"Український Джеймс Бонд": світський лев, художник і розвідник

Якби про його життя зняли фільм, він би вийшов не менш захопливим і колоритним, аніж стрічки про легендарного агента 007.

"Чудова статура, він весь із м'язів. Він - чемпіон з легкої атлетики, а як плавець дивує навіть болеарців, які виросли на морі. А ввечері, одягаючи смокінг, він перетворюється на світську людину, яка обертається у міжнародному товаристві в своєму готелі", - так писала про нього 1936 року паризька газета "Нувель Журналь Літерер".

"У поводженні з жінками він був парижанином. Він умів говорити з жінкою і на неї дивитися так, що кожна відчувала себе першою красунею", - <link type="page"><caption> ділилася з газетою "День"</caption><url href="http://www.day.kiev.ua/uk/article/naprikinci-dnya/ievropeyskiy-aristokrat-radyanskiy-rozvidnik-vidvertiy-hudozhnik" platform="highweb"/></link> спогадами про нього генеральний директор телеканалу "Культура" Тамара Бойко.

Знайомтеся: Глущенко, Микола Глущенко, народний художник СРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Шевченка, слава і гордість українського образотворчого мистецтва, "український Моне", а ще - радянський розвідник-нелегал, який <link type="page"><caption> діяв під псевдонімом</caption><url href="http://www.szru.gov.ua/index_ua/index.html%3Fp=1820.html" platform="highweb"/></link> "Ярема".

Український емігрант

Уродженець нинішньої Дніпропетровщини, молодий Глущенко емігрував до Німеччини 1919 року. Там закінчив приватну художню школу і академію.

У Берліні Глущенко познайомився із майбутнім письменником і кінорежисером Олександром Довженком, у той час радянським дипломатом, який і завербував художника-початківця до радянської розвідки.

У 1924 році Глущенко переїхав до Парижа. Там на вулиці Волонтерів, 23, за підтримки гетьмана УНР Павла Скоропадського він відкрив художнє ательє, куди зазирали керівники українських емігрантських угрупувань – один із засновників ОУН Дмитро Андрієвський, полковник Української Галицької Армії Василь Вишиваний.

Активне світське і богемне життя допомагало Глущенку збирати інформацію про діяльність "ворожих антирадянських і націоналістичних організацій".

Яйцями в Пікассо

Тоді ж Глущенко потоваришував із письменником Володимиром Винниченком. Існує думка, що нагляд за ним був одним із завдань агента "Яреми". Винниченко якось попросив Глущенка розмалювати йому дачу, і Глущенко розмалював її... портретами українських гетьманів.

І Глущенко, і Винниченко абсолютно не сприймали Пікассо. Під час першої виставки митця в Парижі вони закидали його та відвідувачів гнилими яблуками і яйцями. Цікаво, що й перший нудистський пляж у Парижі організували Глущенко з Винниченком.

Доповідна для Сталіна

Після приходу до влади Гітлера Глущенко, за дорученням радянського керівництва, зосередився на зборі інформації про військово-промисловий комплекс Німеччини. Саме завдяки його зв'язкам Центр у Москві отримав таємні креслення 205 видів військової техніки, зокрема і двигунів винищувачів.

У Державному архіві Служби безпеки України збереглася копія доповідної агента "Яреми", в якій він наголошував, що попри укладений із СРСР договір про дружбу, уряд Німеччини активно готується до війни проти Радянського Союзу.

За інформацією "Яреми", в умовах надзвичайної секретності в Німеччині були надруковані німецько-українські кишенькові словники для піхоти, льотчиків, детальні топографічні карти всієї території України, військово-топографічні, економічні і політичні огляди по її регіонах.

Цікаво, що доповідна потрапила до Сталіна 10 червня 1940 року, тобто на п’ять місяців раніше, ніж радіограма з Японії, відправлена Ріхардом Зорге 18 листопада.

Дарунок Гітлера

На початку 1940 року радянська розвідка доручила Глущенку організацію виставки радянського образотворчого мистецтва в Берліні. В останній день роботи захід, де виставлялися і пейзажі агента "Яреми", відвідало вище керівництво Третього Рейху.

Міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп сказав тоді Глущенку, що Гітлер високо цінує його талант і на пам’ять дарує альбом літографій своїх найкращих акварелей.

Згодом Глущенко передав альбом Сталіну, який висловив бажання ознайомитися з творчістю фюрера. Після смерті Глущенка у 1977 році виявилося, що до нього повернулася лише одна сторінка з альбому.

"Рукописи не горять"

Коли почалася війна, Глущенко переїхав до Москви, де проживав у кімнатці в комунальній квартирі площею 9 кв. м.

Він облишив розвідницьку діяльність і цілком віддався головному покликанню свого життя – образотворчому мистецтву. У цей період Глущенко створював полотна у стилі соцреалізму: "Ленін біля стіни комунарів", "Оборона Москви", тощо.

У мистецькому світі він відомий насамперед як художник-пейзажист. До сьогодні його імпресіоністські роботи, виконані у ранні роки і в зрілому віці, користуються надзвичайно великим попитом.

Незадовго до смерті художник відібрав 250 картин, написаних у 50-ті роки, які на його думку, "не відображають Глущенка", і попросив дружину іх спалити. Прохання вона не виконала, пообіцявши, що ці полотна ніколи не будуть виставлятися.

Побачити картини Миколи Глущенка можна в Національному музеї українського мистецтва у Києві.