Бізнес у Польщі: українські мігранти діляться досвідом

Протягом останнього року у Польщі триває так звана нова хвиля мігрантів з України.

Переважно це люди з вищою освітою, висококваліфіковані фахівці або ж бізнесмени, які обрали нову країну для подальшого розвитку своєї справи.

За даними Управління у справах іноземців Польщі, у 2013 році 3863 українці отримали право на проживання у країні на підставі тривалого працевлаштування, у 2014 році ця цифра перевищила 8 тисяч, а станом на 14 грудня 2015 року таких дозволів видали вже понад 20 тисяч.

Більшість українців, які наважились у дорослому віці розпочати життя з нуля у чужій країні, говорять, що виїжджали не тому, що їх приваблює Польща, а тому що економічна ситуація в Україні фактично змусила їх до цього.

Олександр Чіжов почав поступово виводити свій український бізнес на польський ринок у 2013 році. Українець займається виготовленням фруктових букетів. Справа доволі успішно розвивалась вдома, а зараз він вже має крамниці у Варшаві та Кракові.

"Розпочинати власну справу у Польщі непросто. Для кожного підприємця це буде стрес, адже ти покидаєш звичні та зрозумілі правила економічної гри, - розповідає Олександр. - Найважче - це знайти таку модель твого бізнесу, яка впишеться у вже наявну систему. Потрібно все робити оперативно, швидко і правильно орієнтуватися: починаючи від оренди приміщення, пошуку персоналу чи розробників майбутнього сайту, закінчуючи співпрацею з державними структурами, фіскальними органами та визначенням правильної ціни на твій товар чи послугу".

До цього, за його словами, додається і сам процес адаптації у новій країні. Це нелегко. Натомість, як зізнається пан Чіжов, отримав унікальний досвід, про який жоден підприємець не прочитає у жодній книжці.

Труднощі нового життя

Розпочинати все спочатку - непросто, у цьому зізнаються усі, хто наважився на такий крок. До швидкого реагування на виклики завжди додається адаптація власна, а також сім'ї.

"Важко бути щасливим, коли твоїй родині нелегко: тут навіть маленька проблема дитини дуже швидко перетворюється на велику проблему батьків. Але ми на цьому шляху просунулись настільки, що моя дружина написала та виклала в мережу доволі об'ємну інструкцію з адаптації дітей у Польщі", - розповідає Ілля Непокульчицький, який у польській столиці живе з літа 2014-го.

У Києві він очолював велике підприємство на ринку упаковки для харчових продуктів. Такий самий бізнес у нього тепер і у Варшаві.

"Єдина різниця, що раніше у Польщі ми були присутні виключно як дилери, у той час, коли в Україні були безумовним лідером та головним гравцем на ринку. Тому у нас все тільки починається, найцікавіше - попереду!", - говорить чоловік.

Він радить: якщо плануєте займатись бізнесом у Польщі, то головними чинниками конкурентоспроможності фірми будуть вміння домовлятися з людьми та можливість швидкого опрацювання величезної кількості інформації.

"На моє переконання, найбільшою складністю є мова. Зараз, оглядаючись на свої півтора роки життя у Польщі, можу ствердно сказати, що найкраща інвестиція на етапі підготовки до такого кроку або ж у перші місяці роботи у новій країні - це мовний інтенсив у вигляді індивідуальних занять", - розповідає Ілля Непокульчицький.

Відмінності ринків та бізнес-адаптація

Олександр Чіжов, приїхавши до Польщі, одразу зрозумів, що європейського споживача здивувати дуже складно.

"Але я радий, що наша ідея з виготовленням фруктових букетів була доволі позитивно зустріта поляками. Втім зараз, оглядаючись на пройдений шлях, розумію, що значно менше коштів, сил та часу ми б витратили, якщо б просто купили франшизу", - додає він.

Окрім цього, він наголошує, що у Польщі зовсім інша культура ведення бізнесу - спершу укладають угоду, яку ретельно перечитують і навіть переписують кілька разів.

"На все це йдуть тижні, а вдома було інакше - справи з документами можна було залагоджувати паралельно з виробничим процесом. Тобто, у Польщі такий собі розмірений та неспішний стиль життя і ведення бізнесу", - зауважує український підприємець.

Про вивчення бізнес-середовища, менталітет нових споживачів та традиції ділових кіл говорить і Ілля Непокульчицький: "Треба бути відкритим до великої кількості нових знань фактично в усіх галузях - логістика, бухгалтерія, законодавство. Нового більше, ніж просто багато".

Пошук своєї щасливої зірки

Чимало висококваліфікованих фахівців-українців наважуються замахнутися на нові горизонти, та не всім усе вдається одразу.

Євген Петренко приїхав з Києва до Варшави і вже чотири місяці шукає роботу за фахом.

Він - спеціаліст із охорони навколишнього середовища та радіаційної безпеки з 14-річним досвідом. Працював у Державному комітеті ядерного регулювання України, був відповідальним за безпеку об'єкту "Укриття" Чорнобильської АЕС. Зараз особливо похизуватися нічим.

"Не можу сказати, що українські фахівці такого рівня і такої галузі, як наприклад, я непотрібні Польщі. У мене особисто проблема тільки в одному: пов'язано це із тим, що зараз я займаюсь легалізацією свого перебування та працевлаштування у країні на тривалий час. Роботодавці бояться і не хочуть брати на постійну роботу іноземця, який не має документів і права на довготривале проживання у Польщі… яким би хорошим та висококваліфікованим працівником він не був", - розповідає пан Петренко.

І хоча він володіє польською тільки на розмовному рівні, це не є ключовим і вирішальним моментом для працедавця, адже переважно у таких галузях робочою є англійська, якою спеціаліст володіє вільно. Допоки триває процес легалізації, Євген Петренко підпрацьовує фізично: на будівництві, складах тощо.

"Моє рішення переїхати до Польщі було свідомим та обґрунтованим: у мене польське походження, і коли я оформлю всі документи - це дасть мені можливість впевненіше почуватись на ринку праці у Польщі. Тут є можливості, яких, на жаль, не було вдома, відтак зможу розкрити свій потенціал", - розповідає пан Петренко.

"Окрім цього, Польща планує розвивати ядерну енергетику, а мені було б цікаво створити та реалізувати міжнародний проект щодо автоматизованої системи екологічного моніторингу у прикордонній зоні Польщі-України. Вірю у свою щасливу зірку", - додає пан Петренко.

Він каже, що готовий потерпіти, почекати та попрацювати фізично ще не один місяць заради майбутнього - вищої від української зарплатні та хорошого соціального пакету.

За даними польського Управління у справах іноземців, українці зараз становлять чверть усіх іноземців у Польщі. У 2015 році ту країну обрали для життя вдвічі більше громадян України, аніж у 2014-му. Документи на постійне чи тимчасове проживання отримали майже 41 тисяча українців.