You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Ще по одній". Мадс Міккельсен розкрив секрет, як знімають сцени пиятики
- Author, Ніколас Барбер
- Role, BBC Culture
Данська комедійна драма "Ще по одній", яка йде в українському прокаті, надзвичайно переконливо показує стан алкогольного сп'яніння. Але чи випивали актори під час зйомок і як взагалі знімають такі сцени в кінематографі.
Дивлячись на хорошу акторську гру, ми часто забуваємо, що перед нами люди, які вимовляють свої репліки перед камерою і якими керує режисер, що сидить поруч. Ми щиро віримо, що вони дійсно страждають, радіють або шалено закохаються - напевно, в цьому і є магія кіно.
Останній фільм, який не викликає сумнівів у правдивості того, що відбувається на екрані, - це "Ще по одній" (Druk) данського режисера Томаса Вінтерберга ("Свято", "Полювання").
Зворушлива трагікомедія, головну роль в якій виконав Мадс Міккельсен ("Казино Рояль", "Доктор Стрендж"), є претендентом на "Оскар" у номінації найкращий фільм іноземною мовою від Данії.
Герой Міккельсена, шкільний вчитель, який переживає класичну кризу середнього віку, разом із друзями вирішує провести експеримент. Чи стане життя простішим, якщо щодня підтримувати у собі певний рівень алкогольного сп'яніння?
Сцени, в яких герої фільму добряче напідпитку (насамперед видатний танець Мадса Міккельсена в кінці фільму), зняті так переконливо, що у багатьох глядачів виникло питання, а чи не допомагали собі актори під час зйомок однією-другою чаркою.
Відповідь - ні. "Про це одразу була чітка домовленість", - розповідає Мадс Міккельсен в інтерв'ю BBC Culture у Zoom.
"Якщо ви знімаєте одну-дві сцени, коли герой дуже п'яний, ви можете випити трохи пива, щоби увійти у роль, але ми знімали такі сцени протягом 60 днів - це просто неможливо", - каже актор.
"Були також дні, коли ми протягом трьох годин знімали сцену пиятики, а потім працювали над наступною, де ми мали бути тверезими і за кермом. Отже, навіть пиво було неможливим", - додає Міккельсен.
Сам режисер стрічки має ще більш категоричну позицію з цього приводу.
Під час телефонної розмови з Копенгагена він пояснив, що актори не повинні бути п'яними, коли грають такі сцени, бо це вже аматорство.
"Як і будь-яка гра, яка виглядає переконливо на екрані, це - результат напруженої роботи та багатьох дублів", - зазначив Вінтерберг.
Ми чули історії про акторів, які на підпитку грали тверезих персонажів. Але п'яного, здається, краще грати у тверезому стані.
Тут складно не згадати історію британського актора Річарда Е. Гранта, який знявся в культовому фільмі "Вітнейл і я". До зйомок у стрічці Грант жодного разу не пробував алкоголю, тому що мав алкогольну непереносність.
Однак сценарист Брюс Робінсон вирішив, що для ролі пияки Вітнейла актору все ж таки потрібен цей досвід. Грант слухняно випив дві пляшки шампанського і провів кілька абсолютно жахливих годин, поки його дружина запитувала: "Чи достатньо він вжився у роль?"
На відміну від нього, актори "Ще по одній" були знайомі з дією алкоголю. Як зазначив Міккельсен, "Ми всі мали за плечима достатньо знань про те, як випивати".
Попри це, Вінтерберг деяку підготовку їм все ж таки влаштував. Під час репетицій актори протягом двох днів по-справжньому випивали і знімали себе на камеру. Вони також виміряли рівень алкоголю в крові за допомогою алкотестерів, так само як це робили герої стрічки.
Після цього вони ретельно вивчили запис, щоби їхня гра в кожній сцені відповідала рівню сп'яніння. За словами Міккельсена, дивитися запис було також досить повчально.
"Після пари банок пива, тобі не здається, що ти виглядаєш сп'янілим. Однак коли дивишся на це з боку, бачиш, як змінюються голоси людей, як розмова стає голоснішою, а рухи менш впевненими. Граючи ці сцени, я трохи сутулився, менше тримав поставу".
Героїв у стані алкогольного сп'яніння можна побачити у безлічі класичних фільмів.
Мабуть, два найкращих приклади - це Тісю Рю у "Токійській повісті" Одзу Ясудзіро та Гамфрі Богарт у "Касабланці".
Щоправда, на відміну від Річарда Е. Гранта, Богарту не треба було "вживатися в роль".
Він був відомим випивакою, і навіть ходила легенда, що перед смертю актор жалкував: "Не треба було переходити зі скотчу на мартіні".
За сюжетом "Ще по одній", написаному Вінтербергом і Тобіасом Ліндхолмом, четверо чоловіків щодня збільшують дозу алкоголю.
"У нас була шкала оцінки алкогольного сп'яніння, якою користується поліція", - розповідає Вінтерберг.
"Вона досить специфічна. При концентрації алкоголю в крові 0,09% - ви стаєте трохи сонливим, 0,1% - емоційним, 0,11-0,12% - можете почати співати. Тут ціла система".
Як правдиво зіграти п'яного?
"Якщо вам треба зіграти людину на підпитку, згадайте, як у реальному житті ви з усіх сил намагаєтесь виглядати тверезим, - розповідає Міккельсен. - Ваші рухи стають повільнішими, підкреслено обережними і точними".
Наступний етап - це коли "ніхто нікого більше не слухає, всі розмовляють дуже голосно". І це ще одна причина, чому актори мають залишатися тверезими під час зйомок. "Інакше режисера вже ніхто не почує".
Ну а остання стадія - п'яний у дим - це вже сюжет багатьох комедій або трагедій. Але як розповідає сам Міккельсен, він не дивився інші фільми для натхнення.
Натомість переглядав ролики у YouTube, "серед яких чомусь виявилося багато росіян, які знімали себе п'яними".
Але Міккельсен і його колеги помітили інше. "Коли ви бачите відео, на якому п'яні люди б'ються, це виглядає як погана комедія. Але реальні сцени - це забагато для кіно. Існують обмеження, але ми дійшли до самої межі".
"Мадс цього не робив, - додає Вінтерберг. - Він вище цього".
Актори також використовували "дуже болючі" краплі для очей, щоби надати їм природного почервоніння, і одягали наплічники, коли мали врізатися у стіни.
Зрештою алкогольне сп'яніння може бути дуже небезпечним.
В одній з найкращих "п'яних" сцен у кінематографі у фільмі One A.M. "Протягом ночі" Чарлі Чаплін приголомшливо падає навзнаки, не зламавши жодної кістки.
У "Ще по одній" на підлогу підкладали мати, щоби актори могли спокійно падати, якщо в них виникне бажання.
"Дуже п'яні люди, коли падають, не підставляють руки, вони підставляють зуби або обличчя, - зазначив Міккельсен. - Тому ми обов'язково стелили мати".
Вінтерберг, однак, переконаний, щоби зіграти п'яну людину, найголовніше - це обдурити не глядача, а себе. На початку фільму є сцена пивних змагань серед підлітків. Пиво було безалкогольне, розповідає Вінтерберг, але молоді актори так захопилися атмосферою, що буквально "з'їхали з глузду".
Такий самий ефект спостерігали й виконавці головних ролей під час однієї бурхливої сцени у пабі. "Це - реалістична ілюзія. Мозок думає, я перебуваю в обставинах, в яких я зазвичай буваю п'яним, і ви починаєте відчувати цей стан".
Можливо, у певному сенсі актори були п'яними, просто їм вдалося це зробити без краплі алкоголю.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.
--