Помер польський режисер Анджей Вайда

У віці 90 років помер класик польського кіно Анджей Вайда.

Нещодавно він потрапив до лікарні. За непідтвердженими даними, режисер помер від легеневої недостатності.

За 60 років кар'єри пан Вайда створив понад 40 повнометражних фільмів.

Багато з них описували Польщу часів війни та комуністичного режиму.

У 1981 році фільм Вайди "Людина із заліза" став першим польським фільмом, який отримав Золоту гілку Каннського кінофестивалю і був номінований на "Оскар".

У 2000 році режисер отримав почесний "Оскар" за "п'ять десятиліть видатної кінорежисури".

Останній фільм пана Вайди - "Післясвічення" - вийде на екрани на початку наступного року. Це біографічна стрічка про художника-авангардиста Владислава Стшеміньского, який потерпав від повоєнної сталіністської влади у Польщі.

Режисер розповідав, що цією стрічкою хотів "попередити проти втручання держави в мистецтво".

Нещодавно стало відомо, що Польща висунула цей фільм на премію "Оскар" - в номінацію "Найкращий фільм іноземною мовою".

"Пильно стежити за всім"

Анджей Вайда народився у 1926 році у північно-східному місті Сувалки.

Його батько загинув біля Катині в 1940 році, під час розстрілів польських офіцерів НКВД.

Вайда хотів піти стопами батька, але його не взяли до військової академії. Тоді він приєднався до польського руху опору.

Пізніше він учився на художника, далі вступив до кінематографічної школи в Лодзі.

У 1955 році пан Вайда дебютував із фільмом "Покоління", у якому йшлося по часи німецької окупації Варшави.

За цією стрічкою послідували "Канал" і "Алмаз та попіл", які утворили знамениту трилогію про життя воєнної Польщі.

Одного разу Вайда сказав, що "Бог дав режисеру двоє очей: одне - щоби дивитися в камеру, інше - щоби пильно стежити за всім, що відбувається довкола".

Деякі з фільмів режисера не подобалися тодішньому керівництву країни через гострі зображення Варшавського повстання часів Другої світової або руху "Солідарність" 1980-х років.

Фільм про "Катинь" пан Вайда зміг зняти лише після падіння комунізму у 1989 році.

Сам Вайда називав його "найважчим фільмом" свого життя.

"Трагічна ситуація - в лещатах двох ворожих армій для поляків місця немає ніде. Я хотів зробити фільм, заснований на реальних людях, на реальних документах. Для мене дуже важливо було, щоби фільм не був не антиросійським, а антирадянським, антисталінським. На листі Берії - підпис не російського народу, а підпис Сталіна", - розповідав Анджей Вайда в інтерв'ю BBC.

Після перших вільних виборів у Польщі в 1990 році Вайда два роки був сенатором у верхній палаті парламенту.

"Ніколи не думав, що доживу до моменту, коли Польща буде вільною країною", - сказав пан Вайда в інтерв'ю 2007 року агенції Associated Press.

"Я думав, що помру в цій системі. Дивовижно і надзвичайно, що я застав свободу", - додав він.