В Ефіопії виявили рештки "перших людей"

Вчені виявили щелепу, яка, як вони стверджують, належала одному із найперших серед людей.

Вік знахідки оцінюють у 2,8 мільйона років - це на 400 тисяч років раніше, ніж досі оцінювали появу людського виду.

Керівник дослідницької групи розповів BBC News, що знахідка проливає перше світло на "найважливіші перетворення в еволюції людини".

За словами професора Браяна Віллмора з Університету Невади у Лас-Вегасі, це відкриття вказує на чіткій зв'язок людини зі знаковою "Люсі" - представницею гомінінів (людиноподібних приматів) віком 3,2 мільйона років, чиї рештки знайшли у тій же місцевості 1974 року.

Чи могли родичі Люсі перетворитися на перших найпримітивніших людей?

"Це саме те, що викликає суперечку", - сказав професор Віллмор.

Однак кількість виявлених скам'янілостей за період між тим, коли Люсі і її родичі жили на землі, та тим, коли два мільйони тому з'явилися Homo erectus, мізерна.

Ліву частину нижньої щелепи із п'ятьма зубами віком 2,8 мільйона років виявив ефіопський студент Чалач'ю Сейюм у дослідницькій місцевості Леді-Герару.

Він розповів BBC News, що знахідка приголомшила його:

"Щойно я виявив її, я зрозумів, що це важливо, оскільки це стосується періоду часу, який представлений лише кількома людськими скам'янілостями у Східній Африці".

Таємничий мільйон років

За словами професора Вільяма Кімбела з Аризонського Університету походження людини, досі найстарішою виявленою решткою роду, який можна віднести до Homo, була верхня щелепа віком 2,35 мільйона років - також з Ефіопії.

"Отож це нове відкриття відсуває лінію появи людини назад на 400 тисяч років, що дуже близько до ймовірних попередників людини. Поєднання примітивних та прогресивних рис робить щелепу із Леді-Герару хорошою перехідною формою від Люсі до давніх людей", - сказав пан Кімбел.

Комп'ютерна реконструкція черепа вказує, що він, можливо, належав еволюційним нащадкам того виду, який панує на Землі нині.

Дослідник, залучений до обробки знахідки, професор Фред Спур з Університетського коледжу Лондона, сказав BBC News, що, разом узяті, нові результати дещо підняли завісу над ключовим періодом у розвитку нашого виду.

"Відкриваючи нові рештки і знову аналізуючи старі, ми дійсно сприяли нашому вченню про власний еволюційний період протяжністю понад мільйон років, які були оповиті таємницею" - сказав він.

Зміна клімату

Час, яким датують появу щелепної кістки, може допомогти відповісти на одне з ключових питань людській еволюції: що змусило деяких мавп спуститися з дерев і звести свої оселі на землі.

Відкриття, зроблене в Ефіопії, передбачає, що перехід до пересування вертикально на двох кінцівках стимулювала зміна клімату.

Окремий аналіз скам'янілих рослин і тварин у районі знахідки дозволяє вченим припустити, що там, де раніше були пишні ліси, з'явився сухий трав'яний покрив.