Якою буде Україна через 24 роки?

24 серпня Україна відзначає 24-ту річницю проголошення незалежності. ВВС Україна поцікавилась думкою відомих людей про те, що буде з країною ще через майже чверть століття.

Опитані митці та експерти змальовують Україну 2039 року переважно позитивно – демократичною, більш заможною та у складі ЄС.

Щодо майбутніх кордонів країни, Криму та Донбасу думки не настільки одностайні. В одному зі сценаріїв для країни передбачають тупцювання на місці, корупцію та економічний занепад, як і попередні чверть століття.

Ярослав Грицак, історик та філософ:

Через 24 роки Україна вже буде в ЄС, за умови, якщо він ще існуватиме. До того часу підросте "покоління незалежності", яке зараз має 15-30 років. Вони будуть у віці, коли люди перебирають владу.

Цінності цього покоління будуть ближчими до європейських ровесників, ніж до старшого покоління, а це вже буде зовсім інша Україна.

За 24 роки українська олігархічна система зникне, адже є продуктом перехідного періоду.

Українська культура двоядерна – російськомовна та україномовна. Для мене важливе питання, яке з цих ядер краще розвинеться та буде більш конкурентним в європейському просторі. Припускаю, що україномовна, адже я бачу, що українська мова поступово стає вибором молоді великих міст.

В Україні з’являться нові меншини, наприклад велика мусульманська спільнота. Зрозуміло, що Україна буде старіти, буде все менше молодих людей, а це значить, що радикально змінюватимуться демографічна та етнічна картина країни.

Через 24 роки важливим чинником буде земля та вода, Україна на них багата, тому сюди переміщатимуться великі людські потоки.

Важко уявити, чи буде в 2039 році Україна з Кримом та Донбасом, це питання вже не про Україну, а -про існування Росії. Режим Путіна не може існувати довго, і якщо режим завалиться, тоді постане питання про український кордон.

Ірина Бекешкіна, соціолог:

Ще два роки тому Україна була на перехресті, зараз вона його пройшла та намагається йти у західному напрямку.

Певна, що через 24 роки Україна буде в НАТО та ЄС. Суспільство вже єдине з питання європейської інтеграції, хоча питання НАТО ще ділить країну, але більшість вже виступає за вступ до блоку.

Навіть в 1991 році мало хто розумів, що СРСР розпадеться. Так само і зараз Росія здається непохитною, але що буде завтра? Повернення українських територій залежить від того, що станеться з Росією у наступні десятиліття.

Думаю, Донбас повернеться до України в найближчі роки, а от Крим – проблематично.

За 24 роки в Україні посиляться позиції української мови, а саме мовне питання відступить на задній план.

Володимир В’ятрович, історик:

Через 24 роки Україна буде демократичною державою, яка пам’ятатиме своє минуле і всі труднощі та війну.

Переконаний, що через 24 роки Україна знову буде і з Донбасом, і з Кримом. Я не впевнений, що до того часу ЄС і НАТО проіснують в їхньому нинішньому форматі, проте думаю, що Україна точно буде європейською країною.

У нас є весь потенціал, щоб через 24 роки претендувати на роль регіонального лідера між Балтійським та Чорним морем.

Мені здається, що ще одного Майдану в Україні більше не буде.

Михайло Погребинський, політичний експерт:

До Майдану були різні періоди, але ніколи ще управління державою на найвищому рівні не переходило під контроль зовнішніх "керуючих".

Щоб міністрами та губернаторами ставали іноземці, щоб прем’єр-міністр питав поради у не найвищих посадовців адміністрації США, а президент не наважувався сказати слово, яке б сприйняли у Вашингтоні не лояльним.

Тому для мене нинішній День Незалежності є трагічним святом, а перспектива України на майбутнє зовсім незрозуміла.

Ми не є частиною ЄС і, схоже, не скоро станемо. Розчинятись у європейському співтоваристві, можливо, не погано, але ми не стаємо його частиною, а просто є маріонетками у руках західних політиків. При цьому - не найкращих, зокрема представників американських неоконсерваторів.

Позитивного результату зовнішнього керування, як було у тій же Південній Кореї, в Україні не буде.

У нас країна неоднорідна, у людей різні цілі, а частини України дивляться в різні боки – Європу і Росію. Україна насправді не стала єдиною.

У тій же Західній Німеччині ситуація була інша, цілі людей та керівників були одні.

Ярослав Мельник, письменник:

В Україні є дві тенденції: погана і добра. Погана - це пасивність людей на місцях, незважаючи на рівень громадянської свідомості, який значно виріс за час Майдану і під час війни. Однак він не порівнянний з рівнем громадянської активності людей на Заході.

Люди на місцях все ще безпорадні і відчувають безсилля перед всесиллям місцевих мафій.

Жодна центральна влада, яка великою мірою складається з "колишніх", не здатна змінити країну "зверху", якщо на кожному квадратному метрі люди згуртовано не будуть боротися за правду.

Мають з’явитися безстрашні лідери, а вільні громадяни, що їх підтримають і захистять собою, мають бути у великій кількості.

Якщо цього не станеться, Україна, незважаючи на спалахи Майданів, топтатиметься на місці, як протопталася вже 24 роки. Ще через 24 роки вона буде залишатися корумпованою і бідною, незважаючи на величезні природні багатства.

Добра тенденція – це ознаки явного пробудження громадянського суспільства, що засвідчили Майдан і війна на Донбасі. Але це лише ознаки пробудження. Перемігши мафію в одному районі, і поставивши при владі чесних політиків, люди будуть давати приклад сусідам.

Система може очиститися аж до верху. Демократичні вибори в Україні вже можливі. Тоді через 24 роки Україна буде однією з найсильніших і найбагатших країн Європи, членом ЄС і НАТО.

Думаю, ці організації в тій чи в іншій формі збережуться. Але і люди, які будуть в такій Україні жити, вже нічим не будуть нагадувати "гомо совєтікуса", який стане просто реліктом.

Олег Михайлюта (Фагот), співак гурту ТНМК:

Рух України вперед зараз видається дуже повільним, але держава все одно іде в правильному напрямку.

Для історії 24 роки – це взагалі ніщо, насправді ми дуже швидко усвідомлюємо необхідність змін, того, хто ми на цій землі і чим для нас є незалежність.

У мене райдужні уявлення про те, як країна виглядатиме через 24 роки. Звичайно, корупція залишиться на певних рівнях влади, але на побутовому рівні її вдасться подолати.

Так само у нас буде якісно краща ситуація в культурній сфері.

За 24 роки ми вже пройшли складний і важливий шлях. Хоча після революцій на граніті 1990 року, революції 2004-го та 2013 років справи йшли не так, як хотілося б, але ці події надзвичайно вплинули на розвиток у правильному напрямку. Це яскравий голос культурних людей майбутнього.