Чи отримає колись "Оскара" актор на візку?

Чи стануть колись люди з інвалідністю повноцінними учасниками кіно- і телеіндустрії та чи почуємо ми нарешті їхні історії?

Заклики вшановувати різноманітність в індустрії розваг лунають давно і впевнено. І хоча багато хто скаже вам, що справа залишається переважно на словах, принаймні дискусія про гендерну та расову рівність ведеться активно.

Скоїте помилку, і розголос забезпечено.

Ознаки змін й справді є. Британський театр наймає гендернофлюїдних (таких, чия стать не є сталою) акторів, а Голлівуд засвоює уроки "Чорної Пантери" та "Шалено багатих азіатів".

Фабрика мрій нарешті усвідомила, що етнічно різноманітний кастинг та історії про представників різних рас збільшать аудиторію глядачів, а з тим - й прибутки.

Чому ж тоді одну меншину так вперто ігнорують? Репрезентація людей з інвалідністю в кіно, театрі та на телебаченні залишається на подив мізерною. Попри те, що з інвалідністю живуть понад 15% населення світу.

Ролі таких людей і досі грають здорові актори, що останнім часом спричинює суперечки в індустрії.

Так, лише нещодавно у "кривлянні" звинуватили акторів Браяна Кренстона, який зіграв паралізованого мільярдера у фільмі "1+1: Голлівудська історія", Сема Клафліна ("До зустрічі з тобою") та Едді Редмейна ("Теорія всього").

Попри обурення, такі кастингові рішення залишаються набагато більш прийнятними, ніж білий актор на ролі представника іншої раси.

Чи стає галузь більш толерантною?

"Не дуже", - вважає сценарист і драматург Джек Торн, відомий стрічкою "Гаррі Поттер і прокляте дитя" та новим серіалом "Темні матерії".

Торн і сам страждає на хворобу холінергічна кропив'янка, яка виявляється в сильній алергічній реакції на спеку.

Він каже, що бажання взяти на роль актора з інвалідністю отримує чималий опір.

Втім, деякий прогрес все ж таки є. Рішення віддати головну роль у торішньому фільмі жахів "Тихе місце" акторці з вадами слуху Міллі Сіммондс зустріли дуже позитивно.

Британську акторку Рут Медлі, яка має вроджену травму хребта, взяли на роль у великому проєкті BBC та HBO, драматичному серіалі "Роки". При чому сама роль не вимагала обов'язкової участі актора з інвалідністю.

Але такі випадки, звичайно, дуже рідкісні.

Поступово питання залучення акторів з інвалідністю приходить й у театр.

Алі Строкер цього року стала першою акторкою на візку, яка отримала премію "Тоні" за роль у Бродвейському мюзиклі "Оклахома!"

Такі великі установи, як Королівський Шекспірівський театр (RSC) та "Глобус", також починають дедалі частіше брати акторів з інвалідністю.

У п'єсі "Вартість життя", за твором Мартини Майок, що здобув Пулітцерівську премію, головних героїв з церебральним паралічем зіграли актори з інвалідністю.

Влітку вийшла вистава Національного британського театру "Медуза", одну з ролей в якій зіграла Сара Горді з синдромом Дауна.

Останнє упередження?

Рут Медлі погоджується з Джеком Торном щодо місця проблеми людей з інвалідністю в дебатах про різноманітність.

"Зробити цю проблему видимою - дуже важливо, але всі говорять про будь-що, тільки не про це", - додає акторка.

І хоча люди розуміють, чому це важливо, на практиці нічого не змінюється. "Річ не в тім, що люди злі, вони просто не розуміють. Думаю, часто причина в страху".

Це - страх помилитися, страх, що участь людини з інвалідністю потребуватиме додаткових витрат, адже на знімальному майданчику час - це завжди гроші.

Ще одна проблема, про яку постійно говорять, це те, що Голлівуд продовжує брати на ролі людей з інвалідністю здорових акторів.

"Кажуть, хочеш отримати "Оскара", зіграй хлопця-інваліда, і це правда", - каже Медлі.

Та кастинг не є сам по собі проблемою, - вважає австралійський актор Деніел Монкс, який страждає на геміплегію, рідкісну форму мігрені.

Але він відбиває надзвичайну фальшивість цих фільмів.

"Жоден з них не виглядає правдивим, - зазначає Монкс. Всі ці фільми говорить з позиції здорового тіла, що головна трагедія, це бути інвалідом, і що головне - це перемогти свою неспроможність. Це - таке кліше", - вважає актор.

"Якщо Австралія на 10 років відстає від Великої Британії, Лос-Анджелес - на 40 років позаду!" - жартує Монкс.

"У 2017 році я намагався зустрітися з американськими агентами, але ніхто не хотів говорити зі мною. І тільки один був достатньо відвертим, він сказав мені в обличчя: "Якби ви не були інвалідом, я б вас взяв, але ви надто особливі", - розповідає актор.

Пані Медлі, яка виступила на багатьох прес-конференціях після зйомок в "Роках", клянеться, що Голлівуд іще почує її.

"Це моя головна мета. Адже якщо на найбільшій можливій платформі виступає актор з інвалідністю, всі забобони та побоювання відступають на другий план", - каже акторка.

"Безсумнівно, так і буде", - підсумовує вона.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

--