За тиждень Польща обиратиме президента
|2010-06-11, 15:35
Авіакатастрофа під Смоленськом змусила поляків змінити свій виборчий календар. З огляду на трагічну смерть Президента Леха Качинського, заплановані на осінь вибори глави держави перенесено на 20 червня, як передбачено конституцією. Розпочалася виборча кампанія. Порівняно з попередніми виборами вона є дуже скромною і мало помітною. Авіакатастрофа та повені у Польщі вийшли на перший план. Поки що політичне життя над Віслою нагадує режим гібернації.
Спочатку в президентських перегонах стартувало більше п'ятнадцяти кандидатів. У прискореному темпі вони збирали підписи. Остаточно на виборчих бюлетенях буде десять прізвищ, тому що не всім вдалося виконати формальні вимоги. Вирішальний бій відбуватиметься між представниками двох найбільших політичних сил у парламенті - правлячою центристською «Громадянською платформою» (PO) та правоконсервативною «Право і справедливість» (PiS). Перша висунула в кандидати на пост президента спікера Сейму і виконуючого обов'язки президента Польщі Броніслава Коморовського, друга - Ярослава Качинського, брата-близнюка попереднього президента. Власне вони є фаворитами цьогорічної боротьби за президентське крісло.
"ЗГОДА БУДУЄ"
Кілька днів після похорону Президентського подружжя, Броніслав Коморовський міг розраховувати на підтримку 50% виборців. Однак чим ближче до дня виборів, тим менша кількість поляків декларує готовність проголосувати за представника «Громадянської платформи».
Є три основні причини, які пояснюють зміни політичних поглядів польських виборців. По-перше, незвичний для Польщі формат виборчої кампанії. Ніби все відбувається за правилами, але зовсім інакше. Останні події приголомшили політиків. Немає гучних промов, відсутня презентація політичних програм. Поляки не знають ні про внутрішньополітичні погляди кандидатів, ні про їхні пріоритети у зовнішній політиці.
По-друге, велике значення мали паводки у Польщі, а точніше невдалі запобіжні заходи з боку уряду. Опозиція використала цю тему, щоб покласти вину за непрофесійну підготовку до боротьби зі стихійним лихом і його наслідками на плечі правлячої «Громадянської платформи».
По-третє, перевтілення Ярослава Качинського. Після смерті брата він став набагато стриманішим у своїх заявах. Поляки пам'ятають його радикальні промови та гостру критику. Тепер же Качинський поводиться як справжній дипломат і державний муж. З антиросійського, антинімецького і антиєвропейського політика він перетворився на дипломата, відкритого на діалог і співробітництво. Важко оцінити, наскільки цей імідж є щирим і довготривалим. Однак виважений тон його виступів привернув увагу нового електорату.
Згідно з даними опитування за півтора тижні до виборів, за Броніслава Коморовського в першому турі готові віддати свої голоси 46% респондентів, за Ярослава Качинського - 32%. За підсумками польського Інституту опитування «Homo Homini» третє місце посяде 36-річний лідер «Союзу демократичних лівих сил» (SLD) Гжегож Наперальський (6%), а четверте - лідер «Польської селянської партії» (PSL) і віце-прем'єр-міністр Вальдемар Павляк (4%). Отже, згідно з цією інформацією, потрібно буде провести другий тур виборів у липні.
Хоча опитування вказують на лідерство політика «Громадянської платформи», остаточні результати можуть бути іншими. Під час попередньої виборчої кампанії більшість соціологічних даних провіщала перемогу Дональда Туска. Однак у другому турі президентську булаву здобув Лех Качинський. Такий сценарій може повторитися і цього разу.
"ПОЛЬЩА Є НАЙВАЖЛИВІШОЮ"
На відміну від Броніслава Коморовського, лідер «Права і справедливості» має своїх вірних виборців. Його неформально також підтримує польське духовенство. Додатково поляки побоюються монолітного правління «Громадянської платформи». Приклад України, яка - за словами польських оглядачів - є у клішнях «Партії регіонів», має бути попередженням для виборців. З другого боку, поляки пам'ятають роки правління братів Качинських, політичну кризу 2007 року, «автором» якої був тодішній прем'єр-міністр Ярослав Качинський. Сам же Президент Лех Качинський, який мав повторно балотуватися під час цьогорічних виборів, не здобув би перемоги. Перед авіакатастрофою його підтримувало менше ніж 30% виборців. Трагічна смерть змусила поляків переглянути свої погляди відносно політики і заслуг президента. Це, своєю чергою, може вплинути на результати голосування.
З міжнародної точки зору кращим президентом був би Броніслав Коморовський. Росія і Європейський союз розраховують, що саме він переможе. Це сприяло б поглибленню відносин з Польщею. Адже консервативна партія «Право і справедливість» у своєму патріотизмі довіряла лише США. Таким чином, сусіди, а особливо Росія, сприймались як потенційна загроза для польського суверенітету. Винятком була «помаранчева» Україна. Качинський вбачав в особі Віктора Ющенка антиросійського коаліційного партнера. Після перемоги «Партії регіонів» ситуація змінилася. Москва перестала бути спільним ворогом двох народів - українського і польського. Такий підхід відповідає Коморовському і не заважатиме йому в поглибленні відносин з Києвом. Також українському політикуму легше буде знайти спільну мову з центристським Броніславом Коморовським, ніж з консервативним Ярославом Качинським.
