморовського, друга - Ярослава Качинського, брата-близнюка попереднього президента. Власне вони є фаворитами цьогорічної боротьби за президентське крісло.

"ЗГОДА БУДУЄ"
Кілька днів після похорону Президентського подружжя, Броніслав Коморовський міг розраховувати на підтримку 50% виборців. Однак чим ближче до дня виборів, тим менша кількість поляків декларує готовність проголосувати за представника «Громадянської платформи».

Є три основні причини, які пояснюють зміни політичних поглядів польських виборців. По-перше, незвичний для Польщі формат виборчої кампанії. Ніби все відбувається за правилами, але зовсім інакше. Останні події приголомшили політиків. Немає гучних промов, відсутня презентація політичних програм. Поляки не знають ні про внутрішньополітичні погляди кандидатів, ні про їхні пріоритети у зовнішній політиці.

По-друге, велике значення мали паводки у Польщі, а точніше невдалі запобіжні заходи з боку уряду. Опозиція використала цю тему, щоб покласти вину за непрофесійну підготовку до боротьби зі стихійним лихом і його наслідками на плечі правлячої «Громадянської платформи».

По-третє, перевтілення Ярослава Качинського. Після смерті брата він став набагато стриманішим у своїх заявах. Поляки пам'ятають його радикальні промови та гостру критику. Тепер же Качинський поводиться як справжній дипломат і державний муж. З антиросійського, антинімецького і антиєвропейського політика він перетворився на дипломата, відкритого на діалог і співробітництво. Важко оцінити, наскільки цей імідж є щирим і довготривалим. Однак виважений тон його виступів привернув увагу нового електорату.

Згідно з даними опитування за півтора тижні до виборів, за Броніслава Коморовського в першому турі готові віддати свої голоси 46% респондентів, за Ярослава Качинського - 32%. За підсумками польського Інституту опитування «Homo Homini» третє місце посяде 36-річний лідер «Союзу демократичних лівих сил» (SLD) Гжегож Наперальський (6%), а четверте - лідер «Польської селянської партії» (PSL) і віце-прем'єр-міністр Вальдемар Павляк (4%). Отже, згідно з цією інформацією, потрібно буде провести другий тур виборів у липні.

Хоча опитування вказують на лідерство політика «Громадянської платформи», остаточні результати можуть бути іншими. Під час попередньої виборчої кампанії більшість соціологічних даних провіщала перемогу Дональда Туска. Однак у другому турі президентську булаву здобув Лех Качинський. Такий сценарій може повторитися і цього разу.

"ПОЛЬЩА Є НАЙВАЖЛИВІШОЮ"
На відміну від Броніслава Коморовського, лідер «Права і справедливості» має своїх вірних виборців. Його неформально також підтримує польське духовенство. Додатково поляки побоюються монолітного правління «Громадянської платформи». Приклад України, яка - за словами польських оглядачів - є у клішнях «Партії регіонів», має бути попередженням для виборців. З другого боку, поляки пам'ятають роки правління братів Качинських, політичну кризу 2007 року, «автором» якої був тодішній прем'єр-міністр Ярослав Качинський. Сам же Президент Лех Качинський, який мав повторно балотуватися під час цьогорічних виборів, не здобув би перемоги. Перед авіакатастрофою його підтримувало менше ніж 30% виборців. Трагічна смерть змусила поляків переглянути свої погляди відносно політики і заслуг президента. Це, своєю чергою, може вплинути на результати голосування.

З міжнародної точки зору кращим президентом був би Броніслав Коморовський. Росія і Європейський союз розраховують, що саме він переможе. Це сприяло б поглибленню відносин з Польщею. Адже консервативна партія «Право і справедливість» у своєму патріотизмі довіряла лише США. Таким чином, сусіди, а особливо Росія, сприймались як потенційна загроза для польського суверенітету. Винятком була «помаранчева» Україна. Качинський вбачав в особі Віктора Ющенка антиросійського коаліційного партнера. Після перемоги «Партії регіонів» ситуація змінилася. Москва перестала бути спільним ворогом двох народів - українського і польського. Такий підхід відповідає Коморовському і не заважатиме йому в поглибленні відносин з Києвом. Також українському політикуму легше буде знайти спільну мову з центристським Броніславом Коморовським, ніж з консервативним Ярославом Качинським.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Коли мова йде про українські товари, ми часто визнаємо їх неконкурентними, неякісними і такими, що не відповідають європейським і світовим стандартам. У той час, коли ми самі не віримо в наші продукти, в них повірив світ. Реклама рекламою, однак найважливішою є думка споживачів. Для прикладу поляки, наші сусіди, обожнюють українські цукерки, гірчицю, соуси у м'яких упаковках і, звісно, горілку. Коли я повертаюся з України обов'язково забираю для польських друзів кілька кілограмів солодощів. Не тільки я, але й багато моїх знайомих, вихідців з України, частують поляків гостинцями з батьківщини. Це на приватному рівні. Якщо йдеться про загальнонаціональний ринок, у Польщі все більшу популярність завойовує українська горілка. Хто думає, що головним чинником є низька ціна, - помиляється. Адже українська горілка у Польщі належить до групи найдорожчих алкогольних напоїв.

Уперше українську горілку марки Nemiroff можна було купити в польських крамницях у 2004 році. Дистрибуцією товарів займалася польська фірма. Попри те, ще не було гучної медіа-кампанії, український бренд підкорив серця мільйонів гурманів. Перш за все поляки оцінили високу якість і витончений смак. Незважаючи на ціну горілки, її популярність зростає з року в рік. У 2007 році реальний зріст обсягів продажу компанії Nemiroff у Польщі перевищив 280 %. Тому не дивно, що власники концерну вирішили купити польського дистриб'ютора. Таким чином у Польщі офіційно зареєстровано фірму Nemiroff Польща.

Польська преса пише про «український потоп». Йдеться про нові плани української компанії, яка має намір здобути левову частку ринку алкогольних напоїв. Фірма невдовзі вийде назустріч ціновим очікуванням споживачів середнього класу. У Польщі - це найбільша група покупців алкогольний напоїв. До сир пір Nemiroff пропонував дорожчі продукти найвищого ґатунку класу топ преміум, здобуваючи третю частину ринку дорогих напоїв. Компанія передбачає, що їй вдасться отримати таку ж частину ринку серед алкогольних напоїв середнього класу в ціновому проміжку від 5 до 7 доларів за пляшку.

З огляду на розвиток фірми, не дивно, що західні компанії зацікавлені у придбанні акцій українського виробника. Адже Nemiroff зараховується до числа світових лідерів. Ймовірно, що вже цього року завершаться переговори відносно продажу 70 % акцій. За підрахунками польський експертів їхня вартість може досягти 300 млн. доларів. Основними конкурентами у боротьбі за право до цінних паперів українського виробника є дві компанії - польська Група Central European Distribution Corporation (CEDC) та американська Група Stock Spirits. Жодна з цих фірм поки що не має сильної позиції в Україні - другому ринку за кількістю споживання алкогольних напоїв. Завдяки придбанню акцій Nemiroff світові лідери могли б збільшити свої прибутки за рахунок вірних споживачів української горілки. Але не тільки це цікавить світових виробників. Польська група хоче вийти на нові ринки, зокрема на український і російський. Американці, своєю чергою, реалізують свій багаторічний бізнес-план. Група Stock скуповує фірми у різних країнах світу, щоб пізніше продати їх на вигідних умовах. Така ж доля чекатиме Nemiroff у випадку його переходу до американської групи. Так чи інакше, українська горілка у Польщі є символом високої якості. Чим більше таких символів, тим сильнішою буде позиція України у світі.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

На офіційному сайті уряду Польщі опубліковано зміст запису чорних ящиків літака Президента Леха Качинського Ту-154М, який розбився 10 квітня під Смоленськом. Нещодавно міністр внутрішніх справ Польщі побував у Росії, де отримав від Міждержавного авіаційного комітету самописці МАРС-БМ і офіційний протокол.

Після авіакатастрофи польські і світові засоби масової інформації представляли нові версії падіння президентського літака. Поляки звинувачували росіян, росіяни поляків. У Варшаві також з'явилися припущення про вину з боку самого Президента Леха Качинського, який міг наказати пілотам приземлитися, з огляду на запізнення. Преса писала про «третього зайвого», який був у кабіні літака. Всі ці спекуляції змусили польський уряд прийняти рішення про оприлюднення протоколу розмов пілотів.

Чорні скриньки зафіксували роботу бортового обладнання та діалоги в кабіні. Відповідно до цих даних, пілоти отримали кілька попереджень про погані природні умови і від своїх польських колег-пілотів, які приземлились перед ними під Смоленськом, і від диспетчера. Пілоти не планували приземлятися за будь-яких обставин. З їхніх розмов випливає, що мали необхідну кількість пального і були готові до посадки в Мінську. Польський Air Force 101 отримав також інформацію про те, що російський Іл-76 з офіційною делегацією на борту виконав два заходи і пішов на запасний аеродром. Безпосередньо перед катастрофою бортовий комп'ютер декілька разів попереджав про необхідність набору висоти і що попереду земля. Однак пілоти проігнорували цю інформацію. Вони спробували підняти літак тоді, коли президентський лайнер був занадто низько. Пілоти усвідомлювали, що трапилося, але було запізно. Другий пілот ужив нецензурного слова. Диспетчер встиг надати інформацію, щоб літак спробував ще раз розпочати процедуру приземлення. За 1 секунду після останнього попередження диспетчера літак розбився. Останнім, що зафіксували чорні скриньки, було нецензурне слово невпізнаної людини, що перебувала в кабіні пілотів.

Як уже згадувалося раніше, польські мас-медіа припускали, що, незважаючи на погодні умови, пілотів змусив приземлитись сам Президент. Отриманий протокол розмов у кабіні не підтверджує цієї версії. За 10 хвилин перед авіакатастрофою в кабіні пілотів був директор дипломатичного протоколу МЗС Польщі Маріуш Казана, який сказав: «Поки що немає рішення Президента, що робити далі». Загадковим «третім зайвим» у кабіні пілотів був головнокомандувач Військово-повітряних сил Польщі генерал Анджей Бласік. Ймовірно, генерал зайшов туди, щоб ознайомитися з ситуацією. Однак жодних команд не давав.

Представник Польщі Едмунд Кліх, який брав участь у роботі комісії з розслідування причин катастрофи президентського Ту-154М, назвав версію загибелі літака. За його словами, в катастрофі винні пілоти. Адже вони знали про те, що на летовищі біля Смоленська немає сучасної системи заходу на посадку за приладами, яка працює у міжнародних портах. Тому вони не повинні були ухвалювати рішення про приземлення в умовах поганої видимості. Вони проігнорували всі попередження з землі і бортового обладнання, що зафіксовано в чорних скриньках. Попри густий туман, пілоти спробували приземлити літак.

Брат-близнюк загиблого Президента Ярослав Качинський, після ознайомлення з протоколом розмов пілотів ствердив, що його оприлюднення було необхідне. Однак на його думку, це не привело до вивчення всіх обставин трагедії. Адже невідомо чому прийнято рішення про посадку літака, незважаючи на інформацію, що не можна приземлятися. Кандидат у президенти запитує, чому всі попередження ігноровано, і сподівається, що остаточно будуть з'ясовані всі причини авіакатастрофи.

Нагадаємо, літак Ту-154М Президента Польщі розбився 10 квітня ц.р. під Смоленськом. Загинув Президент Польщі Лех Качинський з Дружиною, представники уряду, парламенту, військові генерали, керівники різних державних установ, католицькі і православні єпископи.

Членами урядової делегації були зокрема: віце-спікер Сейму Кшиштоф Путра і віце-спікер Сенату Христина Бохенек, останній президент Польщі в екзилі Ричард Качоровський, голова Національного банку Польщі Славомір Скшипек, президент Інституту національної пам'яті Януш Куртика. Всі вони мали взяти участь у меморіальних заходах з нагоди 70-річчя розстрілу польських офіцерів у Катині. Загалом на борту президентського літака Ту-154М було 96 чоловік.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?