Як Латвія "відлякує" біженців

У Латвії придумали, як уникнути переселення до цієї країни біженців, при цьому не порушуючи взяті перед ЄС зобов'язання щодо їхнього прийому.

Експерти кажуть: Рига створила для біженців такі умови, що вони навряд чи зможуть залишитися, навіть якщо дуже захочуть - їм просто не буде на що жити.

Відповідно до встановленого в Євросоюзі порядку, кожна країна має прийняти певну кількість біженців відповідно до встановленої для неї квоти.

У випадку Латвії йдеться про 531 людину, проте тамтешні політики досі не можуть дати чіткої відповіді на питання, чи не збільшиться ця квота.

Утім, політики, які формують новий латвійський уряд, вирішили убезпечити себе від вкрай непопулярного в країні прояву солідарності з Європою і вписали своє негативне ставлення до додаткових квот біженців до урядової декларації. Тобто щоразу, коли на європейському рівні проходитиме голосування щодо квот, представники Латвії повинні будуть звірити свою позицію з тим, що написано в цьому документі.

Сам факт появи такого пункту в декларації нікого не здивував. Згідно з даними січневого опитування соціологічної компанії SKDS, проти прийому біженців виступає 78,3% жителів країни. Протягом останніх півроку в Ризі пройшли шість акцій протесту, пов'язаних з очікуваним прибуттям претендентів на притулок. Для деяких правлячих політиків - наприклад, націоналістичної партії "Національне об'єднання" - це питання було одним з наріжних каменів у переговорах про формування коаліції.

Ніхто не хоче до Латвії

А поки у владних коридорах обговорювали, що б ще зробити, аби уникнути прийому додаткового числа біженців, представники латвійського МВС вирушили до південної Європи для виконання тих квот, які Рига вже взяла на себе.

Передбачалося, що латвійська влада проведе ретельний відбір серед претендентів і до Латвії потраплять лише ті претенденти на притулок, які відповідатимуть встановленим до них вимогам: сімейний стан, знання мов, наявність освіти.

Однак днями держсекретар МВС Ілзе Петерсоне-Годмане заявила: "На даний момент жоден з мігрантів не погодився приїхати до Латвії. Однак я не виключаю можливості, що протягом найближчих днів котрась із сімей погодиться приїхати до нашої країни".

А парламентський секретар МВС Евіка Сілін пояснила Російській службі Бі-бі-сі: "Річ у тому, що ці люди в основному їдуть туди, де у них вже хтось є. Як правило, це ті країни, які і раніше були відкриті для біженців. Для Латвії це ніколи не було характерно. Програма переміщення (національні квоти на біженців. – Ред.) – це щось нове... У схожій ситуації опинилися, наприклад, Литва й Естонія".

Ще за кілька днів стало відомо, що в Латвію все ж приїхали дві сім'ї – з Еритреї та Сирії – тобто шість людей з 531.

На протест проти їх прибуття вийшли 300 людей, а, за словами представниці Управління у справах громадянства і міграції Санти Йонат, заявки на інтерв'ю з цими родинами подали два десятки журналістів.

Три місяці на підготовку

Однак навіть ці біженці, за словами експертів, в Латвії не затримаються: сидіти на державній допомозі вони не зможуть через скромність запропонованого соціального пакету, а працювати їм навряд чи дозволить місцеве законодавство - для цього потрібно знати державну мову.

Одразу після прибуття пошукачів притулку розміщують у спеціалізованому центрі Муценієки, де вони чекають присвоєння статусу біженця або альтернативного статусу. Тут у них є дах над головою, а також 2,15 євро щоденно на харчування та інші витрати.

Період очікування, за словами Санти Йонат, може тривати від трьох до шести місяців. У цей час потенційний біженець має можливість вчити латиську мову державним коштом. На даний момент Агенція латиської мови готує педагогів для роботи з потенційними біженцями, оскільки відповідних кадрів у Латвії майже немає: тут рідко трапляються учні, які не говорять з учителем однією мовою і при цьому освоюють латиську з нуля.

"Ми знайшли методики і педагогічні форуми в інтернеті. Скрізь говорять, що у випадку з неписьменними людьми навчання повинно проходити, як з першокласниками. Хоча, з мого досвіду, люди дуже різні - деякі справді не знають навіть алфавіту, інші мають вищу освіту. Наприклад, росіянам, які у нас навчалися, знадобилося 320 годин, щоб досягти другої за простотою категорії знання державної мови А2. Але тут йдеться про людей з освітою. Думаю, у випадку з неписьменними для досягнення найнижчого рівня А1 потрібно 480 годин. Ймовірно, це приблизно півроку дуже інтенсивної роботи", - розповідає Російській службі Бі-бі-сі методист Агентства латиської мови Еріка Пічукане.

Тобто, оскільки очікування статусу займає від трьох місяців до півроку, вивчити мову до цього часу можна і не встигнути.

Немає мови - немає роботи

Після того, як людина отримує статус біженця, вона повинна покинути центр в Муценіеках: починається самостійне життя, і дах над головою біженець повинен оплачувати самостійно. Втрачає він і 2,15 євро на день на харчі.

Якщо до цього часу людина не встигла вивчити державну мову, то на роботу її, швидше за все, не візьмуть. Згідно з латиським законодавством, знання державної мови нижчої категорії потрібно навіть сільськогосподарським робітникам, пастухам, прибиральникам і двірникам.

Якщо ж біженець претендує на посаду, приміром, бармена чи перукаря, то тут вже потрібна друга - середня - категорія.

На вищу категорію латиську мову повинні знати претенденти на різноманітні керівні посади. Якщо раптом хтось вирішить працювати, не знаючи державної мови, його – і його роботодавця - можуть оштрафувати. Виявленням порушень займається Центр державної мови, який, до речі, в кінці минулого року набрав дружинників - безкоштовних помічників.

Якщо ж біженець у Латвії не вивчив державну мову, але вирішив законослухняно продовжувати її вчити, поки що не влаштовуючись на роботу, то він може розраховувати на державну допомогу.

Нещодавно уряд Латвії знизив її розмір до 139 євро на місяць, тож саме на таку суму може розраховувати один член його родини; інші отримають по 97 євро. Тобто сім'я з двома дітьми буде отримувати 430 євро в місяць. Якщо людина знаходить роботу, то свою допомогу вона втрачає.

На ці гроші оплачувати потрібно абсолютно все - від оренди житла до харчів та послуг зв'язку.

Прожитковий мінімум в Латвії ніхто не підраховує, тому сказати, наскільки соціальний пакет біженця є нижчим за прожитковий мінімум, важко.

Приміром, комунальні платежі за однокімнатну квартиру в Ризі взимку складають приблизно 100 євро, оренда житла - не менше 150 євро, один проїзд у громадському транспорті в Ризі – 2 євро.

Сім'я, яка "заробляє" 107,5 євро на людину за латвійськими мірками вважається незаможною і може розраховувати на пільги та додаткову допомогу. У Ризі, наприклад, така родина отримала б 241,88 євро додаткової допомоги, а також знижки на комунальні та медичні послуги.

Утім, навіть у такому випадку рівень доходу родини біженця залишиться вкрай низьким - приблизно по 335 євро на дорослу людину.

Для порівняння, середня зарплата в Латвії у 2014 році становила 560 євро – причому це стосується місцевих жителів, яким часто не доводиться орендувати квартиру.

Нелегальна альтернатива

За словами депутата латвійського Сейму, правозахисника Бориса Цілевича, існуючі в Латвії умови життя біженців, швидше за все, змусять їх якомога швидше покинути країну.

"Зроблено все для того, щоб вони поїхали. Єдиний варіант - якщо знайти роботодавця в провінції, який дасть ще й житло безкоштовно. Але практично зрозуміло, що ця система нежиттєздатна", - каже він Російській службі Бі-бі-сі.

Це розуміють і політики. Наприклад, після того як стало відомо, що біженці не виявляють особливого бажання їхати до Латвії, депутат націоналістичної партії "Національне об'єднання" Яніс Домбрава написав у своєму Twitter: "Правильно зробили, що урізали допомоги. Тепер жоден мігрант не хоче до Латвії!"

У Міністерстві внутрішніх справ особливої радості з цього приводу не відчувають, адже замість від'їзду до багатших країн ЄС біженці можуть вибрати варіант нелегального заробітку на місці – якщо працювати легально їм не дозволяє законодавство, а допомоги не забезпечують навіть найнеобхіднішого.

"Ті самі питання були у нас, коли уряд знижував розмір допомоги. Ми з самого спочатку були проти такого рішення, однак "Національне об'єднання" на ньому наполягало. Існує ризик, що вони (мігранти. – Ред.) будуть змушені шукати альтернативи (легальному заробітку. – Ред.). Хто це ініціював, той і повинен шукати рішення", - вважає парламентський секретар МВС Евіка Силіня.