"Хочеться мати на поличці": по що йдуть на Книжковий Арсенал

У ці квітневі дні Київ перетворився на літературну столицю: тут відкрився один із найвідоміших книжкових фестивалів України - Книжковий Арсенал-2016.

Колона людей тягнеться вже від станції метро "Арсенальна". Що ж так вабить киян і гостей столиці, старих і малих, студентів, інженерів і навіть астрофізиків на щорічний книжковий ярмарок?

Кореспонденти ВВС Україна поцікавилися у відвідувачів Книжкового Арсеналу, заради якої літератури вони сюди прийшли - і який книжковий "улов" заберуть із собою.

Тетяна, астрофізик

Тетяна: Це його (Афанасьєва-Чужбинського. - Ред.) така відома праця. Опис Південної Росії. Це переклад видавництва "Апріорі". Це вийшов перший том, а другий, кажуть, буде незабаром. Це те, що мене сьогодні найбільше втішило.

Я взагалі-то астрофізик, але я просто цікавлюся такими речами. Мені подобається читати першоджерела, подобаються описи, яким щонайменше сто-двісті років. Описи, біографії, автобіографії, мемуари.

Цікаво завжди дізнаватися, що люди бачать в тому оточенні, якого зараз уже немає, про що вони думають, що відчувають.

Так я ще абсолютно випадково натрапила на щоденники Сергія Єфремова і дуже щаслива з того. Я не чекала, що вони настільки цікаві, що він настільки живо й образно описує той Київ. Це старе видання 1997-го року.

Надія, журналістка

Надія: Здебільшого я орієнтувалася на ті огляди, які публікували інші видання: що шукати, кого дивитися.

Саме сьогодні я взяла новинку, яку "Старий Лев" ("Видавництво Старого Лева". - Ред.) видав про Енді Воргола. Мені подобається, що в першу чергу (видавництва. - Ред.) почали зосереджуватись на тому, щоб робити гарне саме видання, щоб воно було ілюстроване, що його було приємно тримати в руках, приємно гортати. І це вже трошки, мені здається, новий рівень видавництв - вони починають орієнтуватися на Захід. Це дуже-дуже тішить. Нарешті з'являється той продукт, який хочеться мати на поличці.

А ось "Апокрифи Степу" - це поетична збірка, яку мене попросила купити мама.

Пан Микола, інженер-електрик, перекладач

Микола: Я купив її, бо вона здешевлена - це старе видання. Але Качуровським я цікавлюся і взагалі літературою української діаспори.

Бачите, я людина літня. Виріс у Радянському Союзі. Я цікавився українською культурою взагалі, а великий відрізок часу це було для мене закрито - не можна було нічого дістати ніякої літератури, в бібліотеках були заборонені ці твори. Тому зараз я надолужую.

Славік і Христина, програмісти

Христина: Я приїхала на Книжковий Арсенал, власне, за цією книжкою Антона Сенченка "Земля Георгія", адже це з моїх улюблених авторів, я прочитала майже всі його книжки. І він десь має бути тут, тому я хочу взяти в нього автограф.

Також мене зацікавила книжка "Тринадцять новел" Юркі Вайнонена. Це не наш автор, він зі Скандинавії, фін. Дуже химерна історія, яку порадили прочитати у видавництві.

А також я купила своїй мамі книжку, яка називається "Матері".

Славік: Я купив книжку своїй мамі - "Чарівні візерунки". Це третя частина цього видання. Перші дві моя мама вже має, і я тепер приїхав купив їй третю частину. А собі ще нічого не купив.

Анатолій і Катерина, перекладачі

Анатолій: Ми купили Джозефа Ґеллера "Пастка 22" і нове ілюстоване колекційне видання "Гаррі Поттера" "А-ба-ба-га-ла-ма-ги".

"Пастка 22" - це новий переклад. Це знаковий твір для літератури ХХ століття, і нарешті він є українською у гарному, повному перекладі, оскільки старе видання грішило на певні розбіжності з оригіналом.

Катерина: Ну а "Гаррі Поттер" - це "Гаррі Поттер". Це любов з дитинства.

Анатолій: Класика вічна.

Катерина: Один з моїх учнів забрав у мене моє видання старе "Гаррі Поттера" - україномовне, також "А-ба-ба-га-ла-ма-ги". І учень уже за кордоном зараз, а книжку хочеться.

Це ви б іще вчора підійшли - вчора ми ще й Лавкрафта купили - ось сьогодні вже ходимо із сумочкою "лавкрафтіанською". Це ж перше видання Лавкрафта в Україні - це подія!

Анатолій: Таке не можна пропустити.

Остап, студент

Остап: Мабуть почати варто з того, що пані Віра у мене викладає українську літературу ХХ століття.

Але мене, насправді, цікавить доба українського модерну.

Вона (Віра Агеєва. - Ред.) розкрикає проблематику письменності Довженка, Хвильового, інших авторів того кола - тобто людей, яку творили українську літературу нібито в період українізації, яка трагічно закінчилась.

І я ще не знаю - це для мене буде самого відкриттям - чи проводить вона порівняння - чи просто окремо їх аналізує - з авторами сучасної доби: з Андруховичем, з Жаданом, з Винничуком. Тобто це книжка, про яку я зараз знаю мало, але від якої багато очікую.

Остап, поет

Остап: Мій друг Остап - один із перекладачів цієї книжки. Наразі я цікавлюся трошки таким, вирішив відкрити для себе цей жанр.

Читав раніше цю книжку російською, але я не зрозумів тоді, що я читав, тому вирішив, що в Остаповому перекладі це буде краще.

Катерина, студентка

Катерина: "Груффало" - це брат захотів. Йому дуже сподобалися ілюстрації в цьому випадку, і що не дуже багато тексту - тому буде сам читати.

Щодо Дена Брауна, то я дуже люблю ці книги, багато що читала.

Дмитро, дизайнер

Дмитро: Я саме спеціально за нею йшов, хотів купити, а її дали безкоштовно. Просто я сам родом з Луганська, і мені це цікаво.

Аня, підприємець

Аня: "Маленького мука" купила для хрещениці. По-перше, бо дуже подобається "А-ба-ба-га-ла-ма-га", купуємо завжди. А по-друге, просто дуже сподобалися там картинки, і я пам'ятаю з дитинства, що мені подобалася ця казка.

А Сенцова я купувала "Рассказы" - його першу книжку. Дуже сподобалася. Ну і це як підтримка. Ну й кайф для себе, бо дуже класно пише. Я хотіла купити цю книжку.