Хімія кохання: пошуки партнера за запахом

Зайшовши одного вечора у Stories, бар у східному Лондоні, ми бачимо чоловіків і жінок навколо столу, на якому лежить багато пластикових пакетів, у кожному – по футболці.

Відвідувачі виймають футболки з пакетів, притискають до носа і старанно нюхають.

Ласкаво просимо на зустріч, організовану службою знайомств "Феромонові вечірки"!

Сьогодні, коли ринок інтернет-знайомств щороку приносить понад 2 млрд фунтів прибутку, ця служба разом з деякими іншими звертається до хімії, щоб допомогти клієнтам знайти ідеальну пару.

Вона спирається на феромони, – запахи, які виробляються людським організмом і, як дехто вважає, відіграють велику роль у виникненні симпатії, – і пропонує нам рознюхати свій шлях до справжнього кохання.

Якщо хтось уподобає запах певної футболки, він фотографується з пакетом, на якому зазначений номер. Ці знімки проектуються на стіну, і власник футболки може підійти до людини з її номером на фото, щоби познайомитись.

Перший крок

Одна з учасниць на ім’я Клер Селбі каже, що запахи для неї дуже важливі і в значній мірі визначають привабливість іншої людини.

"Думаю, коли ви починаєте з кимось зустрічатись, принаймні всерйоз, запах входить у трійку найважливіших критеріїв. Неможливо побудувати стосунки з тим, хто погано пахне… просто неможливо!"

Бруно Мейор, інший відвідувач, каже, що ця вечірка допомагає подолати сором’язливість – адже всі учасники погоджуються на таке, його словами, "дивацтво".

Він вважає, що успішні стосунки неможливі, поки люди не побачаться наживо і не визначать, чи приваблюють вони одне одного. Саме цього бракує традиційним знайомствам через інтернет.

"По-моєму, найгірше – це коли ви роздивляєтесь людей в інтернеті, ніби каталог речей: "Так, так, ні, оця ні". Якби ж ви познайомились особисто, у вас могло б скластися інше враження. Можливо, ви б поговорили і подумали: "О, а оця маленька особливість мені подобається!""

Річ у хімії, крихітко

Недолік інтернет-знайомств – високі очікування, каже експерт зі стосунків Крісті Гартман.

"Як правило, треба спершу трохи роззнайомитися, щоби між вами спалахнула іскра", – пояснює вона.

Реалії ж знайомств в інтернеті такі, що перша зустріч людей зазвичай уже є побаченням, а це означає, що іскра може не спалахнути.

"Фактично, ви сидите поруч із незнайомцем – за таких умов швидко відчути потяг один до одного не завжди реально", - додає експерт.

У своїй лабораторії оксфордський студент-генетик Лауринас Пліускіс якраз і намагається заповнити цю прогалину у біологічній інформації.

Він – засновник сайту знайомств LoveGene ("Ген кохання") і, спираючись на свої наукові знання, залучає біологічні дані до процесу пошуку кохання в інтернеті.

Він переконаний, що такі дані відіграють значну роль у виникненні потягу, сумісності та романтичних стосунках:

"Коли ми згадуємо про так звану "хімію", йдеться про кілька речей. Це й ваша розмова, і сумісність характеру, і біологічний чинник".

Оцінка сумісності

Служба LoveGene робить генетичний аналіз, щоб дати непрямий опис феромонів людини. Отримавши результати, люди можуть призначати побачення тим, з ким мають гарний прогноз біологічної сумісності.

Коли користувачі реєструються на сайті, їм відсилають набір для збору слини; потім зразки досліджуються у лабораторії і виявляються гени, пов’язані з певними феромонами.

З цієї інформації виводиться індекс сумісності, який користувачі бачать, переглядаючи профілі одне одного на сайті.

"З поширенням таких сервісів, як Tinder та Grindr, люди дедалі частіше поспішають на побачення, не дізнавшись нічого про іншу людину", – каже пан Пліускіс.

"Дуже скоро, іноді у перші ж секунди зустрічі, вони розуміють, що це зовсім не той, кого вони шукали – просто тому, що ця людина фізіологічно їх не приваблює, - розказує студент-генетик. - Мета нашої служби – повернути хімію у процес знайомства".

"Не все так райдужно"

Навіть якщо феромони і є надійним критерієм привабливості та сумісності, деякі фахівці зі стосунків вважають, що знайомитись за допомогою науки небезпечно.

Психотерапевт Сара Нассерзаде стверджує, що, коли люди покладаються на біологічні фактори у розвитку стосунків, вони часто оминають етап залицяння. А це важливий час, коли ми демонструємо потенційним супутникам наші здібності, дозволяємо себе пізнавати і закладаємо основи довіри, пояснює вона.

"Якщо ж зустрітися й оголосити: "У нас висока біологічна сумісність", ці перші кроки втрачаються", – каже доктор Нассерзаде.

До того ж, вона хвилюється, що надмірна надія на науку позбавляє людей відповідальності за свої рішення, в тому числі й за вибір партнера: "Насправді, не можна розраховувати, що вас із кимось зведуть і з того часу все буде райдужно".