Огляд тижневиків: як Facebook змінює українську політику

11 липня українські тижневики пишуть про переваги та недоліки реформи місцевого самоврядування, вплив Facebook на політиків та суспільство, ризик вимкнення електроенергії взимку через нестачу вугілля та небезпеку заморожування конфлікту на Донбасі за сценарієм, схожим на боснійський.

Децентралізація по-українськи

Видання "Фокус" пояснює суть реформи місцевого самоврядування в Україні.

На відміну від колишньої системи, за якої місцева влада не була зацікавлена в економічному розвитку свого міста, селища чи села, тепер з'явився стимул збирати більше грошей до місцевої казни, а не ходити з простягнутою рукою до Києва.

"Слідом за фінансовою децентралізацією Україну чекає й адміністративно-територіальна реформа," пише "Фокус".

Місцеві ради об'єднають таким чином, щоб до більш розвинених регіонів приєдналися менш розвинені.

"У результаті реформи райони будуть складатися із 3-4 нових територіальних центрів. У кожному будуть відділення муніципальної поліції, пенсійного фонду, єдине вікно для надання адмінпослуг, станції швидкої допомоги, відділення пожежної охорони тощо", - додає журнал.

Тим населеним пунктам, які добровільно об'єднаються, нададуть додаткові фінансові стимули, зокрема 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб, які направлять до місцевого бюджету.

Між тим, у децентралізації є немало противників.

"Серед них насамперед ті, хто роками сидять у кріслах голів місцевих рад і ніяких змін не хочуть. Можливо, тому що просто не зрозуміли усіх тонкощів майбутніх змін", - пише видання.

Що ж до центральної влади, то її реформа не послабить, незважаючи на надання більшого обсягу повноважень регіонам.

У проекті, якій запропонував Петро Порошенко, передбачений контроль місцевих рад через інститут префектів.

"Їхня функція - від імені президента стежити за дотриманням законності у регіонах. У разі порушень глава держави після подання префекта зможе не лише відміняти рішення місцевих рад, але й навіть розпускати самі ради", - зазначає "Фокус".

Фейсбук-революція

Про перетворення соціальної мережі Facebook на "нову реальність" і її вплив на соціально активних українців пише журнал "Новое время".

"За останні півтора роки ФБ 'завербував' у свої тенета достатньо прихильників, аби стати соціальним явищем", - констатує видання. Українська аудиторія Facebook нині перевищує 4 мільйони користувачів. Однак, на думку головного редактора сайту Watcher Максима Саваневського, реальне охоплення складає близько 7-8 мільйонів людей.

Особливість української аудиторії соцмережі у тому, що її адептами стала критична кількість керівників держави і топових політиків.

"У першій топ-десятці блогерів ФБ багато політиків, ніде у світі такого немає", - дивується Саваневський, додаючи, що у європейських країнах на перших місцях - співаки та кіноактори.

Видання наводить декілька прикладів того, як настрої у соцмережі впливали на прийняття важливих рішень. Зокрема, хвиля онлайн-критики після прийняття закону про реструктуризацію кредитів змусила багатьох депутатів виправдовуватись за своє голосування.

"ФБ не лише впливає на політиків та чиновників, але і в певному сенсі створює їх, ставши впливовим інструментом виборчого процесу", - додає "Новое Время".

Перезимувати без вугілля

Видання "Корреспондент" пише, що взимку українцям знову варто очікувати віялових відключень електроенергії через нестачу певних марок вугілля на складах.

Серед причин - не лише війна на сході, але й скорочення державної підтримки шахтарів, неспроможність українських портів приймати значні обсяги вугілля з-за кордону, а також нестача сировини на світовому ринку.

У міністерстві енергетики визнають, що цього року країна не зможе обійтися без поставок імпортованого антрациту, тож шукають шляхи нарощування імпорту. Імовірно, постачати його будуть і Росія, і території Донбасу, які нині не контролює Україна.

"На одній з останніх прес-конференцій [міністр енергетики] Демчишин визнав, що держкомпанія "Центренерго" почала купувати антрацит в окупованих районах Донбасу. За інформацією міністра, щодоби в Україну з підконтрольних сепаратистам територій завозиться приблизно 15-20 тисяч тонн", - зазначає видання.

Опитані журналом експерти вважають, що Києву вигідно купувати вугілля на Донбасі, оскільки його ціна нижча за ту, яку можуть запропонувати інші постачальники.

Мир за боснійським сценарієм

Газета "Дзеркало тижня" пояснює, яку небезпеку несе для України згадка про особливий статус Донбасу у конституції.

По-перше, Київ таким чином зобов'язується фінансувати фактично непідконтрольні йому території за рахунок державного бюджету.

При цьому йдеться про захищені статті, тобто такі, по яких не можна знижувати виплати.

Другим аспектом є те, що у разі загострення ситуації на сході поступовий процес реформування місцевої влади принесе державі лише хаос і дезінтеграцію.

То ж в умовах, коли у будь-який момент може бути введений військовий стан, децентралізація може зашкодити, вважає автор.

На думку видання, нежиттєздатність запланованих децентралізаційних перетворень полягає ще й у тому, що в нинішніх умовах реформувати місцеве самоуправління за єдиним зразком неможливо в принципі.

Тому що в окупованому Стаханові, звільненому Северодонецьку та тиловому Ужгороді це за визначенням виглядатиме по-різному.

"Бандитський "уряд", військово-цивільна адміністрація та виконком під наглядом префекта - відмінні одна від одної системи управління. І з урахуванням настроїв деяких місцевих еліт та соціальної напруги, це буде не кроком у бік децентралізації, а скоріше стрибком у бік дезінтеграції", - пише видання.

Газета зазначає, що у недавній історії вже є приклад заморожування конфлікту за допомогою конституційного процесу.

Ідеться про Боснію, де передбачалися такі кроки, як активне залучення міжнародних посередників, покрокове мирне врегулювання, припинення вогню, відведення озброєння, створення демілітаризованих зон, введення у разі необхідності миротворчих контингентів, укладення мирової угоди під контролем міжнародних посередників, створення нових формальних інститутів, які як правило контролюються ззовні.

"Нічого не нагадує? Локалізація кривавої боснійської війни стала класичним прикладом 'розбудови миру'. Балканській республіці де-факто спустили написану ззовні конституцію з неймовірно громіздкою системою управління. Іншого способу зупинити конфлікт Захід не винайшов, а власного варіанту досягнення миру у учасників війни не було. Зовсім як у нас", - пише "Дзеркало тижня".

Огляд підготував Юрій Мартиненко, служба моніторингу BBC.