Екологи занепокоєні російськими планами на Арктику

Влада Росія планує розширити кордони своєї економічної зони на арктичному шельфі та має намір подати відповідну заявку до ООН навесні 2015 року, заявив міністр природних ресурсів та екології Росії Сергій Донський.

У випадку, якщо цю частину арктичного дна визнають геологічним продовженням російської суші, Росія отримає пріоритетні права на економічну дільність у цій зоні, включно з видобутком корисних копалин.

При цьому екологи стверджують: російській частині Арктики уже завдали серйозної шкоди за радянських часів, а розробка нових природних родовищ дуже ризикована.

Друга спроба

Росія претендує на багату вуглеводнями ділянку шельфу у Північному океані, включно з підводними хребтами Ломоносова і Менделеєва, - загалом на понад 1,2 млн квадратних кілометрів. За словами російських чиновників, об'єм тамтешній покладів може досягати 5 млрд тонн умовного палива.

За словами Сергія Донського, приєднання нових територій "розширить плацдарм забезпечення геополітичних інтересів (Росії - Ред.) в Арктиці".

Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану не належить жодній країні, проте Канада, Данія, Норвегія, Росія і США володіють правами на 370-кілометровою виключну економічну зону біля своїх берегів.

Росія уже зверталася із проханням розширити свою зону в Арктиці у 2001 році, проте ООН не задовольнила її через недостатню кількість доказів - зокрема, у Росії не змогли довести своє право на хребет Ломоносова, на який також претендує Канада.

Нові ризики

Тим часом у Всесвітньому фонді дикої природи (WWF) Росії кажуть, що розробка підводних родовищ вуглеводнів у Арктиці несе високі екологічні ризики і надзвичайно складна з технічної точки зору.

"Постійна наявність льодового покрову і значні глибини створюють вкрай високі екологічні ризики", - цитує керівника програми з екологічної політики ПЕК WWF Росії Олексія Книжникова агенція "РИА Новости".

За його словами, платформи з видобутку копалин під кригою "у надзвичайних ситуаціях не піддаються управлінню".

"Будівництво льодостійких платформ можливе тільки на глибинах 200-300 метрів, але не на глибинах більше кілометра", - наголошує експерт.

Забруднення і забудова?

У мінприроди та міноборони Росії кажуть, що не знайшли жодних підтверджень забруднення Арктики, про яке раніше заявляли у російському відділенні Greenpeace.

Як стверджував у середині жовтня голова російського Greenpeace, член Ради з прав людини Росії Сергій Ципленков, у Арктиці відновлюються радянські військові об'єкти, зокрема, на острові Врангеля - заповіднику на північ від Чукотки.

Рада з прав людини наполягає на проведенні екологічної експертизи на цьому острові.

"За нашими даними, ніякого забруднення немає", - заявив при цьому міністр природи Сергій Донський, однак потім уточнив, що мав на увазі відсутність нового забруднення. Забруднення із радянських часів, коли на острові були аеродром і база ППО, залишилося, визнав міністр.

Міністерство оборони також не виявило на острові шкідливих наслідків своєї діяльності.

Водночас за даними Greenpeace, на острові Врангеля зараз будують пункт постійного базування Тихоокеанського флоту. У міноборони Росії відповіли, що жодного будівництва чи навіть планів на острові немає.

Раніше у російському оборонному відомстві заявляли, що планують побудувати на території Арктики 13 аеродромів, один авіаційний полігон і десять технічних радіолокаційних пунктів.

"Ми доволі активно пішли в Арктику, і вже цього року у нас з'явиться більша частина наших підрозділів по всьому арктичному поясу - фактично від Мурманська до Чукотки", - заявив минулого тижня міністр оборони Сергій Шойгу.

"У цьому році ми закриємо повністю радіолокаційне поле, а в 2015 році будемо практично повністю готові до зустрічі незваних гостей, як зі сходу, так і з півночі", - сказав він у вівторок.